Новини » Світ 19 березня, 2019, 14:29
Європа та Америка: континенти, які мають шукати спільні «точки дотику»
Фото: GettyImages/Global Images Ukraine
Фото: GettyImages/Global Images Ukraine

Для європейців Сполучені Штати на чолі з суперечливим президентом, який отримує неймовірну насолоду від залякування їх, ставить під сумнів майбутнє трансатлантичного альянсу, та часом демонструє більшу прихильність до диктаторів, ніж до демократів, видаються все більш примарними. Американці вбачають у Європі старіючий континент, який, хоч і є цікавим для туристів, розвалюється політично та відстає економічно.

Для прихильників атлантизму, такий фаталізм щодо розбіжностей у поглядах між Європою та Америкою викликає занепокоєння, зазначає видання Economist.

Щоправда, деякі відмінності не можливо не помітити. Америка відмовилася від Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, тоді як Європа залишається відданою обом. Тривожними є й інші розбіжності у політичних курсах. Президент Дональд Трамп назвав Європейський Союз «ворогом» торгівлі та розглядає можливість запровадження тарифів на європейські автомобілі. Рівень довіри різко впав. Кожен десятий німець підтримує міжнародну політику Трампу, у порівнянні з 9 з 10, які довіряли Бараку Обамі у 2016 році. Двадцять років тому НАТО відсвяткував свій 50-річний ювілей триденним самітом світових лідерів. Побоювання щодо чергового вибуху Трампа внесли корективи до планів щодо святкування 70-тої річниці альянсу, заплановані на 4 квітня.

Близькі відносини, що існували у минулому, виявилися недостатніми для того, щоб зберегти їх теплими сьогодні. Європа значно менше розраховує на підтримку американців, ніж колись. Покоління, яке налагодило тісні зв’язки, воюючи пліч-о-пліч у Другій світовій війні, та навіть Холодна війна стають історією. Тим часом Америка стає менш європейською. Сто років тому понад 80% її іноземного населення походило з Європи; зараз цей показник становить лише 10%.

Тим не менше, попри численні злети та падіння, відносини виявилися стійкими. Торгівельні потоки між ЄС та США залишаються найбільшими у світі та становлять понад 3 млрд доларів на день. Спільні демократичні цінності, хоч місцями і є хиткими, є рушійною силою свободи. Та, незважаючи на все, альянс зберігає свою стабільність перед лицем різноманітних загроз, вважає видання Economist.

В основі цього партнерства у сфері безпеки лежить НАТО. У порівнянні з іншими альянсами, середня тривалість яких за останні п’ять століть становила 15 років, НАТО демонструє неймовірну витримку. Навіть, коли європейські лідери роздумують над тим, як довго вони ще зможуть покладатися на Америку, відносини процвітають. І це завдяки здатності НАТО піддаватися змінам. Ніхто не міг собі й уявити, що стаття 5 Альянсу буде застосована один (і наразі єдиний) раз, у відповідь на терористичний напад на Америку у вересні 2001 року, або, що естонці, латвійці та поляки братимуть участь у війні в Афганістані як члени НАТО. У 2014 році союзники активно відреагували на анексію Криму. Вони збільшили витрати на оборону, перевели багатонаціональні тактичні групи до країн Балтії та Польщі, поставили амбітні цілі щодо військової готовності та провели найбільші навчання з часів Холодної війни.

В Америці опитування свідчать про те, що відколи Трамп став президентом, громадська думка щодо НАТО стала більш позитивною. Підтримка Альянсу Конгресом є твердою.

З успіху НАТО слід винести уроки. Для того, щоб трансатлантичні відносини процвітали у майбутньому, вони повинні не лише пережити Трампа, але й бути готовими до змін, пише видання Economist.

По-перше, це означає зміцнення своїх сильних сторін, не підриваючи їх: наприклад, усунення торговельних бар’єрів, а не участь у тарифних війнах. Трамп має рацію, зневажаючи своїх союзників через їхні порожні обіцянки щодо оборонних витрат. Проте, він помиляється, вважаючи, що слід стягувати з них додаткову вартість за розміщення американських баз.

По-друге, на зміну ностальгії має прийти реалізм. Європейці не повинні тішити себе думкою, що наступний президент Америки просто поверне годинник назад. Натомість, щоб стати більш цінними для Америки, вони повинні стати менш залежними від неї.

Більш міцна Європа допоможе адаптуватися до стрімкого зростання Китаю. Америка усе більше орієнтуватиметься на цю наддержаву. Зростаючий вплив Китаю вже все більше відчувається у альянсі. Проте, союзники тільки-но починають серйозно ставитися до цього. Принаймні, новий документ Європейської Комісії, який вбачає Китай як «системного суперника», є початком.

Якби союзники наполегливо працювали над тим, як найкраще переслідувати свої спільні інтереси у боротьбі з Китаєм, вони могли б розпочати налагодження нового трансатлантичного партнерства. Колись європейці та американці втілили бачення, яке принесло їм десятиліття миру та процвітання. Вони повинні зробити це знову, підсумовує видання Economist.

Підготувала Оксана Вергелес,
для ІА ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-24 19:54 :45