Новини » Економіка 16 березня, 2019, 12:37
Труднощі, «зради», невдачі: В ОТГ Запоріжжя та Львівщини вперше розповіли правду
Фото: lgdc.org.ua
Фото: lgdc.org.ua

2019 рік може стати останнім для добровільного об’єднання територіальних громад. Про це говорять на найвищих щаблях влади та в середовищі експертів. Прогнозують: щодо тих громад, які не встигнуть зстрибнути в останній вагон, буде прийнято адміністративне рішення згори.

Дуже часто, коли йдеться про реформу, вказують на переваги та успіхи децентралізації. Під час заходу, який відбувся днями у Львові, представники ОТГ із Запоріжжя та Львівщини вперше відверто розповіли правду про свої «зради» та невдачі. Об’єднання, справді, дає багато переваг. Але з’являється і чимало нових проблем, які потрібно вирішувати, тому «рожеві окуляри» починають потихеньку спадати.

Гніздичівська ОТГ (Львівська область)

Утворена у 2015 році, населення 6,5 тис. осіб, об’єднала три сільські ради (шість населених пунктів). 

Про «зради» розповіла радник голови Гніздичівської ОТГ Оксана Романів.

 
Радник голови Гніздичівської ОТГ Оксана Романів. Фото: lgdc.org.ua
Радник голови Гніздичівської ОТГ Оксана Романів. Фото: lgdc.org.ua

Молода жінка до моменту, коли прийшла працювати в ОТГ, була представником громадськості, приватним підприємцем. Після створення ОТГ обійняла посаду першого заступника голови громади, з якої згодом звільнилася, перейшла на нижчу посаду, щоби займатися проектами з розвитку.

Рожеві окуляри

«Коли я прийшла на посаду першого заступника, думала, що ми будемо тільки ініціювати гарні розвиткові проекти, але, на жаль, так не склалося. Натомість я була змушена протягом дня розписувати пошту, підписувати платіжки і займатися речами, які займали дуже багато мого часу. На розвиткові проекти та цікаві ідеї у мене залишалися або вечір після роботи, або субота-неділя. Після двох років на цій посаді я зрозуміла, що треба щось змінювати, звільнятися з посади першого заступника. Добилася у громаді посади проектного менеджера і зійшла з другої людини в громаді на нижчу посаду – на зарплату, як у прибиральниці і сторожа.

Зрада у чому? Ми всі плануємо, що будемо на найвищих щаблях і нам вдасться всім керувати. На жаль, так не вийшло, принаймні, у нашій громаді. Можливо, якби у нас була велика громада, багато грошей, великий штат і перший заступник тільки би давав доручення для реалізації, тоді усе би було по-іншому. Але усі стараються економити гроші, не роздувати свої штати. Щоб реалізовувати проекти і розвиватися в інноваційних напрямках, потрібно було звільнитися з посади першого заступника».

Невміння працювати зі стратегією розвитку громади

«Інший приклад – громада напрацювала стратегію, для цього залучили грантові кошти. Два роки минуло, але ми і не дуже до неї заглядали… Маємо стратегію, напрямки, цілі, але приходимо зранку на роботу і нам не до тих цілей, а виконуємо все, що нагальне і потрібне. Це наша помилка і те, до чого потрібно рости».

Маленька громада

«Коли ми об’єднувалися в громаду, до нас мала бажання приєднатися ще одна сільська рада, ще п’ять населених пунктів. Але ми побоялися відразу об’єднатися і бути набагато більшою громадою, щоб у нас було не шість населених пунктів, а 11. Ми не розуміли, як будемо надавати освітні, медичні послуги тим людям, які живуть набагато дальше від нас і туди немає нормальної дороги, сполучення. Зараз ми вже розуміємо, що більша громада – більш спроможніша, у неї більше людей, більше землі і більше шансів для розвитку. Але, на жаль, тепер не всі нам ідуть назустріч. Зараз наш перспективний план у Кабміні, очікуємо його затвердження. Вже протягом двох років намагаємося виправити цю помилку, яку ми допустили на самому початку».

Школа-довгобуд

«На території громади вже 30 років будується школа. У громаді дуже багато дітей: на 6,5 тис. жителів 900 дітей. Це велика кількість за статистикою. В одній школі в нас навчається 360 дітей, які ходять у три зміни. Будуємо школу, кожного року 1 вересня плануємо її відкривати, але… У перший рік ми взяли школу на баланс, внесли зміни у кошторис, провели тендер, вибрали підрядника, який, на жаль, виявився неякісним – роботи виконувалися погано, зривалися графіки, довелося розірвати з ним угоду. Минулого року отримали частинку грошей, але тендер не відбувся, ніхто не подався з підрядних організацій. На жаль, даний проект нам ніяк не вдається реалізувати і завершити».

Широківська ОТГ (Запорізька область)

Розташована у передмісті Запоріжжя, поблизу державної траси між Дніпром і Запоріжжям. Населення 13 тис. осіб, об’єднує шість сільських рад (28 населених пунктів). Утворена у 2017 році.

Про труднощі та невдачі розповіла науковий співробітник Агенції розвитку Широківської ОТГ Вікторія Агентаєва.

 
Науковий співробітник Агенції розвитку Широківської ОТГ Вікторія Агентаєва. Фото: lgdc.org.ua
Науковий співробітник Агенції розвитку Широківської ОТГ Вікторія Агентаєва. Фото: lgdc.org.ua

Протистояння з органами виконавчої влади

«Нема фінансів – нема розвитку. Одна з великих зрад від органів виконавчої влади – протистояння район-ОТГ-область. Органи виконавчої влади не завжди хочуть ділитися інформацією, з нами співпрацювати. Це певний гальмівний момент у нашому розвитку. ОТГ, на жаль, не може отримати інформацію від ДФС. Це нам не допомагає, тому що ми недоотримуємо податки. Не знаємо, де зареєстровані платники податків, які працюють на території ОТГ, скільки у них працівників, чи сплатили податки. Інформацію та базу нам не дають. Сподіваємося на зміни до податкового кодексу і що ця інформація буде відкрита.

Не врегульоване питання надмірно сплаченого ПДФО. Органи місцевого самоврядування чітко знають, що 60-70% бюджету ОТГ – це ПДФО. Саме робочі місця є наповнювачем бюджету нашої громади. Є момент у площині фінансового законодавства, що особи, які працюють на інших територіях (у Запоріжжі, Дніпрі) інколи просять про податкову пільгу. Їх податки йдуть у місто Запоріжжя або Дніпро, а податкову пільгу скеровують до нас в ОТГ і вимагають відшкодування саме від нас. Цей момент не врегульовано».

Не регламентована діяльність структур, які потрібні в ОТГ

«Є у нас Агенція розвитку – структура, яка займається залученням позабюджетних коштів, волонтерів, міжнародної технічної допомоги. Спочатку ми не знали, яким чином зможемо працювати, адже ці питання не врегульовані, а такі спеціалісти в громаді вкрай потрібні. Спочатку ми думали, що будемо комунальним підприємством. Через рік дійшли до того, що стали науковою установою. Нас п’ятеро осіб. Зараз ми неприбуткова установа. Це теж така юридична зрада, що не регламентована діяльність структур, яких дуже потребує ОТГ».

Освітлення і дороги

«Розробляємо ПКД, хочемо повісити ліхтарі, але проблема у тому, що стовпи не наші, а районних електромереж. РЕМ нам не надає дозвіл повісити наші ліхтарі, бо в них на балансі частини цих стовпів немає, не проведена інвентаризація. Інвентаризація електромереж на території України не в хорошому стані. Не можемо досі повністю врегулювати ці питання. Це зрада від іншої інстанції, яка не допомагає, а гальмує.

На території громади проходять дороги загальнодержавного, обласного, районного значення і наші, місцеві. Дороги в населених пунктах – це наша відповідальність, можемо їх ремонтувати, між населеними пунктами – не наша територія. Люди не всі розуміють, чому проблемно зробити сполучення між селами. Територія велика – 28 сіл, є чотири власники доріг і ніхто не може визначитися, хто буде платити за ту чи іншу ділянку дороги. Усі говорять: це зрада. Це проблема, тому що ускладнює добирання до шкіл, дитячих садочків. Тому що люди вважають, що усі ці проблеми лежать на наших плечах, а ми їх не змогли вирішити».

Cтарі підходи до роботи

«У нас є стратегія з операційними цілями, моніторингом, наша агенція відслідковує усі ці моменти. Але для багатьох людей незручно працювати на досягнення результату, а не за календарним часом».

Скоротити, щоб зберегти

«Це теж проблема. Щоб зберегти якість послуг у медицині, освіті, потрібне скорочення – оптимізація. Із шести шкіл ми створили тільки одну опорну школу. Не змогли далі оптимізувати, бо депутатський корпус не розуміє: як це скоротити. На їх думку, потрібно все зберігати, опалювати. Є у громаді школа із плановою потужністю 600 дітей, а навчається тільки 82. Це проблема: ніхто не хоче скорочувати».

Опір змінам

«Це велика зрада з боку населення. Ніхто не хоче доєднатися до певних змін, усі звикли, що хтось повинен це зробити. Дуже маленька частка населення розуміє про скорочення та збереження, що такі непопулярні методи потрібні.

Робимо громадські місця. Зрада – випадки вандалізму на нових спортивних майданчиках. 25 років на території громади не вивозилося сміття. Ми торік почали централізований вивіз сміття, встановили сміттєві баки. Кожну ніч вони їздили по всьому селі з місця на місце, потім їх почали знаходити у річці Дніпро. Дуже багато негативних випадків, які демотивують нас як працівників. Але «рожеві окуляри» у нас є, ми активно працюємо».
 

Керівник Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин коментує:

Керівник Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин. Фото: lgdc.org.ua
Керівник Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин. Фото: lgdc.org.ua

– Які найбільші невдачі у процесі утворення ОТГ?

– У першу чергу, найбільша «зрада», яка зустрічається у всіх об’єднаних громадах і не тільки Львівщини, це завищені очікування людей. Люди чомусь думають, що щось має статися в один день, вже і негайно. Найцікавіше, що статися воно має за помахом чарівної палички. Дуже часто люди не готові самі працювати на те, щоби зміни відбувалися. Вони хочуть добрі дороги, зберігати садочки, школи, при тому мати хорошу якісну освіту. Хочуть аби все робилося і на все знаходилися гроші. На жаль, воно так не є. Людям потрібно зрозуміти, що чуда у перший місяць після об’єднання не буде. Чуда не буде, якщо не буде людей, які це чудо будуть здатні робити. Відповідно треба йти і працювати на громаду, не боятися брати на себе відповідальність і приймати рішення.

Брати на себе відповідальність – це ще одна «зрада». На жаль, дуже велика проблема в громадах з кадрами. Розуміємо, що є проблематика низьких заробітних плат. Не зважаючи на те, що кілька років тому була змінена система оплати праці на державній службі, у місцевому самоврядуванні цього не відбулося. Об’єктивно, ставки, посадові оклади, які є в громадах, достатньо низькі, навіть, не зважаючи на те, що вони зараз прирівняні у зарплатах до міст обласного значення. Це відштовхує від рішення йти працювати в ОТГ людей, які досягли певного рівня, людей з досвідом. У громади можуть іти працювати молоді люди, які ще не мають достатньо досвіду, але, на жаль, вони теж на старті очікують високої заробітної плати.

Ще одна «зрада», яка є у громадах Львівщини, на щастя не у всіх, це думка про те, що має право на життя маленька громада (до 5 тис. населення). Чотири роки, які ми прожили в реформі децентралізації, показують, що маленькі громади об’єктивно не можуть забезпечити той рівень життя, якого прагнуть мешканці, у них немає підґрунтя, щоб забезпечити сталий розвиток на багато років наперед. Маленька громада – це маленька територія, мало людей працездатного віку, мало молоді. Це, як правило, сільська територія, де живуть пенсіонери, які не є платниками податків. Це стара інфраструктура, яка потребує кардинальних рішень, на які у маленьких громадах керівництво не йде, бо це дуже непопулярні рішення.

Що буде з реформою у 2019 році?

– Не бачимо поки що активного бажання утворювати нові громади. Це достатньо об’єктивно, тому що формування громади передбачає перші загальні вибори. Розуміємо, що ці вибори за рік до чергових місцевих виборів – дуже непопулярний крок, на який не кожен керівник може зважитися. Тому не очікуємо у 2019 році різкого збільшення нових ОТГ. Але маємо іншу позитивну нотку. Це те, що місцеві ради, які у перспективному плані передбачені до тієї чи іншої громади, але свого часу до неї не зайшли, зараз активніше починають працювати над тим, щоби приєднуватися до ОТГ. Вже маємо першу ластівку: у Шегинівській ОТГ одна сільська рада прийняла рішення про приєднання. Це перша громада, де на Львівщині відбудеться приєднання. Наприкінці минулого року ми поїхали на одне із громадських обговорень, де зібралося багато людей із одним запитанням до сільського голови: «Чому у нас не відбувається нічого, у той час як поряд в сільській раді, яка зайшла в ОГТ, вже зроблено за три роки дуже багато?». Люди бачать, розуміють, оцінюють і хочуть цих змін. Приєднання не передбачає загальних перевиборів, а тільки довибори депутатів.

Сподіваємося, цього року будемо мати фінальне затвердження перспективного плану на Львівщині, де будуть враховані помилки, зроблені раніше, і досвід, який ми отримали. Має бути перспективний план дійсно спроможних ОТГ, який стане базою для майбутньої карти місцевого самоврядування, на основі якої відбудуться місцеві вибори у 2020 році.

– Чи стане 2019 рік останнім для добровільного обєднання ОТГ?

– Нам про це говорять усі – Президент, Кабмін, парламент. І про це говорять здоровий глузд і логіка. Концепція реформи місцевого самоврядування передбачала п’ятирічний цикл формування громад з тим, щоб у 2020 році вибори відбувалися на однаковій територіальній основі. Не логічно, коли на двох третинах України вибори будуть в ОТГ, і на одній третині – у необ’єднаних громадах. Завжди будуть ті, які самі нічого не зроблять. Нам про це прямо в очі деякі сільські голови кажуть: «Нехай нам приймуть рішення і ми об’єднаємося». Хай це зробить хтось. Така позиція завжди буде і з нею треба щось робити. Тому зараз важливо завершити формування перспективного плану, це буде основа для адміністративного рішення про завершення добровільного об’єднання.

Наталія Шутка,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-21 17:52 :09