Актуальний Шевченко. Вирівнювач хребта
Фото: facebook.com/oleksandr.palii
Фото: facebook.com/oleksandr.palii

Тарас Шевченко й досі виконує функцію національного «вирівнювача хребта» – прочитавши його «Кобзар», будь-який українець обов’язково віднайде в собі ознаки «вертикалі», навіть якщо вже давно забув про них.

Сам Шевченко вважав себе кобзарем, відповідно назвавши й свою головну збірку, тобто людиною, яка в українській середньовічній історії кликала свій народ на бій.

Через архетиповість Шевченка радянський режим так і не ризикнув за все своє існування викреслити Шевченка з історії, як це було зроблено з сотнями інших українських діячів. Хоча радянська школа намагалася виховати відразу до творчості Шевченка, представляючи його п’яним мужиком в кудлатій шапці, це лишилося дрібним уколом.

Особливо Шевченко таврував земляків – зрадників України: «рабів з кокардою на лобі», «лакеїв в золотій оздобі», «свинопасів» і «фарисеїв»:

«Людськії шашелі.

Няньки, дядьки отечества чужого!

Не стане ідола святого і вас не стане, – будяки

Та кропива – а більш нічого

Не виросте над вашим трупом

І стане купою на купі

Смердячий гній, – і все те, все

Потроху вітер рознесе.

А ми помолимося Богу,

І не багаті, і не вбогі».

Серед найбільш явних і актуальних на сьогодні прозрінь Шевченка була його цілковита незгода і несприйняття крадіжки Москвою назви Русі. Шевченко дійшов цього інтуїтивно – адже мав доступ переважно до офіційних російських тлумачень історії.

У всій його творчості Росія називається виключно Московщиною.

Для Шевченка Київська Русь і все, що з нею пов’язане, – виключно українські. Зокрема, «Слово о полку Ігореві», на мотиви якого він написав «Плач Ярославни».

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-20 01:20 :59