Новини » Суспільство 24 лютого, 2019, 12:01
Шукаємо нові шляхи досягнення мети: активісти Євромайдану про те, як змінюють Україну
ZIK
ZIK

Українці хочуть змін і перетворення України у європейську державу. І надія є, адже нова генерація впроваджує зміни. Зокрема, це постмайданівці, які сформували громадянське суспільство.

Про це йшлося у програмі новин «Перші про головне. Деталі» в ефірі телеканалу ZIK.

Анна Коваленко, радник міністра оборони та експерт з питань безпеки. Зараз у ній важко впізнати в ній – одного з сотників Майдану! 2014-го, студенткою вона взяла на себе керування 39-ю, так званою «жіночою» сотнею. І з дівчатами брала участь у боях на Інститутській.

«Одразу пішли дзвінки, кілька сотень, казали що не хочемо носити бутерброди, хочемо бути як чоловіки, хочемо на барикадах, хочемо носити, будувати, довбати», – розповіла радник міністра.

Після перемоги Майдану пішла працювати на громадських засадах до Міністерства оборони. Щиро хотіла провадити реформи.

«Ми гасили пожежу, коли почалась війна. Ми організували волонтерів, зробили з дівчатами колцентр для координації волонтерів, добровольців, військових», – згадує вона

Та несподівано зміни загальмували і активістка зіткнулася зі складнощами старої системи. У Анни своя історія про спробу реформи, за яку довелося битися роками.

«Наприклад, це закупівлі, дуже конкретні речі, на забезпечення бронежилетами і касками, які виробляються за стандартами. Хоча ринок у нас зараз дуже розвинувся і є виробники, які це роблять за стандартами НАТО», – зазначила Коваленко.

Переатестація поліції, судова реформа, боротьба з корупцією, реформа органів влади, розслідування справ Майдану, люстрація – ось список того, що не вдалося поки що довести до ладу в Україні. Чому ж так сталось і майданівці не змогли зламати систему – розповів інший боєць Євромайдану, з 38-ї сотні, Олександр Супрунюк. Після Революції гідності він став міським головою Нетішина, що на Хмельниччині.

«За перший рік майже нічого змінити не вдалося, тільки керівників комунальних підприємств замінили всіх. І якби не активна підтримка майданівців, активістів, мене б за перший рік би просто з’їли», – зазначив міський голова Нетішина Олександр Супрунюк.

Незважаючи на опір старих чиновників, усе ж вдалося децентралізувати комунальну сферу, реалізувати систему закупівель ProZorro та залучити грантові кошти на розвиток міста. Саме на них звели нову медіатеку, закупили медичне обладнання для місцевої лікарні, зробили доступною та електронною роботу місцевої влади та навели лад на вулицях. Але те, що можна було встигнути за рік – робили майже п’ять. Міський голова каже, що до такого спротиву не був готовий.

«Кожен з нас є частиною системи, ми всі живемо в системі, і щоб змінити її та зламати, треба щоб всі були готові до цього або більшість і вони були готові йти на якісь жертви. А то в нас превалює таке, що ми за реформи, але так, щоб нас не чіпали», – наголосив Супрунюк.

Старі еліти не дають консолідуватися постмайданівський рух

За даними статистики, кількість громадських організацій невпинно росте. Якщо ще у часи Януковича їх було кілька тисяч, то вже у 2018 році – понад 80 000. Їх членами є мільйони громадян України, а загальне фінансування у вигляді членських, грантових і благодійних внесків складають більше як шість мільярдів гривень щороку.

Та насправді не все так просто. Катерина Бутко координує роботу офісу «Автомайдану. На них полював «Беркут», їх боялися ДАІшники, а організований ними автопробіг до Межигір’я зібрав тисячі автівок. Зараз, за її словами, на їхні акції під маєтками генпрокурора та міністра внутрішніх справ приходять сотні людей, а сама організація виросла за п’ять років не набагато.

«У нас по всій Україні понад 200 людей, в різних містах, але активних, які збираютсья постійно на щотижневі збори в Києві – 20-30», – сказала координатор офісу «Автомайдану» Катерина Бутко.

Керівник організації Сергій Хаджинов каже – головне, що кістяк зберігся, а до того, що люди втомилися після Майдану, ставиться по-філософськи.

«Це нормально, бо під час революції багато людей перестали займатись своїм повсякденним життям, і не всі могли присвячувати після революції свій вільний час громадському життю», – зазначив керівник офісу «Автомайдану» Сергій Хаджвинов.

«Автомайдан» нині концентрується на боротьбі з продажними суддями, які живуть не за статками. І свого часу на догоду режиму розправлялися з активістами.

«Кар’єра, де працює, де працював, які рішення ухвалював рішення, де маєтки та інше», – додав Хаджвинов.

В Україні активістам довіряє 40 відсотків населення

Ірина Бекешкіна, голова Фонду «Демократичні ініціативи» вразила цифрами – виявляється, через Майдани пройшло більше 15-ти відсотків населення України, та зараз лише половина бере участь в активній діяльності або ж мінімально нею цікавиться. Але це не означає, що ефективність громадських активістів зменшилася. Головне – тепер у суспільства з’явилося більше можливостей тиснути на владу та домагатися свого.

«Владі не довіряють, а громадським активістам довіряють. 40% довіри громадському сектору – про такий рейтинг довіри політики можуть лише мріяти», – наголосила голова Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

Погоджується з Іриною Бекешкіною і доктор історичних наук Олексій Гарань. Каже, що український приклад не унікальний і його вже проходили інші країни. Тому опускати руки не варто.

«Зараз палити шини десь під Радою чи під Верховним судом – це не героїзм. Тому що є можливості легально лобіювати ті чи інші зміни, є можливості для легального мирного протесту», – зауважив Гарань.

Тим часом активісти шукають нових шляхів досягнення мети. Анна Коваленко каже, що тепер небайдужі люди йдуть до громадських рад та експертних центрів. Так контролюють чиновників і пропонують зміни.

«Ми хотіли одним махом поміняти все швидко, це не вийшло. Тоді ми організовалися в greepy intervention – «повзучу інтервенція» громадянського суспільства і його впливу на процеси, що відбуваються», – зазначила Коваленко.

Також Олександр Супрунюк не зупиняється перед регулярними звільненнями та постійною заміною кадрів – каже, треба не боятися шукати нових людей із сучасними поглядами, бо вони завжди є. Саме так вдалося реформувати в Нетішині сферу ЖКГ.

«У нас є управляюча компанія, яка працює на рівні з приватними компаніями та ОСББ. Двічі довелось змінювати керівництво, але зараз там працюють молоді хлопці за сучасною методологією», – наголосив Супрунюк.

Головним є те, що активісти за п’ять років не втратили віри у силу громадського тиску на владну вертикаль.

«Вони мають розуміти, що нічого тихо не закінчиться. Бо Майдан закінчиться так, як ми його почали», – вважає активіст «Автомайдану» Сергій Цюпа.

Коли ж Україна стане тією, за яку всі й виходили на протест – прогнозувати поки не береться ніхто з опитаних нами активістів. Єдине, у чому переконані експерти, молодь точно побачить наслідки Революції.

Нагадаємо, 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам.

Сергій Костеж, Артур Коноваленко, Володимир Карпенко, Галина Місюк, «Перші про головне. Деталі»

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-25 03:14 :44