Новини » Події 19 березня, 2019, 16:57 блоги
Це – В’ячеслав. І він вкрав три банки червоної ікри
Сергій Костеж
мандрівник, історик
В’ячеслав
В’ячеслав

Так, так, три банки ікри. Ви не дивуйтесь. Це не син Ігоря Гладковського-Свинарчука, не Геннадій Труханов, не якийсь там військовий прокурор з купою нелегальних автівок.

Це просто В’ячеслав. Який вкрав просто три банки ікри. З якогось магазину АТБ у Вінницькій області. В’ячеславу винесли вирок – він проведе 4,5 роки в тюрмі. За три банки ікри. В’ячеслав виховувався в інтернаті, без сім’ї, і вже раніше потроху прикрадав, як роблять багато інтернатівських дітей. За це вже сидів раніше.

А тому спраглий до закону та справедливості прокурор подав апеляційну скаргу – як це так 4,5 роки за крадіжку їжі?! Це ж рецидивіст! Треба п’ять років!

Я полишу в стороні багато коментарів під цією новиною на більшості регіональних сайтів та соцмережах той моральний аспект, що за три банки ікри можна сісти, а за крадіжки на мільярди ніхто ніколи не сідав. Це і так зрозуміло. Врешті-решт, ми ж не в Європі живемо, ну в самом дєлє…

Показово інше. Держава платить шалені гроші платників податків на утримання судів і прокуратури, які займаються більшість свого часу справами про крадіжку велосипеду/магнітофону/ікри. Нещодавно Інтернет шаленів від новини про те, як прокуратура Донецької області виявила на території якогось селянина копанку (мужик просто викопав собі НА СВОЇЙ ВЛАСНІЙ ДІЛЯНЦІ ставок, залив водою) і відкрила кримінальну справу. При цьому в селі, за даними гул-карт, одна вулиця, землі навколо – не обробляються. Але – «закон і справедливість».

<nbsp;>

Коли я за місяць до інциденту з копанкою цікавився у правоохоронців Донецької області і не тільки, чому ж не рухаються справи проти сепаратистів на Донбасі, зокрема, проти мерів міст, які скомпрометували себе співпрацею з бойовиками ЛДНР та росіянами під час окупації цих міст бандами Гіркіна та Бєзлєра навесні 2014 року, то отримував відповідь «на жаль, дуже багато нагальних справ». Тепер зрозуміло, які справи там є «нагальніші».

На превеликий жаль, вся правоохоронна система в Україні тим і славиться – викриттям жахливих рецидивістів, які крадуть банки з ікрою в магазині та страшних порушників землеустрою, які копають яму для води у себе у дворі. Масові вирубки лісу, розкрадання в Укроборонпромі, бурштинові клондайки на мільярди наші доблесні захисники закону воліють не помічати. І справа не тільки в корупції, бо суми, судячи з листувань Жукова, Гладковського, Рогози, які треба заносити до потрібних кабінетів – доволі невеликі, враховуючи масштаби розкрадань.

Проблема в іншому – ніхто не хоче братися за довгі і важкі справи, які не відомо чим скінчаться. Краще за цей короткий час посадити кількох дрібних порушників, записати їх «страшні» злочини собі в актив, і отримати підвищення. Або в Київ перевестися.

І в цьому вся суть функціонування правоохоронної системи в Україні – від дільничного до міністра і генпрокурора. Допоки вона залишатиметься такою – годі сподіватися на вирішення багатолітніх проблем. І навіть якщо корупцію як систему в правоохоронних органах буде колись (суто гіпотетично) подолано – це не ліквідує проблему повністю.

Лінощі, як справедливо було сказано, мають бути зараховані до семи смертних гріхів.

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-20 02:25 :02