Новини » Світ 15 березня, 2019, 15:57
Чотири уроки, які можна винести з вироку Пола Манафорта
Пол Манафорт. Фото: EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS
Пол Манафорт. Фото: EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

У середу, 13 березня, Пол Манафорт, колишній керівник передвиборчої компанії Дональда Трампа, був засуджений до 7,5 років ув’язнення суддею Емі Берман Джексон у Вашингтоні, округ Колумбія. Цей вирок Манафорт відбуватиме одночасно з 47-місячним вироком, який минулого тижня виніс суддя Том Елліс в Александрії, штат Вірджинія. День 13 березня став напруженим для судової системи, і не особливо вдалим для Манафорта.

Проте, як пише видання The Atlantic, з останнього вироку Манафорта можна винести декілька уроків:

По-перше, система кримінальної юстиції США все-таки виявилася ефективною. Минулого тижня багато коментаторів засуджували підхід Елліса до справи. У середу Джексон внесла певні системні корективи. Враховуючи вік Манафорта та тяжкість його злочинів, 7,5 років видається справедливим вироком.

По-друге, та, мабуть, найважливіше те, що влада Нью-Йорку дала зрозуміти, що готова внести корективи до американської системи помилування. В останні місяці точилися дискусії щодо того, чи помилує Трамп своїх друзів та родичів. Якби він це зробив, єдиною законною реакцією на його дії був би імпічмент. Проте, право президента на помилування поширюється лише на федеральні вироки. Воно не може бути застосоване щодо злочинів, скоєних у певному штаті. Таким чином, навіть, якщо б Трамп помилував Манафорта за усі вчинені ним злочини, цей крок не допоміг би Манафорту уникнути відповідальності за злочини, у яких його звинувачує штат Нью-Йорк. Загалом, обвинувальний висновок Нью-Йорку є нагадуванням про те, що усі 50 штатів можуть відігравати свою важливу роль.

По-третє, особисто для Трампа обвинувальний висновок Нью-Йорку є не надто хорошою новиною. Прокурор Мангеттена звинуватив Манафорта у шахрайстві за штучне накручування ціни певних об’єктів нерухомості, якими він володів. Ці звинувачення є відлунням нещодавніх свідчень Майкла Коена, колишнього адвоката Трампа, який стверджував, що президент займався тим же самим: підвищував цінність нерухомості, збільшуючи свій чистий капітал, коли йому було це вигідно, а потім знижував її, щоб уникнути оподаткування. Ці паралелі не випадкові та можуть свідчити про те, що влада Нью-Йорка також вивчає те, як президент розпоряджався своєю нерухомістю. Трамп може ще пошкодувати про те, що виграв вибори, які потягнули за собою такі небажані перевірки.

Врешті-решт, ця новина ще гірша для Trump Organization, яка також могла відігравати свою роль у махінаціях з нерухомістю. Кримінальна відповідальність окремої особи частіше всього перетворюється у те, що адвокати називають злочинним задумом. Часом так трапляється, що у великій організації її топ-керівництво не знає про те, що відбувається в компанії. Або, точніше, часто прокурори не можуть довести те, що конкретна особа знала про те, що відбувається. У довгостроковій перспективі це може стосуватися Трампа та його імперії.

Проте, як правило, те, що стосується окремої людини, не стосується організації. Намір організації – це сума знань усіх її співробітників та керівників. І, таким чином, для такої установи, як Trump Organization, питання стоїть не стільки: «Хто знав, що…?», як радше: «Чи хтось у компанії щось знав?»

Це був не вельми вдалий день для Манафорта. Проте, загалом, у широкому контексті верховенства права, він може вважатися відмінним.

Підготувала Оксана Вергелес,
для ІА ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-19 07:11 :54