Новини » Політика 15 березня, 2019, 17:32
Бронемашини армії: чи доходять вони до передової? Розслідування «Стежок війни»
ZIK
ZIK

Щоб надійно захищатися від ворога, українська армія має постійно рухатись у ногу з технічним прогресом. Сучасні бронемашини без перебільшення можна назвати сталевими м’язами армії. От тільки серед часто замурзаних, самовідданих і героїчних військових дехто з білосніжною краваткою готовий ризикувати безпекою країни задля збагачення. Та чи не віддаватиме гіркотою таке багатство на території, де уже не буде країни?

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» в ефірі телеканалу ZIK.

Стратегія ведення воєн постійно змінюється

У різних гарячих точках світу, зокрема, і на Донбасі, конфлікти набули більш асиметричного характеру, тобто доводиться протистояти терористичним групам, які використовують партизанські методи ведення бою: застосовують засідки, закладають міни. Тому в різних арміях світу, аби убезпечити особовий склад від втрат, з’явився новий тип машин – броньовані автомобілі.

На озброєнні в ЗСУ перебуває два види броньованих автомобілів: «Козак» та «Барс». Окрім того, допущені до експлуатації «Дозор», «Варта» та «Новатор».

«Броньовані автомобілі з’явилися в ЗСУ лише у 2014 році, від початку агресії. Кожен тип техніки відповідає певному завданню», – коментує начальник Управління забезпечення центрального автомобільного управління ЗСУ Озброєння ЗСУ Олександр Гречаніков.

В Генштабі звітують: машини надійні, на передову постачають їх по мірі можливості. Отримують в першу чергу ті, хто цього найбільш потребує. Все залежить від завдань, які виконує той чи інший підрозділ.

«Переважно постачають автомобілі, які захистять від мін, куль, снайперських гвинтівок на відстані до 300 метрів. Обслуговування залежить від фінансів. Зараз машини на гарантійній експлуатації, тобто працюють за рахунок підприємств-виробників. Відкритим питанням залишаються фінансові можливості держави. Чи зможе вона постачати до війська надсучасну техніку?», – наголошує Олександр Гречаніков.

Настільки надійні бронемашини українського виробництва?

Чи не у всіх на слуху броньована машина «Козак». Її виготовляють на науково-виробничому об’єднанні «Практика». Автомобіль вже зазнав двох модифікацій і відповідно вийшли удосконалені версії – «Козак-2» та «Козак 2-М».

«Зараз «Козак 2-М» підготовлений до державних випробувань», – коментує начальник Управління забезпечення центрального автомобільного управління ЗСУ Озброєння ЗСУ Олександр Гречаніков.

Незалежну оцінку техніці дає військовий експерт Сергій Згурець.

«Сучасні «Козаки-2М» є броньовиками, тобто машини мають несучий корпус, який відповідає всім вимогам протимінного і протикульного захисту. Цю техніку почали поставляти до десантно-штурмових військ», – розповідає директор інформаційної консалтингової компанії «Defense Express» Сергій Згурець.

Ще одна бронемашина, яка є на озброєнні – це «БАРС» – дітище автобудівної компанії «Богдан-Моторс».

«У Міноборони ця машина розглядається, як бойова, якщо на неї встановити міномет», – звертає увагу Сергій Згурець.

Щодо броньованих автомобілів, які допущені до експлуатації, в Генштабі відзначили «Варту».

«Автомобілі «Варта» є в підрозділах морської і протитанкової піхоти», – коментує військовослужбовець Олександр Гречаніков.

200 млн грн: Оборудка, з якою пов’язують депутата Пашинського

Модифікована версія – «Варта-Новатор» опинилася в центрі корупційного скандалу. Фірму, яку пов’язують із головою комітету Нацбезпеки і оборони ВРУ Сергієм Пашинським, звинувачують у таємному отриманні 200 мільйонів гривень від армії.

Гроші надійшли з рахунку Державної казначейської служби на приватний рахунок «Української бронетехніки». Директор фірми Олександр Кузьма, родич Миколи Кузьми, який в 2014 році був помічником Сергія Пашинського. Проплата пройшла без конкурсу, поза «Prozorro», хоч бронеавтомобіль має конкурентів.

Допущений до експлуатації і броньований автомобіль «Дозор-Б». От тільки експерт Сергій Згурець не впевнений, що вони і надалі будуть постачатися на озброєння. Пояснення просте – є краща альтернатива, хоча і закордонна. 

«Україні пропонують машини польського виробництва «Онсилла». Вона є копією «Дозору», але має допрацьовані рішення. Фактично, відповідає вимогам військових», – каже директор інформаційної консалтингової компанії «Defense Express» Сергій Згурець.

На початку війни на Донбасі в Міноборони особливо не перебирали у броньованій техніці. Брали все, що пропонували, але з часом вибір збільшувався, а військові стали вимогливіші.

«З’явилося розуміння того, яка техніка нам потрібна. Тому зараз маємо вузький перелік вітчизняних засобів», – коментує Сергій Згурець.

На які бронемашини державі наразі вистачило грошей?

Окрім броньованої техніки українського виробництва, на озброєнні у наших військових є ще американські «HMMWV», більш відомі, як «Хамери». Вони здатні розвивати швидкість до 105 кілометрів, а всередині поміщуються чотири військових, ще один може розміститися зверху – у кулеметному гнізді.

«Автомобіль зарекомендував себе позитивно. Він використовується для перевезення особового складу або розвідувально-пошукових завдань», – каже заступник начальника відділення інспекторів прикордонної служби Маріуполь Іван Кацаруба.

Прикордонник додає: допомога від американського уряду у вигляді таких машин була дуже доречна.

«Такий засіб захищає від крупнокаліберного кулемету», – зазначає військовослужбовець Іван Кацаруба.

Прикордонники нахвалюють: машина створена військовими для військових. У неї не лопаються мости та не відриваються амортизатори. А якщо і стаються поломки, то це не біда.

«Ми забезпечені всіма деталями, проводимо кожного місяця техогляд на території відділу. Щокварталу на прикордонному загоні перевіряємо автомобіль, а коли треба замінюємо деталі», – наголошує військовослужбовець Іван Кацаруба.

Із 2014 року відкрито понад 100 кримінальних проваджень щодо корупції в оборонній сфері

Українські виробники винаходять все нові броньовані автомобілі, з часом їх відправляють на передову. Здавалося б, усе гаразд. Втім, навіть тут примудряються заробляти нечесним шляхом гроші, і, до того ж, дуже великі.

Голова експертної організації «StateWatch» Гліб Канєвський за роки розслідувань щодо розкрадань в оборонці накопав багато цікавого. Каже, що у військово-промисловому комплексі лише з 2014 року відкрито більше сотні кримінальних проваджень.

«Справи або зависають у судах, або їх не розслідують. Тобто провадження відкриваються і не закриваються», – каже голова експертної організації «StateWatch» Гліб Канєвський.

По справах, які відкриті з 2014 року, корупціонери в оборонній галузі завдали збитків державі на суму понад мільярд гривень.

Чому державні замовлення в «оборонці» називають владним бізнесом?

«Державне оборонне замовлення – це завжди був президентський бізнес. При будь-якій владі. Адже на засіданнях РНБО, під головуванням президента, формується список людей, які будуть заробляти на таємних державних контрактах», – пояснює Гліб Канєвський.

Він пояснює, що саме президентська вертикаль визначає, хто ці гроші напряму, без будь-яких конкурсів, отримає: від Міністерства оборони, від СБУ, Націоналної гвардії та інших силових відомств.

«Особливо цей бізнес розквітнув під час війни. Очевидно, що державне оборонне замовлення виросло вдвічі і, за різними підрахунками експертів, сягає зараз понад 70 мільярдів гривень на рік. Ці кошти витрачаються на оновлення техніки», – каже Гліб Канєвський.

Які ж гучні скандали трапилися під час закупок техніки для армії?

Минулого року, за даними «StateWatch», Миколаївський бронетанковий завод вирішив закупити двигуни для бронетранспортерів в італійської фірми «Івеко», зробивши передоплату на понад чотири мільйони гривень. Однак, товар з Італії не прийшов, бо фірма просто зникла.

«Менеджмент заводу не придумав нічого кращого, як взяти дерев’яні коробки, насипати в них металобрухту, запломбувати і написати на них «Двигуни «Івеко»», – розповідає Гліб Канєвський.

Оборудку, на щастя, розкрили і по даному факту вже відкрите кримінальне провадження.

«Фахівці вважають, що ця справа безперспективна. Тому що кожен пункт контракту, кожнісінький рух грошей є державною таємницею», – говорить Гліб Канєвський.

Якби хоча б частину грошей від таких махінацій в оборонці витрачали на броньовані машини, то цілком ймовірно, що їхній брак дуже швидко б вирішили.

До такої думки схиляються експерти проекту «Марлін», які спеціалізуються на розслідуваннях у військовій сфері. Вони підрахували, що можна було б  придбати лише за гроші із оборудки між Харківським заводом імені Малишева, КБ «Артозброєння» та київським бронетанковим заводом.

Іржа в цукерковій обгортці: що саме продали вдвічі дорожче нашій армії?

Згідно розслідування експертів проекту «Марлін», завод Малишева сплатив двадцять сім з половиною мільйони гривень. Та у гру вступило державне підприємство – Київський бронетанковий завод. Він і продав «Артозброєнню» не нові стволи, а старі радянські. Їх, попередньо відчистивши від іржі, відвантажили до Харкова з приставкою «нові». Фактично, за ці кошти можна було б купити два броньовані «Кугуари».

«Працює ціла система «прокладок», які з’являються, наприклад, на фінансових порушеннях Житомирського заводу, Київського бронетанкового заводу, Харківських танкових заводах», – пояснює голова експертної організації «StateWatch» Гліб Канєвський.

Саме через такого типу зловживання та недофінансування ЗСУ, навіть у роки війни, на передовій досі обмаль новітнього озброєння.

Ветеран війни розповів про броньовані автомобілі на передовій

«Директор», ветеран війни, «насолив» вже не одному, хто хотів нажився на армії, тому йому добре відомі тонкощі багатьох підступних схем.

«Глобально, нової техніки на фронті – нема. Новими засобами укомплектовуються Нацгвардія, Нацполіція», – каже військовослужбовець на позивний «Директор».

Броньовані автомобілі на передовій – розкіш. В основному, каже, їх замінюють старі радянські БТР.

«Є нормативи щодо здачі бойової техніки, зокрема, по БТР. Однак, на жаль, за цим не слідкують», – коментує «Директор».

Не завжди те, що гарне на вигляд, може бути придатним для роботи.

«Привозять БТР на завод. Там його фарбують, надають йому товарний вигляд. Потім цю цукерочку комусь спихають», – каже «Директор».

Якщо ж таку техніку приймаєш, то потім сам і віддувайся за її поломку, розповідає військовий.

«Поломки списують на бійців, мовляв, вони не вміють користуватися технікою», – переповідає «Директор».

І так, переконує військовий, було не лише в 2014 році. Таку картину він зустрічав уже зараз.

То чому ж нам говорять про те, що всі проблеми з технікою практично вирішені?

Іван Вінник працює у ТСК з розслідування корупції в армії, окрім того він є членом комітету ВРУ з питань національної безпеки й оборони. Він запевняє, що робота над новою технікою триває.

«Ми ведемо активно дискусію з Міністерством оборони, аби спростити всі дозвільні процедури, лібералізувати ринок тощо. Ми зацікавлені і у виготовленні, і забезпеченні зброєю армію», – запевняє нардеп Іван Вінник.

Ще один народний депутат – Олег Петренко – знає, що таке війна. Сам воював на її початку в складі «Азова». Тоді з технікою були куди більші проблеми. Адже доводилось самим не те що ремонтувати, а навіть вигадувати, як захистити машини бронею.

«Я пам’ятаю легендарну вантажівку «Пряник». Її своїми руками зробили наші бійці. Вона ж відіграла велику у звільнені Маріуполя», – пригадує нардеп Олег Петренко.

Але депутат на зв’язку з військовими, тому знає, на чому тепер їздять бійці.

«Від побратимів знаю, що техніка за характеристикою – непогана, втім якість –слабенька. Нам є що вдосконалювати», – каже нардеп Олег Петренко.

Чи можуть народні депутати суттєво вплинути на ситуацію із забезпеченням військових технікою?

«Парламентський контроль за ЗСУ – відсутній. Армія, Президент – вони проти контролю, а тому важливу інформацію – засекречують», – пояснює військовий експерт Юрій Бутусов.

Бюджет на обороноздатність на 2019 рік збільшили, але й цього недостатньо для того, аби суттєво замінити старі машини на нові броньовані автомобілі, каже Сергій Згурець.

«Міністерство оборони не може закупити більше, бо у нього малий бюджет. Загалом, лише 2,8 мільярди доларів», – коментує Сергій Згурець.

З огляду на те, що наші підприємства можуть виготовляти більше від державного замовлення, є доцільність задуматись над експортом.

«Мусимо докласти подвійне зусилля, аби відстояти зовнішні ринки. Адже експорт продукції – це економічна складова держави», – наголошує Сергій Згурець.

От тільки, якщо закупівлі далі будуть під грифом секретно, то ті, хто отримують «відкати», в майбутньому і надалі зможуть це успішно робити.

«Особливість державного оборонного замовлення в тому, що коли навіть влада оновиться  – оборонне замовлення ще кілька років триватиме, збагачуючи тих політиків, які були колись при владі», – пояснює голова експертної організації «StateWatch» Гліб Канєвський.

Нагадаємо, раніше у програмі військових розслідувань «Стежками війни» розповіли про марксменів – їхню філософію та спеціальні навчання.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-17 11:14 :02