Новини » Світ 22 лютого, 2019, 16:55
Підвішена Молдова
Президент Молдови Ігор Додон і президент Росії Володимир Путін. Фото: EPA/SERGEI ILNITSKY
Президент Молдови Ігор Додон і президент Росії Володимир Путін. Фото: EPA/SERGEI ILNITSKY

На парламентських виборах у цю неділю виборці невеликої країни обиратимуть своє майбутнє.

Про боротьбу інтересів, яка розгортатиметься у Молдові, пише у своїй статті видання The Atlantic. Зокрема, у публікації йдеться, що у столиці Молдови, Кишиневі, зміни відбуваються дуже повільно: попри неонові вивіски ресторанів швидкого харчування або провайдерів мобільного зв’язку, сірі вулиці можна легко уявити декораціями шпигунських фільмів часів Холодної війни.

Ця колишня радянська республіка розташована у східних прикордонних районах Європи, і її майбутнє, подібно до сусідньої України, розігрується у відкриту. Молдова – найбідніша країна Європи, її населення лише 3,5 млн чоловік. Майже три десятиліття з моменту своєї незалежності вона є полем геополітичної боротьби. Майбутні вибори тут не лише, вкотре, нагадують про напруженість, яка існує між прозахідними лідерами країни та її історичними російськими зв’язками, але й передбачають, що це може бути основними моментами кампанії.

Молдова протягом десятиліття намагалася налаштуватися на проєвропейський шлях й у 2014 році підписала угоду про асоціацію з ЄС, яка мала стати новою сторінкою в її буремній історії. Проте, у тому ж році вибухнув банківський скандал: 1 млрл доларів, що еквівалентно 1/8 ВВП Молдови, зникли без сліду, і три її найбільших банки припинили своє існування. Підозра впала на провідних політичних діячів, хоча мало хто поніс за це відповідальність та мало грошей повернулися у казну.

Відтоді європейська підтримка країни різко впала. Тепер, в умовах слабкої економіки та незначного прогресу у боротьбі з корупцією, виборці у Молдові можуть проголосувати за переорієнтування країни та її повернення до традиційного партнера – Росії.

І кращої пари політиків, ніж Мая Санду та Ігор Додон, які уособлюють собою кардинально протилежні цінності, немає.

Колишній радник Світового банку зі ступенем магістра Школи управління ім. Джона Ф. Кеннеді, Санду програла Додону під час президентських виборів 2016 року. Зараз вона намагається позиціонувати себе та свою партію «Дій та солідарності» як голос нової, некорумпованої та проєвропейської Молдови, – пише видання The Atlantic.

Автор зазначає: різка, відверта критика Санду існуючих політичних партій, а також той факт, що вона є незаміжньою бездітною жінкою у традиційно православній країні, не свідчать на її користь.

Проєвропейська група на чолі з Демократичною партією впливового олігарха Влада Плахотнюка, у даний час має вплив у парламенті, проте є непопулярною в народі. Опитування свідчать про те, що проросійська Соціалістична партія здобуде велику кількість місць на майбутніх виборах та може мати шанс сформувати правлячу коаліцію. Очікується також, що блок, утворений партією «Дій та солідарності» Санду та новою проєвропейською партією – платформою «Достоїнство та правда», заручиться чималою підтримкою. Звичайно, на вибір молдован впливатимуть такі чинники як широкомасштабна корупція, низькі зарплати та погана інфраструктура.

Для багатьох громадян Молдови ЄС уособлює те, якою вони хочуть бачити свою країну: блок сприймається як значною мірою прозоре суспільство, засноване на чітких правилах, де лідери працюють на інтереси людей, і де є можливості для тих, хто докладає зусилля.

Проте, невдачі проєвропейських партій, що були при владі з 2009 року, не кажучи вже про проблеми всередині ЄС, дещо затьмарили це бачення. Наразі Молдова посідає 117 місце у Індексі сприйняття корупції Transparency International, порівняно з 89 у 2009 році, тоді як підтримка проєвропейського шляху впала з 65% у 2010 році до 40% у 2016 році, згідно з опитуваннями громадської думки.

Незважаючи на переконання Сенду у тому, що Молдова повинна залишатися зосередженою на членстві в ЄС, опитування молдавських виборців виявило, що однакова частка людей підтримують як більш тісні зв’язки з ЄС, так і з Росією.

Кардинально протилежні від Санду погляди має Додон, колишній лідер Соціалістичної партії, який є президентом країни з грудня 2016 року. Президент Молдови повинен стояти осторонь партійної політики, тому Додон офіційно не проводить агітації на цих виборах, проте його погляди зрозумілі. Балотуючись на пост президента, Додон заявив про готовність оголосити референдум щодо виведення Молдови з її угоди з ЄС, на користь членства в Євразійському економічному союзі. Критики кажуть, що Додон продовжує слідувати проросійському шляху, хоч запевняє, що просто змінює баланс країни після десятиліття «антиросійської риторики», як він це називає.

Якими не були б погляди Додона, вплив Москви на Молдову безперечно сильний. П’ята частина населення розмовляє російською як основною, а російські телеканали транслюються по всій країні. Росія також виявила готовність використати свій вплив на країну. Нещодавно вона скасувала ембарго на молдовські вина та сільськогосподарські товари, яке було введене незадовго до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Вона також оголосила про так звану амністію для громадян Молдови, які працюють або живуть нелегально в Росії, які зможуть повернутися додому на вибори без інцидентів. Очікується, що обидва ці кроки підуть на користь соціалістам під час виборів.

Тим часом, західні союзники Молдови в останні роки заморозили або ж скоротили фінансову допомогу, розчарувавшись неліберальними діями держави, оплутаної, як павутинням, олігархічними інтересами.

Тим не менш, існують певні позитивні моменти для проєвропейців: Навіть, якщо соціалісти й виграють ці вибори, їм буде непросто змінити економічний шлях країни. Протягом останнього десятиліття торгівля Молдови значно змістилася у напрямку ЄС, причому приблизно дві третини її експорту йде на Захід, зауважує видання The Atlantic.

«Додон значно обмежений географією, економікою та закордонними залежностями Молдови», – сказав Ніку Попеску, директор програми «Ширша Європа» при Європейській раді з міжнародних відносин. «Я не впевнений, що він хоче бути ближче до Росії та приєднатися до Євразійського союзу, проте, навіть якщо він цього захоче, він не зможе цього зробити, враховуючи структуру торгівлі Молдови. Намагаючись вступити до Євразійського союзу та денонсуючи угоду про вільну торгівлю з ЄС, він наступного дня матиме економічний крах та революцію».

Більш вірогідним є те, що Молдова залишатиметься у підвішеному стані, потрапивши у пастку між Сходом та Заходом, переживаючи кризу за кризою. Тим часом, «підвішений парламент» міг би призвести до нових виборів.

«Щоразу, коли країна обирає правильний шлях, виявляється, що це не так просто зробити», – цитує Попеску видання The Atlantic.

Підготувала Оксана Вергелес,
для ІА ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-24 05:04 :51