Aнонси

усі анонси

Економіка і клімат тісно пов’язані, – з лекції Нобелівського лауреата Євгена Стахіва у Львові

Цими днями у Львові перебував лауреат Нобелівської премії миру 2007 року американський вчений українського походження Євген-Зенон Стахів.

Економіка і клімат тісно пов’язані, – з лекції Нобелівського лауреата Євгена Стахіва у Львові
Фото ZIK

28 лютого інженер, доктор наук з водних ресурсів, професор та керівник інституту географії та екології університету Джона Гопкінса (Балтімор, США) Євген-Зенон Стахів прочитав лекцію про зміни клімату для студентів Львівського національного університету імені Івана Франка, повідомляє кореспондент ІА ZIK.

Нобелівська премія – це справа удачі та випадку

Фото: ZIK
Фото: ZIK

На початку свого виступу Євген-Зенон Стахів розповів про свою родину та українських лауреатів Нобелівської премії. Хоча офіційно в України немає жодного такого, однак, на думку Стахіва, таких багато, бо чимало лауреатів народилися на території етнічних українських земель. Всього він нарахував десять таких, але із залу йому сказали, що це число значно більше і назвали феноменальну цифру – 54 людини. Крім Мечникова, Ваксмана, Кузеця і Гофмана, Євген-Зенон особливо наголосив на іменах Володимира Вернадського та Івана Пулюя, які, на його думку, повинні були отримати Нобелівську премію.

«Для мене є більшим досягненням те, що я зміг долучитися і вирішити водні проблеми у багатьох куточках світу, ніж те, що я став лауреатом Нобелівської премії (а це близько сотні людей, які у 1989 році зробили важливу наукову працю для ООН про проблеми водопостачання у світі у часи зміни клімату, – авт.). Я вважаю, що моя практична праця, сенс якої у тому, щоб покращити стан бідних країн, то вона важливіша за теоретичну і всі нагороди. До того ж, справа Нобелівської премії – це справа удачі. Без удачі та випадку, я б теж її не отримав, бо це багато факторів, які у певному місці та часу пов’язують людей та їх ідеї», – сказав Євген-Зенон Стахів.

Водне управління

Водне управління не почалося сто чи двісті років тому. Ще в законах Хаммурапі можна знайти тридцять пунктів про управління водою. Зокрема, один із них звучить так: «Коли хто відкриває рови свої, щоб «напоїти» свій урожай, але вода заповнить поле свого ближнього (сусіда), той заплатить йому зерном за свою втрату». Це стародавні принципи водного управління. На території Ближнього Сходу знаходили давні і добре збережені повідомлення про тодішні великі іригаційні системи. Навіть відомий чиновник та мислитель епохи Відродження Нікколо Макіавеллі питав порад у Леонардо да Вінчі, щоб той допоміг у наповненні басейнів, які постачали водою палаци і міста.

«Інженери мають у розпорядженні 3-4 тис. років практичної історії про те як управляти водою. То не є ідеї, які сьогоднішні, це дуже давні речі. Так, щороку якісь вдосконалення, але основи – такі ж старі, як цивілізація», – підкреслив Стахів.

На думку вченого, сталий розвиток країни та інтегроване управління водою – це взаємопов’язані речі.

За кривою Кузнеця, Ботсвана випереджає Україну

Саймон Кузнець, американський вчений українського походження та лауреат Нобелівської премії, висунув гіпотезу про те, що при зростанні економіки стосунки «людина-природа» міняються від викачування грошей з довкілля – до вкладання цих грошей у збереження природи.

«Україна є посередині цієї кривої, думаю, напередодні того моменту, коли будуть великі інвестиції у збереження довкілля. Принаймні, маєте тепер таку нагоду. А от Лаос, Молдова є на початку цієї кривої. А вже перейшли у кінець цієї закономірності такі країни, як: Коста-Ріка, Словаччина, Ботсвана. Так, ми працювали у Ботсвані. Ця країна значно більш розвинута, ніж інші африканські країни», – сказав Стахів.

Клімат, який завжди змінюється

Політика зміни клімату – це або його пом’якшення, або адаптації під існуючий. За словами вченого, у світі більше не ведуть наукових дебатів про сам факт зміни клімату.

«Ми це приймаємо, буде зміна клімату. Але завжди були зміни клімату, навіть у часи Хаммурапі і ще раніше. Кілька тисяч років тому в Америці були сторічні посухи. Зараз у нас оптимальний клімат. Клімат постійно змінюється. Тому актуальним завжди залишаються інженерні питання, а саме, як збудувати такі споруди, які забезпечуватимуть водою нас у майбутньому? Але, щоб вирішувати ці інженерні питання, то треба знати не лише кількість витрат, але також і всі можливі ризики. Чим далі ми дивимося у майбутнє, тим більше бачимо ризику і непевності. Я не знаю, скільки через сто років буде опадів, злив чи посух? Яка їх частота? Але ми мусимо включити різні сценарії у свої розрахунки, щоб знати, які і якого розміру водосховище будувати, щоб створити правильні гідроспоруди і якісно ділити воду», – розповів Стахів.

На думку вченого, вливання коштів у пом’якшення клімату є надто витратними і призведуть до погіршення економічного розвитку у всьому світі.

«Якщо ви подивитеся на деталі Паризької кліматичної угоди, то вони говорять про утримування зростання температури на рівні один-два градуси тепла за Цельсієм. Уряди хочуть витратити на це сотні мільярдів доларів. Але залишається актуальним, чим варто таке робити? Сценарії кліматологів показують, що у майбутньому буде або більше води, або менше. І треба вибирати, який правильний? Для прикладу, я планую та будую водосховище для Камбоджі, то котрий із сценаріїв я маю вибрати? І то є велика різниця, бо за їх даними буде або на 40% більше води, або на 40% менше води. Як інженери мають за такими даними планувати? То проблема. Бо ті кліматологи можуть собі зробити багато моделей і на підставі тих непевних моделей узгодили Паризькі кліматичні угоди», – підкреслив Стахів.

Економіка і клімат тісно повязані

Економіка йде догори або вниз, в залежності від клімату. Бідні країни найбільше потребують забезпечення та фінансів. Їм треба нові водосховища і дамби, які забезпечать розвиток інфраструктури.

«Америка та Європи поступово скорочують свої викиди шкідливих газів. Але ж Китай та Індія, навпаки, все нарощують! Останніми роками Китай стрімко полетів догори. Бо те, що ми змогли заощадити, то Китай та Індія перевищили у десять разів. Тому мені важко зрозуміти, як ми можемо зменшити температуру, коли наступні 20 років позволили Китаю та Індії більше викидів? Вони хочуть втримати зростання температури на рівні плюс два градуси, але тоді треба скороти всі викиди на 80%! Але реальність така, що ми все збільшуємо їх. Тому чи зм’якшення потрібне? Воно не допоможе. Китай має 30% всіх викидів шкідливих газів, США – 15%, Європа – 9%, а Україна – десь 0,1%. Якщо зм’якшувати клімат і вложити великі гроші у це, то світовий ВВП знижуватиметься щороку на 5%. Чи Україна та інші країни зможуть при таких умовах вижити? Чи це можливо? Чи має сенс Паризький договір? Істотні людські та капітальні ресурси переведені на роботу по зменшенню викидів парникових газів зменшують ресурси для виробництва інших товарів, послуг та нових ідей. Бо цих 5% – це $22 трлн», – розповів професор Стахів.

Більше людей вмирає від раку, ніж від змін клімату

Щороку у США мали б витрачати на утримання та зменшення температури повітря від $100 до 500 млрд. При цьому, статистика смертності в США показує, що 600 тис. людей щороку помирає від хвороби серця. Майже 600 тис. помирає від раку, 100 тис. – від аварій, 80 тис. – від наркотиків, 16 тис. – від вбивств. У 2010 році лише 520 людей померло від повеней та інших змін клімату. На здоров’я людей уряд США витрачає $800 млрд.

«Економісти по-іншому дивляться на цю ситуацію, ніж кліматологи. Вони питають нас, куди краще витратити великі гроші: на медичну сферу чи Паризькі угоди? Що важливіше? Ми чітко бачимо, що за останні сто років значно зменшилася кількість смертей від клімату, завдяки сучасним технологіям. Натомість у медицині є ще багато питань, які потрібно вирішувати, тобто фінансувати», – каже Стахів.

Гроші у розвиток економіки, а не у зміни клімату

Наприкінці свого виступу доктор наук з водних ресурсів Євген-Зенон Стахів дав всім чітко зрозуміти, що на його думку, великі гроші, які виділяють на пом’якшення змін клімату, – краще вкладати в економіку.

«Ми мали великий технологічний прогрес починаючи від 150 років тому. Але хто, наприклад, у 1900 році прогнозував наш світ сьогодні? Що ми матимемо все те, що маємо? Тоді такого навіть уявляти не могли. Згадую це, бо проблема політиків та кліматологів у тому, що вони «знають», що буде за 50 років. Коли припустити, що на початку XX століття вчені та політики прийняли б рішення скороти всю енергію і викиди, то чи могли би ми мати весь той технологічний прогрес? Ми б тоді зараз були в ері коней та пари. Кліматологи не є практичними людьми і не розуміють світу так, як інженери та економісти. Сталий розвиток дасть нам нові рішення, які змінять обличчя світу через п’ятдесят чи сто років», – підсумував Стахів.

Євген-Зенон Стахів підкреслив, що в Україні є багато талановитих молодих людей, вчених, які у майбутньому можуть змінити світ у якому ми живемо, зокрема, знайти нові якісні рішення по зменшенню викидів шкідливих газів. Принаймні, вчений у це вірить.

«Так, в Україні не вистачає сучасних лабораторій, але не всі галузі науки потребують цих лабораторій. Можна робити вагомі дослідження і у теоретичних галузях, наприклад, в економіці чи математиці. Важливими є нові ідеї та рішення, публікувати їх у світових журналах, цікавитися сучасним станом справ», – сказав професор Стахів.

Нагадаємо, Нобелівський лауреат Євген Стахів розповів, що завжди відчував себе українським науковцем.

Юра Мартинович,

ІА ZIK

Додайте ZIK.UA в обрані джерела Додати в обрані Google News

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

програми телеканалу ZIK

Ринок землі. Перспективи членства України в НАТО | Треба поговорити | 12.11.19
Ринок землі. Перспективи членства України в НАТО | Треба поговорити | 12.11.19 Треба поговорити
Іван Шинкаренко | 12.11.19 | HARD з Влащенко
Іван Шинкаренко | 12.11.19 | HARD з Влащенко HARD з Влащенко
Бійки депутатів. Корупція в Раді. Яка небезпека закладена у бюджет? | Народ проти | 08.11.2019
Бійки депутатів. Корупція в Раді. Яка небезпека закладена у бюджет? | Народ проти | 08.11.2019 Народ проти
Антон Геращенко | 11.11.19 | HARD з Влащенко
Антон Геращенко | 11.11.19 | HARD з Влащенко HARD з Влащенко
Бійка в суді Києва. Ринок землі в Україні. Скандали за участі
Бійка в суді Києва. Ринок землі в Україні. Скандали за участі "Слуги народу" | Треба поговорити Треба поговорити
Ринок землі в Україні.
Ринок землі в Україні. "Слуга народу" без монобільшості? | Деталі дня | 12.11.19 Деталі дня