Новини » Світ 20 березня, 2019, 15:38
Проблеми для нового лідера Казахстану почнуться тоді, коли не стане Назарбаєва, – Портников
Нурсултан Назарбаєв. Фото: EPA-EFE
Нурсултан Назарбаєв. Фото: EPA-EFE

Навіть якщо в. о. президента Казахстану Касим-Жомарт Токаєв втримається при владі до наступних виборів, справжні проблеми для нього – або для будь-якого іншого казахстанського лідера – почнуться зовсім не в цей період, а тоді, коли не стане Назарбаєва.

Про це пише журналіст Віталій Портников у своїй статті на LB.ua.

Він зазначає, що на самому початку 90-х Назарбаєв намагався виглядати демократичним лідером – і тому, що такими були вимоги епохи, і тому, що йому дуже не хотілося вважатися автократом. Радянський Союз – перебудовний Радянський Союз – все ще існував і Назарбаєв, який не до кінця зрозумів рівень дезінтеграційних процесів, міг сприймати себе як перспективного керівника союзної республіки, який ось-ось стане одним із перших у Москві.

І дійсно, можливість призначення Назарбаєва головою уряду СРСР тоді обговорювалася – і не в останню чергу через це Назарбаєв продовжував орієнтуватися на Горбачова, а не на Єльцина, а Казахстан став останньою союзною республікою, яка проголосила незалежність, додає журналіст.

Утім, за його словами, в цій обережності була і демографічна складова: Назарбаєв отримав в управління республіку, в якій половину населення становили росіяни, а самих казахів десятиліттями інфікували міфом про «бездержавність», з успіхом, підхопленим Володимиром Путіним вже у наш час. І безболісно перетворити цю союзну республіку на державу, не викликаючи роздратування більшості її жителів, було не так просто. Саме тому у перший пострадянський період Назарбаєв, а не росіянин Єльцин, був головним інтегратором і всі нинішні інтеграційні конструкції – результат його фантазії. Від демократизму свого Назарбаєв відмовився досить швидко і перетворився на класичного центральноазіатського навіть не диктатора, а напівбога, який розривається між власним владолюбством, суперечливими інтересами сім’ї, взаємовідносинами кланів і російськими амбіціями. А головним питанням, яке задавали собі казахстанці всі ці роки, було питання «а що ж буде після Назарбаєва?».

«І ось цей день настав. У телевізійному зверненні до нації Нурсултан Назарбаєв оголосив про свою відставку з посади президента країни. Але стверджувати, що епоха Назарбаєва в політичному житті Казахстану є завершеною, я б не поспішав. Ми маємо справу не з закінченням епохи, а з початком спецоперації. Спецоперації «Наступник», – вважає Портников.

Після оголошення про відставку з посади президента Казахстану Назарбаєв від влади не відмовився. Він буде очолювати Раду безпеки країни, за якою ще у минулому році конституційно закріплені нові повноваження. Згідно з тими ж змінами до Основного закону, Назарбаєв може очолювати Раду безпеки довічно. Крім того, він залишиться главою правлячої в країні партії «Нур Отан» – казахстанського аналога «Єдиної Росії», яка контролює парламентську більшість. За великим рахунком, Назарбаєв перемістив самого себе на позиції, які він займав у червні 1989 – лютому 1990 років. Тоді Назарбаєв був першим секретарем ЦК Компартії Казахстану, а головою президії Верховної Ради республіки працював Махтай Сагдієв, про існування якого за межами Казахстану мало хто знав. Тому що він був номінальним главою республіки, а справжнім її лідером був, звичайно, Назарбаєв. І коли Назарбаєва у лютому 1990 року обрали головою Верховної Ради Казахстану (а потім президентом), Сагдієва відправили очолювати республіканську Раду ветеранів.

Таким саме номінальним головою держави буде поки що Касим-Жомарт Токаєв, голова казахстанського сенату, який обіймав за Назарбаєва різні посади у місцевій номенклатурі, зазначає журналіст. Токаєв – один із перших політиків, зобов’язаних своїм піднесенням особисто Назарбаєву, який працює з президентом з початку кар’єри. Президент ставився до свого молодого міністра закордонних справ (перша значуща посада Токаєва) з батьківською теплотою, незважаючи на те, що різниця у віці у них всього 13 років і ніяким «батьком» Токаєва Назарбаєв ніколи не міг би бути – хіба що політичним. І цікаво, що Назарбаєв нічого нового не вигадує. Саме так готував собі наступника на посаді глави Казахстану його попередник, член брежнєвського політбюро академік Дінмухаммед Кунаєв.

Кунаєв – перший казах на чолі республіки – теж вирощував Назарбаєва як політика, всім зобов’язаного йому особисто. Тоді операція провалилася тільки через некомпетентність Горбачова і Лігачова, які надумали надіслати до Казахстану сірого російського номенклатурника з Ульяновська – і спровокували своєю дурістю перші масові протести нової епохи. Але вже за два з половиною роки все вийшло так, як задумував Кунаєв і його вихованець очолив Казахстан. Втім, тоді Назарбаєву було 49 років. Токаєву скоро 66.

«Проте саме цьому не дуже юному політику належить зіграти роль молодого президента Казахстану. Ніяких позачергових виборів в країні ніхто проводити не збирається. Токаєв виконуватиме обов’язки президента до закінчення терміну президентських повноважень Назарбаєва у 2020 році. І ось цей період обіцяє стати найцікавішим в процесі транзиту. Тому що він буде справжнісіньким випробувальним терміном для наступника. Якщо Токаєв виправдає очікування «батька нації», його кандидатуру висунуть на виборах і він, поза всяким сумнівом, буде обраний президентом. А якщо щось піде не так, партія «Нур Отан» висуне іншого кандидата – а Токаєв так і залишиться «казахстанським Медведєвим», що зберіг крісло для справжнього наступника першого глави держави», – зазначає Портников.

«Але навіть якщо все буде добре для Токаєва і він втримається при владі, справжні проблеми для нього – або для будь-якого іншого казахстанського лідера – почнуться зовсім не в цей період, а тоді, коли не стане Назарбаєва. Тому що незмінною залишилася сама система персоналістської влади, заточена саме під некоронованого казахстанського султана, незмінним залишилася сама держава, пошита на назарбаєвський розмір. А значить, відповідь на питання «що після Назарбаєва?» залишається відкритою».

Як повідомлялося, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку. Про це він оголосив 19 березня в спеціальному телевізійному зверненні до нації. Тимчасово виконувати обов’язки президента країни буде спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв.

Невдовзі стало відомо, що Нурсултан Назарбаєв пожиттєво очолюватиме Раду безпеки країни.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-22 11:28 :52