Навчитися казати «Ні»
Зоя Казанжи
журналістка, письменниця, радник із комунікацій в агенції E'COMM

Пам’ятаєте віршик зі шкільної програми про хлопчика-помагая? Ходить він там десь «лісом і гаєм», і всім «помагає». Саме так нас і виховували. Людям треба допомагати. Суспільне став вище за особисте. Не будь егоїстом. Ти маєш відгукуватися на прохання ближніх. Спочатку – людям, а потім уже собі.

Частину мого приватного життя було знищено саме через оці штампи, якими школа й соціум активно забивали мою голову. Специфіка роботи і властивості характеру дозволяли вантажити на свою голову купу людей і везти їх життям. Одночасно вирішуючи чужі проблеми. Ну я можу, хіба мені тяжко? Комусь подзвонити, щось зробити, ухвалити якесь важливе рішення, бо людина розгубилася тощо. По колу. Роками.

Це той час, який було вкрадено не лише в мене, а й у моєї сім’ї. Бо треба було все кидати, мчати, занурюватися з головою – допомагати. Тому що сказати «ні» – ну як можна?! Людина ж сподівається й чекає! Те, що людина просто перекладає на тебе відповідальність, зжираючи твою енергію, у голову не приходило. Аж допоки моя старша й мудріша колега не зачинила двері до редакційного кабінету й не сказала: «Ні» – це теж відповідь! Учися казати «ні»!

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-18 03:03 :17