Новини » Політика 21 березня, 2019, 23:05
Законопроекти про статус військовополонених у ВРУ розглянуть не раніше травня
ZIK
ZIK

За майже 5 років російсько-української війни близько 200 українців стали бранцями Кремля, та офіційного статусу військовополонені так і не отримали. У чинному законодавстві ці норми відсутні. Нині у Верховній Раді 7 відповідних законопроектів, та жодного не ухвалили.

Про це йдеться в сюжеті інформаційного проекту «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Режисер Олег Сенцов у російському полоні з травня 2014-го. За два роки заарештували і Романа Сущенка. Нині у списку бранців Кремля більше двохсот українців. Утім жоден не має офіційного статусу заручника чи полоненого.

Серед полонених – чоловік Вікторії Пантюшенко. Дівчина бідкається, щоби після повернення йому надали належну допомогу.

«Це соціальні гарантії, це правові гарантії. Для того, щоб потім людина, яка виходить з полону, абсолютно була захищена й повністю реабілітована», – пояснює Вікторія.

У парламенті зареєстрували аж 7 законопроектів, які мали б урегулювати статус заручників і полонених. Утім жодного поки не ухвалили.

Найперспективнішим вважають законопроект нардепа Юрія Шухевича. Документ передбачає закріплення статусу військовополонених і цивільних заручників. Серед соціальних гарантій – медико-психологічна та правова підтримка. Передбачене й право на відстрочку платежів за кредитами, а також поновлення на роботі й грошову компенсацію за кожен місяць перебування у полоні.

З-поміж іншого, у випадку смерті військовополоненого – разова виплата допомоги його родині. А також тимчасове забезпечення житлом.

«Якщо вони самі на непідконтрольній Україні території з Криму чи Донецької або Луганської областей, то куди їм діватися? А потім юридична допомога. Вони потребуватимуть її для того, щоби обґрунтувати й сформувати свої претензії до РФ і вимагати відшкодування», – пояснив народний депутат Юрій Шухевич.

Утім виконати окремі пункти цього законопроекту занадто дорого для держави, каже перший заступник голови ВРУ Ірина Геращенко.

«Є дуже багато нереалістичних соціальних норм. Нереалістичних для українського бюджету. Ми маємо закласти в цих законах дуже важливу історію. Перше – статус, що допоможе у судах; друге – юридична підтримка; третє – соціальна гарантія», – розповіла заступник спікера парламенту.

За її словами, закон має відповідати міжнародним стандартам. А от норми про виплати полоненим і збереження місця роботи – уже прописані у чинному законодавстві, кажуть правники. Але й вони недосконалі.

«Середній заробіток роботодавець виплачує з власної кишені, бо не передбачено законодавством відшкодування з держбюджету грошей для роботодавця. Як наслідок, маємо те, що роботодавці знаходять різні способи звільнити таких людей із роботи», – зазначила юрист Вікторія Дідач.

Розглянути бодай цей законопроект обіцяють уже після виборів – не раніше травня. Нині ж жодного позитивного сигналу від Кремля щодо обміну бранців немає.

Нагадаємо, Ірина Геращенко заявила, що українська делегації у ТКГ вже 16 разів зверталась до російської щодо обміну полоненими.

Вікторія Козуб, «Перші про головне»

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-21 08:09 :15