Новини » Події 19 березня, 2019, 16:09
Дива війни: народжені у сорочці
2016 рік, травень, військовий полігон «Олешківські піски», зайняття з тактичної медицини з бійцями 10 ОГШБр. Фото: Юрій Лелявський
2016 рік, травень, військовий полігон «Олешківські піски», зайняття з тактичної медицини з бійцями 10 ОГШБр. Фото: Юрій Лелявський

Буває щастить у житті… Он як народному депутату Олегу Ляшку, який пояснюючи свої статки сказав, що йому просто «підфартило» і всі оті мільйони він виграв у лотерею. Коли я вперше почув цю новину, то чомусь підсвідомо пригадалась фраза зі старого дитячого мюзиклу «Проданий сміх», який я бачив у молодших класах школи: «Тім Талер, звідки в тебе стільки грошей?» « ограбував директора водокачки!» Бо настільки всі ці пояснення нагадували дитячий садок!). Але що скажеш – везунчик! Втім, ні Ляшко, ні ті люди, які порадили йому таке озвучувати, навряд чи знають, що таке реальне везіння, коли на кону не гроші, а життя… Коли від реальної лютої смерті людину рятує навіть не випадок, а взагалі важко сказати що чи хто. Певно, Бог… Так, як це інколи трапляється на війні. Де також бувають дива.

І якщо історія про «ліану» у бліндажі (котру я розповів у попередньому нарисі) – це лише весела замальовка про життя та побут у Секторі (так військові називають зону ООС), то випадок, який стався з бійцем 30-ї бригади, не інакше, як Божим проведінням, не назвеш. Таке буває, певно, раз на мільйон. Те що, там сталось, – це дійсно диво якесь.

Раз перебуваючи у справах у Рівненському військовому госпіталі я познайомився там з невисоким світловолосим хлопцем на ім’я Анатолій, який пресувався на милицях. Нижня частина його правої ноги була замотана бинтами. Відпочиваючи після перев’язки на лавці, він і розповів мені про своє поранення. Але яке поранення!

Це було в 2017 році під Волновахою. Почався бій, точніше обстріл (наразі у зоні ООС коли наступальних, активних дій нема, майже всі бойові зіткнення так і виглядають: ворог починає обстрілювати з різних видів зброї наші позиції, ми відкриваємо вогонь у відповідь на придушення ворожого вогню). Під час стрілянини Толік раптом відчув, що його щось сильно кольнуло у праву ногу. Впав на землю, подивився і побачив, що з ноги щось стирчить . Перед тим поруч з їхньою траншею пролунав вибух – то «сєпари» били з РПГ-22.

РПГ, заряд від РПГ, міна калібру 82мм. Фото: Юрій Лелявський
РПГ, заряд від РПГ, міна калібру 82мм. Фото: Юрій Лелявський

Спершу хлопець вирішив, що то в ногу влетіла тріска від дерев’яної обшивки бліндажу. Навіть аж такого сильного болю не відчував. Таке інколи на війні буває – під час бою в крові людини виділяється адреналін, який деякий час слугує таким собі природним знеболюючим, і поранений може, правда недовго, терпіти навіть дуже жорсткі травми. Такі, як ця. Покликав на допомогу. Підбігли бійці, ногу поверх рани затягнули джгутом. Викликали санітарну машину. Дорогою у шпиталь біль почав збільшуватись, але так-сяк терпіти ще було можна. І вже в госпіталі лікарі мало не зойкнули – в нозі у хлопця застряг заряд від ручного протитанкового гранатомета! Застряг – і не здетонував! Як таке могло статись?

Утім, сталось, на щастя для Анатолія. Але що робити далі? Дехто з медиків пропонував ногу ампутувати. Так буде вже інвалідом, проте більше шансів, що виживе, та і заряд не вибухне під час операції. Проте була й інша думка – ну шкода ж, молодий пацан і інвалід…

Позиції ЗСУ, Луганська область. Нерозірвана російська міна калібру 152 мм (використання яких офіційно заборонено Мінськими угодами). Фото: Юрій Лелявський
Позиції ЗСУ, Луганська область. Нерозірвана російська міна калібру 152 мм (використання яких офіційно заборонено Мінськими угодами). Фото: Юрій Лелявський

Може, спробуємо ризикнути і витягнемо цю заразу з ноги солдата? Бог його зберіг раз, коли заряд не вибухнув і не розніс Толіка на частини, може, і тепер пощастить?

І медики пішли на загальний ризик. Адже якби під час видалення заряду щось пішло би не так, на той світ разом із бійцем відправилась би і вся хірургічна бригада. Важка незвична операція почалась. Анатолію ввели наркоз. Самі хірурги одягли бронежилети, захисні армійські шоломи і приступили до «розмінування» ноги солдата. І їм це вдалось! Витягнули ту кляту «сєпарську ракету»! Врятували і життя, і ногу зовсім молодій людині! Це реально чудо якесь…

Після тіої дивовижної операції Анатолій довго проходив курс відновлення та реабілітації. З армією, принаймні зі службою на передовій, йому доведеться попрощатися, бо виймаючи заряд, лікарям довелось видалити частину п’яти, зате хлопець залишився живий і буде ходити. Ну хіба те, що сталось з Анатолієм, не диво?! Диво війни…

Хвостовик російської міни калібру 82 мм, що прилетіла на позиції ЗСУ у Луганській області. Фото: Юрій Лелявський
Хвостовик російської міни калібру 82 мм, що прилетіла на позиції ЗСУ у Луганській області. Фото: Юрій Лелявський

… Ще одне диво сталось у 2015 році з бійцем 80-ї бригади ЗСУ під час боїв в районі Донецького аеропорту. Там також був обстріл. З міномета 82-мм калібру. І одна з мін влучила нашому десантнику прямо в ногу. Мені навіть важко, просто страшно уявити, що відчував той чоловік, коли чув, як «дура» з противним шорхотінням, летіла в його сторону, прямо на нього... Але міна, вдарившись в м’яке тіло людини, в ногу, не здетонувала, не вибухнула. Десантник залишився живим! Ногу йому, правда, дуже сильно травмувало, фактично це як великий камінь зі всієї дурі вдарив у кінцівку і зламав кістки.

Донецька область, літо 2016 рік, боєць ЗСУ на фоні броньованого медично-евакуаційного автомобіля АТ 105 «Саксон». Фото: Юрій Лелявський
Донецька область, літо 2016 рік, боєць ЗСУ на фоні броньованого медично-евакуаційного автомобіля АТ 105 «Саксон». Фото: Юрій Лелявський

Потім довелось довго, більше року, лікуватись та відновлювати скалічену ногу. Здається, у Литві йому вмонтували титанові стержні замість кісток, розтрощених російською міною. Такий собі «інтернаціоналізм» навпаки: росіянин, типу брат-слов’янин, намагається вбити українця, якого потім лікує литовець…


Бій між українськими військовими та проросійськими бойовиками біля села Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область. Вересень 2017 року
 
 

Бій між українськими військовими та проросійськими бойовиками біля села Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область. Вересень 2017 року
 
 

Бій між українськими військовими та проросійськими бойовиками біля села Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область. Вересень 2017 року
 
 

Поранений солдат внаслідок бою між українськими військовими та проросійськими бойовиками біля села Новозванівка, Попаснянський район, Луганська область. Вересень 2017 року
 
 

Вересень 2017 р. Луганська обл., Попаснянський район, бій біля с. Новозванівка. Пораненого бійця ЗСУ три кілометра несли на ношах
 
 

Юрій Лелявський,
журналіст, учасник АТО,
для IA ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Читайте більше новин на тему: війна на Донбасі

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-26 15:07 :50