Трафунок з «хепі ендом»
Наталія Фанок
журналіст, заступник головного редактора ІА ZIK

Мало не позбулась телефона. Заходжу в напівпорожній автобус, телефон поклала у кишеню, щоб розрахуватись за проїзд. При дверях відчуваю штучну тисняву по лівий бік. Озираюсь: дві циганки особи ромської національності метушаться позаду мене. ОМҐ. Стерпла. Ніби кип’ятком ошпарили.

Все відбулось блискавично. Швидко притисла телефон рукою. Водій крикнув не то «виходьте», не то «заходьте». Ромки вийшли, двері зачинились, телефон на місці. Фуууух. То ж треба такого.

«Вона у вас щось витягнула», – повними переляку очей каже мені жінка, яка сидить попереду. «Та ні, – заперечую, – не встигла. Я відчула». «Подивіться ще раз», – не йме віри жінка. І тут мені проскакує, а раптом підклала щось взамін. Перевіряю. Ні, все гаразд. Міііій, ріднееенький.

Що я відчуваю? Таку палітру емоцій, що словами не передати. Але найбільше – вдячність. Водію, який своїм криком сполошив їх. Жінці, яка співчутливо мені розповіла. Невидимій силі, яка вчасно насторожила мене і водночас не дозволила їм скоїти задумане. Просто щасливому випадку, який завершився саме так.

Чому пишу це? Щоб застерегти. Ні на хвилину не втрачати пильності. Мій недогляд обійшовся мені переляком і, зрештою, «хепі ендом». Бережіть себе і нехай усе ваше буде з вами.

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-20 01:13 :29