Новини » Політика 22 лютого, 2019, 14:56
Від любові до ненависті: Як вчорашні поплічники сепаратистів здаються в руки СБУ
ZIK
ZIK

Для декого шлях додому прокладений через блокпости і суди. Завдяки програмі СБУ «На тебе чекають вдома», люди із непідконтрольної території України мають шанс перейти на підконтрольну. Однак, як перевірити, що це насправді не ворожий шпигун? І що на колишніх сепаратистів чекає на мирній території?

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Ще вчора вони допомагали ворогу, а сьогодні – можуть жити по-сусідству

На Донеччині чи не найбільше проживає людей, які скористалися програмою СБУ «На тебе чекають вдома». Іншими словами, ці люди ще донедавна так чи інакше були причетні до терористів, а тепер отримали амністію.

Чоловік на ім’я Сергій боїться, що про його минуле довідаються оточуючі. Колись він працював пліч-о-пліч із терористами. Починав із блокпоста, а згодом поїхав у окуповану Горлівку. Через воєнні дії і безробіття з міста виїхали до 30 відсотків населення. Від початку окупації Горлівка стала форпостом для кадрових військових росіян.

«На блокпості мені пропонували 150 гривень в день. Потім я збирав трупи на полі бою, по шматочках. Автомат я в руки не брав. Надивившись жахіть, у мене почалася депресія, тому і кинув роботу», — пригадує Сергій.

Чоловік каже: нікого воювати не примушували. Умови такі, що й просити не потрібно.

«Чоловіки йшли воювати, щоб прогодувати сім’ю. Дружина також просила мене піти на фронт, але я відмовився. Так через скрутне фінансове становище, ми і розлучилися. Звісно, було страшно, але я знайшов спеціальну програму в Інтернеті. По ній і виїхав», — говорить Сергій.

В СБУ пояснюють суть програми «На тебе чекають вдома»

«Мета програми: надати можливість і спонукати учасників незаконних збройних формувань, які не мають на руках крові, припинити терористичну діяльність, офіційно повернутись», — пояснює голова апарату СБУ Ігор Гуськов.

Він і є автором програми «На тебе чекають вдома». Схема, буцім, вже добре налагоджена і негараздів не було.

«Ми контактуємо з родичами і одразу повідомляємо про покарання. Все залежить від ступеня злочину і каяття», — розповідає голова апарату СБУ Ігор Гуськов.

Програма СБУ на тебе чекають вдома запрацювала у серпні 2015 року. Вона передбачає умовне покарання, його відтермінування або зменшення терміну ув'язнення для людей, які причетні до бандформувань псевдореспублік. Ці люди повинні добровільно здатися в руки правоохоронців і не мати особливо тяжких злочинів.

За період роботи програми нею скористалося 353 людини

«Найважливіше мати інформацію, що людина не причетна до тяжких злочинів. Але в кожному випадку співробітники СБУ будуть чітко слідкувати. Якщо особа повідомила не про всі деталі свого минулого, то буде притягнута до кримінальної відповідальності за іншим складом злочину», — наголошує голова апарату СБУ Ігор Гуськов.

В СБУ зізнаються: якщо є хоча б найменша підозра до амністованого, за ним стежать і ухвалюють відповідне рішення.

До слова, програма неабияк налякала керівництво псевдореспублік. Виявляється, серед тих, хто приходить в СБУ, є й ті що діляться важливою секретною інформацією про бойовиків.

«Був випадок, коли до нас повернулася людина, яка проходила службу у розвідувальному підрозділі ДНР. Вона повідомила нам дуже цікаву інформацію щодо 56 учасників розвідувальної диверсії», — каже Ігор Гуськов.

Крім того, траплялося, що й допомагали вираховувати зрадників в українській армії.

Чому програма може виявитися троянським конем для України?

Василь Вовк теж багато років пропрацював в СБУ і добре знає внутрішню кухню.

«Інформаційно ми маємо позитив. Мовляв, люди їдуть від терористів, російських окупантів. А з іншої сторони, під час розслідування, точно не встановиш, що він там робив. Адже потрібно мати оперативні, слідчі, процесуальні можливості», — коментує Василь Вовк, екс-керівник Головного слідчого управління СБУ.

Анатолій Фесун теж не з чуток знає, що таке слідство. Переконаний, докопатись до всіх таємниць на окупованій території — нереально.

«Під окремим контролем мають бути ті, хто чесно здалися. Подвійні агенти були все життя. І троянські коні, і все що хочете. Мабуть, вони і в Україні є, відпрацьовують тут завдання», — каже екс-спіробітник Головного упарвління по боротьбі з організованою злочинністю Анатолій Фесун.

Та все ж така програма потрібна, так вважає Василь Вовк. І каже: навіть, якщо станеться помилка, законодавчо можна досягти справедливого рішення.

«Людину можуть засудити, якщо з’ясуються нові обставини її минулого. У такому випадку програма СБУ вже не діятиме», — наголошує Василь Вовк.

Експерти пояснюють: нічого дивного у тому, що СБУ запустила таку програму немає. Все вже давно було придумано і широко використовується в інших країнах.

«Я вважаю, що ця програма — корисна. Адже недоцільно засуджувати людину, яка не вбивала і не чинили грубих злочинів. У протилежному разі нам доведеться мати справу із стотисячною групою», — каже військовий експерт Олександр Мусієнко.

Як встановити справедливість?

Правозахисники запевняють, що учасники програми перед суспільством вже чисті. Мовляв, якщо суд відпустив їх, то пересічні люди не повинні їх підозрювати.

В офісі омбутсмена теж позитивно сприймають програму від СБУ. Вважають, що це один з кроків до реінтеграції, або простішими словами, повернення окупованого Донбасу.

«Людина готова жити, можливо, у ненайкращих умовах. Однак найгірше те, що вона може відчувати соціальний тиск, атмосферу», — говорить представник уповноваженої ВР з прав людини Михайло Чаплига.

Деякі українці можуть не сприймати такої ініціативи СБУ. Але в цьому нічого страшного Михайло Чаплига не вбачає. Бо каже,  що розуміння прийде з часом.

«Проблема несприйняття існує у всьому світі. Що може бути маркером? Геть усе: людина внутрішньо переміщена особа або людина, яка пройшла програму СБУ», — говорить Михайло Чаплига.

Проблему ж радить вирішувати поступово і комплексно. Найперше на законодавчому рівні дати відповіді на такі запитання.

«Як бути з тими, хто був вимушений діяти у певний спосіб? Що робити з тими, хто не брав у руки зброю, але працював на органи влади? Як поводитися з тими, хто брав зброю, але не вбивав? Як бути з тими, хто вбивав? Зараз відповідей на це нема», — зазначає представник уповноваженої Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига.

Ініціатива СБУ є початком перехідного правосуддя

«Програма — це один із елементів перехідного правосуддя. Коли треба встановлювати містки між тими, хто живе по обидва боки», — коментує директор Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

«На окупованій території понад двадцять років була інша пропаганда. Люди жили іншою культурою, іншою інформацією. Це, зокрема, вина держави і політиків. Погано, що ми не створили єдине інформаційно-культурне поле для всіх: Криму, Сходу і Заходу», — наголошує Михайло Чаплига.

У профільному міністерстві ведуть пропаганду, скеровану на українізацію Донбасу

«Ми проводимо комунікаційні кампанії під загальним гаслом «Донбас — це Україна». Продукуємо контент, сотні відеороликів. Їх присвячуємо українській історії Донбасу», — розповідає заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапаров.

Росіяни добре знали, на які точки слід тиснути, тому доводиться надолужувати згаяне.

«Першим кроком, одразу після окупації, була зачистка інформаційного простору. На українських частотах сьогодні і в Криму, і на Донбасі окупант транслює свій пропагандистський контент. Технічно всі вежі, з яких відбувалось українське мовлення, нині є на окупованих територіях», — підкреслює Еміне Джапаров.

Вона наголошує: як це позначилося на настроях жителів Донбасу, лишається лише здогадуватися. Ніхто відкрито про свої погляди в окупації давно вже не розповідає. Бо люди найперше думають про власну безпеку.

«Щиро кажучи, наразі складно об’єктивно оцінити ефективність контенту на окупованих територіях», — каже Еміне Джапаров.

Попри ці реалії, Україна воює за інформаційне поле Донбасу. Намагається розширити фронт за свідомість і на міжнародній арені.

«Мета кампаній: об’єднати і консолідувати українське суспільство. А закордон ми хочемо донести ключовий сигнал про те, що в нас не громадянська війна, а агресія РФ», — пояснює Еміне Джапаров.

Втілити задумане не так просто.

«Втричі зменшено бюджет міністерства. Для нас це не є гарною новиною, тому що ставить нас в скрутне становище реалізації стратегій», — додає Еміне Джапаров.

Чи готові українські військові пробачити тих, хто ще вчора був по той бік?

«Багато знайомих і друзів загинуло на цій війні. Я, як учасник бойових дій, можу сказати, шо в мене немає ненависті до людей, які воюють проти України, бо сприймаю їх, як ворогів», — каже ветеран російсько-української війни Юрій Капля.

Втім надати житло, роботу та інші соціальні блага — замало. На окупованих територіях роками слухали риторику псевдовлади, а діти у школах вивчали подвиги псевдогероїв. Перекреслити це все в одну мить — неможливо.

Азовець вважає: особливо потрібно бути пильними з молоддю Донбасу.

«Потрібно показувати реально всю ситуацію, яка відбувається на окупованій території. Необхідно проводити роботу з молоддю, яка там навчається, також дати шанс отримувати освіту на території України», — говорить Юрій Капля.

«Війна не може тривати вічно. Вона має колись закінчитися, тому ми мусимо подумати, як врегулюємо питання амністії», — додає військовий експерт Олександр Мусієнко.

А наразі по два боки лінії розмежування живуть люди, з яких Кремль  продовжує робити ворогів.

До слова, нагадаємо, що раніше у програмі військових розслідувань «Стежками війни» мова йшла про проституцію, її причини та розвиток на Донбасі.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-24 14:56 :05