Новини » Регіони 15 березня, 2019, 10:52
Хто перекриє «крутим» унітази: чому рівняни втрачають улюблене місце відпочинку?
Озеро Басів Кут у Рівному. Фото з відкритих джерел
Озеро Басів Кут у Рівному. Фото з відкритих джерел

Чим ближче до літа, тим частіше думається про відпочинок біля води. Жителі Рівного впродовж останніх років у своєму місті такого блага позбавлені – купатися у місцевому Басівкутському озері через надмірний вміст у воді шкідливих речовин заборонено.

Живить Басівкутську водойму річка Устя. Вона впадає та витікає з неї. Вода у річці також не витримує жодної  критики. Торік влітку, як ми вже повідомляли, в Рівному було зафіксовано кілька фактів загибелі риби в Усті.

Загибель риби в річці Устя (літо минулого року)
Загибель риби в річці Устя (літо минулого року)
Такий вигляд річка Устя має на витоку з Рівного. Течії практично нема. Фото: Петро Хромих
Такий вигляд річка Устя має на витоку з Рівного. Течії практично нема. Фото: Петро Хромих

Про екологічну проблему тоді говорилося на всіх рівнях. А які висновки зроблено? Чи зможуть рівняни вже цього літа купатися у воді улюбленого місця відпочинку?

Однією з центральних подій минулого тижня на Рівненщині стали перші збори ради басейну річки Устя. Вони проходили в приміщенні Рівненської ОДА. На зборах обрали керівника та управлінський склад ради, а також визначили першочергові завдання в плані порятунку Усті, а відтак – і Басівкутського озера.

Якщо не втрутитися, то річка втратить здатність до самоочищення

«Екологічний стан водної артерії – річки Устя на Рівненщині та її басейну необхідно поліпшувати. Адже нині, як стверджують науковці, вона в критичному стані. По всій її довжині фіксується перевищення екологічних нормативів. Її стан класифікують як «поганий» або «дуже поганий», – зазначає прес-служба Рівненської ОДА.

«Минулого року ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і системно. До цього залучили науковців Національного університету водного господарства та природокористування. Вони провели дослідження стосовно забруднення водойми. Прийняли рішення про створення управлінського колегіального органу. Рада – це симбіоз наукової думки, обласної та місцевої влади. Усі причетні будуть працювати над різними завданнями – проектуванням, проведенням робіт, кошти на які будуть закладені в обласному та місцевих бюджетах тощо. Але результат має бути один – відновлення екологічного стану річки», – цитує очільника області Олексія Муляренка прес-служба Рівненської ОДА.

Науковці представили стратегічне бачення перетворення річки та її басейну. В її основу лягла дорожня карта з оцінкою складових водної артерії – русла, заплави та водозбірної території. А робота складалася з  чотирьох етапів – збір інформації, проведення обстежень і досліджень від витоку до гирла річки, оцінка сучасного екологічного стану басейну Усті та опрацювання результатів.

Ігор Статник, доцент кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування:

Ігор Статник
Ігор Статник

«Наші дослідження показали, що якість води погана, відбувається забруднення стічними водами від господарської діяльності тощо. Річка знаходиться у критичному стані. Найгірша ситуація поблизу урбанізованих територій. Якість поверхневих вод балансує на межі асимілюючої спроможності. Тобто, якщо не втрутитися, то річка втратить здатність до самоочищення».

Сам же проект із проведення комплексу заходів з відновлення річки, як стверджує прес-служба Рівненської ОДА, був створений ще у 2013 році. Він передбачає низку інженерно-технічних робіт – реконструкція очисних споруд, очищення русла, укріплення берегів тощо. Його розробка частково була профінансована за гроші держави.

«Даний проект не завершений. Це заважає нам розпочати роботи. Тому необхідно відкоригувати проектно-кошторисну документацію відповідно до наукової стратегії. На це додадуть кошти з обласного природоохоронного фонду. Далі над практичною реалізацією працюватиме обласний департамент з питань будівництва та архітектури. Співфінансування має бути й з місцевих бюджетів», – цитує прес-служба Рівненської ОДА першого заступника голови Рівненської ОДА Віталія Ундіра, якого обрали головою басейнової ради.

Віталій Ундір та Олексій Муляренко. Фото: Прес-служба Рівненської ОДА
Віталій Ундір та Олексій Муляренко. Фото: Прес-служба Рівненської ОДА

Йдеться про суму 250 тисяч гривень, яку недодала держава. Загалом же, роботи над проектом відновлення Усті планують завершити до 2020 року.

Оцінка екологічного стану річки Устя. Розробка заходів відновлення басейну річки Устя
Оцінка екологічного стану річки Устя. Розробка заходів відновлення басейну річки Устя
Оцінка екологічного стану річки Устя. Розробка заходів відновлення басейну річки Устя
Оцінка екологічного стану річки Устя. Розробка заходів відновлення басейну річки Устя

Тут одразу виникають запитання: чому чекали до весни 2019 року і не прийняли рішення недодані державою кошти компенсувати з місцевих резервів, коли катастрофічність ситуації було видно вже минулого літа? Чи не пов’язане створення басейнової ради річки з виборчою кампанією? Адже не відомо, чи обійматиме після завершення виборів теперішній голова басейнової ради посаду першого заступника очільника області. До речі, в новітній історії Рівненщини вже був факт, коли перший заступник голови ОДА, прийшовши до влади після перемоги на виборах керівника його політичної сили, перед телекамерами обіцяв взяти бульдозер та позносити в прибережній смузі Басівкутського озера огорожі маєтків «нових українців». А заодно й каналізаційні труби, що виходять з палаців безпосередньо у воду. Обяцянка - цяцянка: тодішній чиновник так цього й не зробив.

Крім того, як стверджують науковці, бажано було б ознайомитися хоча б з попередніми результатами досліджень, проведених у рамках проекту. За останні роки, поки про документ не згадували, сталися зміни і в економіці, і в довкіллі регіону. Тож від окремих пропозицій можна було б відмовитися, а до деяких, навпаки, –  увагу посилити.

А тим часом…

Будівельні роботи навколо Басівкутського озера тривають. Як ми вже повідомляли, саме паралельно з інтенсивною забудовою його берегів палацами «нових українців» та виведенням у воду витоків різноманітних нечистот з їх санвузлів і дворів, почала погіршуватися якість води. Минулого літа спеціалісти Державної установи «Рівненський лабораторний центр МОЗ України» виявили в озері цілий букет небезпечних речовин – від кишкової палички до збудників небезпечних хвороб. Тож купання заборонили.

Місцеві активісти провели дослідження на предмет того, хто саме забруднює озеро та річку Устя в межах міста Рівне. Кажуть, що адреси забруднювачів передали місцевій владі. А далі що? Про обнародування конкретних прізвищ та про вжиті засоби впливу до них чути не доводилося.

А тим часом спеціалісти радять прислухатися до пропозицій місцевих екологічних активістів і застосувати до порушників світову практику – хто забруднює, той і платить. Йдеться про запровадження штрафних санкцій, розміри яких у межах своїх повноважень спроможна затвердити міська влада. Тим самим має подешевшати проект. Тобто, з’являється можливість зекономити бюджетні гроші.

Рівняни пам’ятають, як ще років кілька тому місцевий водоканал запровадив на той час свого роду ноу-хау – у багатоповерхівках блокував унітази боржникам за воду. Є запитання: чи не можна так зробити і в цьому випадку?

Тільки хто буде це робити і кому? За повідомленням місцевих ЗМІ, ділянки навколо озера придбали вже дуж-ж-ж-е впливові в Рівному люди. Тож хто з них сам собі унітаз перекриє?

Чи можна буде цього літа скупатися у воді улюбленого місця відпочинку рівнян?

Як повідомлялося раніше, на зборах ради басейну річки Устя було обрано керівника та управлінський склад, а також визначено першочергові завданнями в плані порятунку Усті а відтак – і Басівкутського озера. Йдеться про проект, техніко-економічні обґрунтування тощо. Навіть за умови, що проект буде ідеальним і знайдуться гроші для його реалізації, потрібен буде час. Скільки – не може сказати ніхто. Деякі прогнози робляться, щоправда для любителів покупатися вони не вселяють оптимізму.

Володимир Захарчук, директор департаменту екології та природних ресурсів Рівненської області:

«Річка Устя стала не вчора такою. Я думаю, що потрібно не менше часу для її відновлення, ніж час, протягом якого її занехаяли. Це порядку кількох десятків років, щоб побачити її відновлення до попереднього стану. Але якісь певні зрушення ми зможемо вже зробити, впроваджуючи заходи по прибережних смугах, ліквідації сміттєзвалищ, джерел забруднення. А от коли буде реалізовано проект очищення Басового Кута (там є відкладення мулу) – важко сказати. Він потребує мільйонних затрат. Таких ресурсів у області сьогодні нема».

Тобто, прогнози невтішні. Любителям покупатися варто вже зараз почати відкладати гроші, аби влітку мати можливість поплавати десь за кордоном або у водоймах чи річках подалі від Рівного.

У катастрофічному стані перебувають й інші річки області, – екологи

Наразі на Рівненщині влада пірушила питання порятунку річки Устя, але, як стверджують екологи, у катастрофічному стані перебувають й інші річки краю. За даними спеціалістів ДУ «Рівненський лабораторний центр МОЗ України», вміст шкідливих речовин виявлено у Річці Іква поблизу міста Дубно. А деякі річки взагалі пересихають.

Ігор Статник: доцент кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування:

«За останні роки спостерігається погіршення якості поверхневих вод річок Рівненської області. На нашу думку це пов’язане і з природними факторами (зміна клімату і підвищення температури, перерозподіл опадів), це призводить до зменшення водності річок. А також впливають антропогенні чинники. Це – надходження забруднюючих речовин з організованих та неорганізованих джерел, дифузійних потоків, недотримання Водного кодексу тощо».

Ці знімки зроблені восени у місті Радивилів. Річка Слонівка, яка досі текла територією Рівненщини з Тернопільської області і яка впадала у Стир на Львівщині, пересихає.

Річка Слонівка, місто Радивилів у районі залізниці. Осінь 2018 року. Фото: Петро Хромих
Річка Слонівка, місто Радивилів у районі залізниці. Осінь 2018 року. Фото: Петро Хромих
Річка Слонівка, місто Радивилів у районі залізниці. Осінь 2018 року. Фото: Петро Хромих
Річка Слонівка, місто Радивилів у районі залізниці. Осінь 2018 року. Фото: Петро Хромих

Як вдалося з’ясувати у чиновників обласного масштабу, проблема існує, але, як вони кажуть, вона не пов’язана з господарською діяльністю. Усе списують на замуленість джерел. У хибності цієї думки можна переконатися, побачивши фото мостів, споруджених через річку. Каміння під мостами перегородило течію. А залізобетонна шпала, кинута у воду невідомими людьми не без використання спеціальної техніки, взагалі припинила плин води.

Річка Слонівка, місто Радивилів у районі залізниці. Осінь 2018 року. Фото: Петро Хромих
Річка Слонівка, місто Радивилів у районі залізниці. Осінь 2018 року. Фото: Петро Хромих

І замість висновків

Одні зараз у виникненні проблеми звинувачують кліматичні зміни, інші – людський фактор. Усе, як відомо, пізнається в порівнянні. Скажімо, клімат у сусідній з Рівненщиною Брестській (Республіка Білорусь) області приблизно однаковий, але питання не стоїть так гостро, як у нас. Річки повноводні, чисті. А спробував би там хтось шпалу кинути чи забруднити воду відходами зі свого унітазу – опинився б у певних місцях.

Була колись і на Рівненщині ціла програма порятунку малих річок. Вона передбачала ліквідацію замулення, недопущення забруднення тощо. Хід її реалізації щомісяця контролювала влада як у районах, так і в області в цілому. Щоправда, тоді до порушників вживалися засоби впливу, що нині називаються інфарктними –  штрафи накладалися чималенькі, але ж річки чистими були.

Петро Хромих,
для IA ZIK

 

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-25 04:02 :56