Новини » Політика 17 березня, 2019, 10:02
«Укроборонпром» ще два роки тому розробив реформу концерну, однак в КМУ її досі не розглянули
ZIK
ZIK

Після скандалу з журналістам розслідуванням «Bihus.Info» політики та експерти заговорили про ліквідацію ДК «Укроборонпром». Мовляв, навіщо армії такий посередник, із його купою посадовців і такою плямою на репутації. Водночас, у самому концерні запевняють: ще два роки тому реформу для підприємства, однак усі напрацювання так і не дійшли до парламенту.

Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

Оборонці потрібні реформи

Нардеп та ветеран АТО Ігор Лапін вважає: якщо не розганяти «Укроборонпром», то потрібно суттєво реформувати підприємство та звільнити теперішніх керівників.

«Можливо варто залишити якісь контролюючі функції, але явно не з тими менеджерами, які там зараз є», – переконаний Лапін.

Водночас народний депутат, секретар комітету з питань нацбезпеки й оборони Іван Вінник каже: вже є плани реформи «Укроборонпрому» аж до передавання його функцій окремому органові.

«Укроборонпром», як суб’єкт управління оборонними підприємствами, що не тільки керує бізнесом і управлінням, зору господарської з точки, а ще й виконує адміністративні функції, має бути розформованим», – заявив Вінник.

Ці функції можуть передати міністерству економічного розвитку й торгівлі

За реформи оборонного сектору висловлюються й приватні компанії, які в Україні вже виробляють значну частину продукції військового призначення.

«Майже 70% випускає приватний бізнес, державний сектор – лише 30%. якщо ще й врахувати, що учасники працюють на підряді «Укроборонпрому», то доля держсектору є ще меншою», – зазначає голова правління Ліги оборонних підприємств України Олег Висоцький.

«Укроборонпром» сам хотів реформуватися

Наразі «Укроборонпром» – це своєрідний адміністративний корпус, такий собі трест, який централізує керування майже сотнею державних підприємств по всій Україні. Частина з них – прибуткова, частина – м’яко кажучи, не дуже. На концерн покладено відповідальність за організацію виробництва на підприємствах і до того ж виконання державного замовлення.

Знавець систем озброєнь Олег Стариков вважає таку систему застарілою та неефективною. Каже: концерн споживає приблизно 18% прибутку підприємств на свої операційні витрати. До того ж така централізована система керування підприємствами не дає їм змоги розвиватися.

«Укроборонпром» ж нічого не виробляє, це роблять підприємства. Натомість 18%, які кидають на «Укроборонпром» мали б відправляти для оновлення основних фондів», – вважає Старіков.

Та в самому концерні з ним не погоджуються.

«Це неправда. На утримання йде лиш близько 2%», – переконує заступник гендиректора «Укроборонпрому» Юрій Шуть.

До того ж, за його словами, виявляється, реформу «Укроборонпрому» вже майже два роки тому запропонували в самому «оборонпромі». Але досі ініціативи концерну та Міністерства економіки не дійшли парламенту.

«Стратегія і розроблена так, що це має бути холдинг зі своїми підприємствами, між якими повноваження розходять по кластерах», – каже Шуть.

Хоч янгола признач – нічого не зміниться

Цей перший етап зі створенням кластерів уже пройшли. Їх є п’ять, за основними напрямками виробництва. Склали й перелік тих підприємств, які «Укроборонпром» готовий продати. Таких – 20, частина із цих фірм не виробляє військової продукції, інші просто неефективні.

Однак, загалом до реальних реформ – ще далеко, бо є відразу два закони, які прямо забороняють приватизацію підприємств і прихід на них іноземних інвесторІв. Як і створення спільних підприємств із іноземними компаніями. Хоча коштом іноземців можна було б, наприклад, закупити нові станки на оборонні заводи.

«Якщо розуміємо, що фінансові інвестори цікавляться нашою оборонкою, однак наші закони не дозволяють створювати спільні підприємства з іншими країнами, жодних закордонних коштів ми не побачимо», – наголошує директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець

Однак, ухвалювати такі зміни, на думку, Сергія Згурця, слід поступово, бо це загрожує занепадом військово-промислового комплексу.

«Якщо ми тупо зруйнуємо «Укроборонпром», то отримаємо багато підприємств, які будуть у стані хаосу. Перехід від «Укроборонпрому» до іншого формату має бути поступовим і плановим», – підкреслює Згурець.

У свою чергу нардеп Мустафа Найєм переконаний: жодні зміни не зупинять крадіжок, якщо не буде прозорого оборонного замовлення і бюджету. Мовляв, засекреченість галузі сама сприяє корупції.

«Якщо ми поміняємо директора заводу на представника Кабміну, або на самого янгола, але не будемо бачити прозоро ці переходи і передачі майна, то який сенс? Немає значення кому передавати керівництво», – вважає депутат.

Витрати на оборонку можуть розкрити

Із ним погоджується і керівник Ліги оборонних підприємств Олег Висоцький. Та він переконаний: проблема не в «Укроборонпромі» як регуляторі, а в нереформованій системі військово-промислового комплексу загалом. Прибутковість ВПК, каже, вкрай низька. Натомість держава ніяк його не підтримує. Одна з головних морок – малі суми авансів за виконання контрактів, через що ті дорожчають і розтягуються в часі.

«Міноборони дає нам не всі гроші, воно потім доплачує. Однак нам потрібно десь перебитися. В результаті йдемо в комерційний банк, беремо там кредит під 20%. Тож куди в результаті підуть гроші Міноборони? В комерційний банк. Дайте нам пільговий кредит», – каже Висоцький.

Не менше непокоїть приватні виробництва і відсутність сучасної стандартизації за зразками НАТО – тоді і експорт був би швидший і прибутковіший.

Загалом держоборонзамовлення на 2019 рік, за даними Кабміну, складає 25 мільярдів гривень. Сума рекордна. І чи не вперше можуть розкрити,куди ж її витратять. Рішення про часткове відкриття цих даних ухвалили на засіданні Ради нацбезпеки й оборони після вже всім відомого журналістського розслідування Дениса Бігуса.

Нагадаємо, 25 лютого видання «Bihus.info» оприлюднили розслідування про схеми розкрадання в оборонному комплексі. Фігурантом став син заступника секретаря РНБО Олега Гладковського – Ігор.

У свою чергу, Президент Петро Порошенко підписав указ про звільнення Олега Гладковського з посади першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Вже через тиждень «Bihus.info» оприлюднило новий матеріал, де зазначалось, що Усі слідчі органи, включно з НАБУ, «зливали» справи Гладковського за хабарі.

Згодом ДБР розпочало досудове розслідування щодо ймовірного отримання правоохоронцями фінансової вигоди у справі про корупцію в оборонній сфері.

У той же день під стінами НАБУ відбулася акція протесту з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності заступника Артема Ситника Гізо Углаву.

Вчора, 16 березня, Президент Петро Порошенко підписав указ про аудит «Укроборонпрому»

Сергій Костеж, «Перші про головне. Деталі»

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-22 07:58 :27