Новини » Львів

Дорогою в Рай, або Як добратися до Львова і не здуріти від маршруток

Юрій Мартинович
Юрій Мартинович
Джерело: facebook.com/Road-to-Paradise-256615717743344

Коли зранку я прийшов на автостанцію, то зрозумів, що сьогодні маршрутний день буде важким. Моя звична «жовта красуня» не приїхала (певно, поламалася), а інші ж були переповнені до неможливого. Тому я чекав…

Моїми вірними компаньйонами були двоє собак, які живуть на автостанції. Один з них схожий на вівчарку, а інший – на якогось дворового лабрадора. Ці хороші пси одразу мене захопили у полон, щоб я їх гладив і дав смаколиків. У кишені було печенько, тому я подражнив їх шлунки. А от голови добряче нагладив. Потім вони почали дуріти між собою, і я вже їм не був потрібний. Запустив механізм весни у їх собачих головах.

А от моя весна все не приїжджала. Зрештою, я таки сів у зелену маршрутку, у якій особистого простору не було. Тому я розчинився у ногах, руках та тулубах старих і молодих людей. Добре, що мою сумку підхопили сидячі, а то б я остаточно дематерилізувався. Наразі нічого цікавого, та вже ближче до Львова почалися пригоди.

Один дивний мужчина вирішив майже кинутися під колеса, щоб нас, переповнену маршрутку, зупинити. Водій зробив маневр, і ми лиш відчули, як рука невстигаючого пройшлася по металевому тілу маршрутки.

– Йой, дурне, – промовила половини маршрутки, і хто міг, той перехрестився.

А тоді почалися корки. Вони і понеділок то дуже взаємопов’язані речі. Настільки, що від них можна втекти лиш у суботу або у неділю. Та сьогодні понеділок, значить втекти ніяк не вийде. Через ці пробки водій зеленої маршрути вирішив зробити цікавий «хід конем».

– Виходьте, то кінцева! – прорік шофер посеред Львова, не доїхавши до своєї звичної зупинки.

– А чому то кінцева? – питають люди. – Ми ж платили до кінця!

– Бо я не встигаю! Там ще пару зупинок, пройдетеся.

Ось так, через пробки і невблаганний час, рабами якого всі ми є, водій нас висадив/вигнав для фітнесу, а сам погнав, мов у Формулі 1, щоб наздогнати графік. Зелена маршрутка зникла.

Молода пара, яка приїхала до Львова у гості, і сіла у цю зелену маршрутку при в’їзді у місто, м’яко кажучи була шокована. Всі ж інші, місцеві, до такого звикли. Тому ці молоді «емігранти» сміялися із такої пригоди та іронічно говорили між собою, що львівські маршрутки – найкращі, отож більше ними їздити не будуть. Ага, де ж вони дінуться?

Далі була велика, ну дуже вже непристойно велика маршрутка, яка гордо називається автобус. У ньому місця було ще менше, але принаймні водій не виганяв людей, а все запрошував, бо сім плюс сім плюс сім плюс сім…

Там я почув цікаву розмову, яку вели дві старі жінки (давно вже пенсійного віку). Такі найбільше люблять кататися зранку у громадському транспорті, бо безкоштовно, і говорити про все на світі, особливо про поганих водіїв.

– Ніно, слухай, я вчора пиняю пусту маршрутку, а він не зупиняє, я майже під колеса, шофер тоді зупинив, відкрив двері і каже: «Що таке? У мене обід, сам хочу їхати на обід». Уявляєш? Обід у нього!

Ніна була під враженнями історії про голодного водія, тому навіть зняла свої сонцезахисні окуляри, щоб уважніше подивитися в очі подруги.

– Не поважають нас, зовсім, – і вона вляглася всім своїм великим тілом на молоду дівчину, втиснувши ту у двері.

Дівчина сказала про це, й почалася війна старості і молодості, яка була ще крутішою, ніж літні спортивні змагання за відкрите чи закрите вікно.

Лиш коли ми під’їхали ближче до центру, я відчув трохи комфорту. Бо половина пасажирів вийшла, і я сів, щоб одну зупинку насолодитися тим європейським шармом, який має Львів, але якого немає у громадському транспорті цього славного міста Лева.

Тож, я таки добрався до Раю – центру Львова, і більше того – не здурів, бо словами сам себе врятував. Амінь.

 

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...