Новини » Політика 22 лютого, 2019, 16:12
Науковці України просять не допустити провокації польських чиновників у Гуті Пеняцькій
Меморіал жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році в Гуті Пеняцькій. Фото: lwow.msz.gov.pl
Меморіал жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році в Гуті Пеняцькій. Фото: lwow.msz.gov.pl

Українські науковці звернулися до української влади із закликом не допустити антиукраїнські провокації під час вшанування польських жертв у Гуті Пеняцькій.

24 лютого на Львівщині у Бродівському районі на місці спаленого нацистами в часи Другої світової війни села Гута Пеняцька відбудуться польські заходи із вшанування пам’яті місцевих жителів.

Ми, науковці та громадські діячі, вимагаємо не допустити на скорботному заході провокацій з боку польських чиновників, як це було у 2018 р.

Нагадаємо, тоді у Гуті Пеняцькій держсекретар Канцелярії президента Польщі Адам Квятковський зачитав звернення від Анджея Дуди, в якому українців було звинувачено «в геноциді» місцевих поляків. Вважаємо такі заяви маніпулятивними та антиукраїнськими – історики довели, що вказане польське село 28 лютого 1944 р. було спалено німецькою окупаційною владою.

Теперішня польська пропаганда активно використовує міфи з радянського минулого про начебто «геноцид» поляків у Гуті Пеняцькій руками українців. На початку 1980-х років Москва активно поширювала неправдиву інформацію, що начебто село спалили дивізія «Галичина» та УПА. Очевидно, таке викривлення минулого пов’язане з намаганням теперішньої польської влади переписати історію на свій лад, відвернути увагу від військових злочинів польського підпілля на західноукраїнських землях та дискредитувати український національно-визвольний рух.

Водночас досі в історіографії не з’ясовано факт про кількість українців та поляків, які в часи Другої світової війни загинули в с. Гута Пеняцька. Передусім через те, що не проведено відповідних розкопок, які могли б засвідчити кількість жертв. Однак, польській стороні це не заважає публічно заявляти про вбивство українцями близько однієї тисячі поляків і закарбувати це на пам’ятнику в Гуті Пеняцькій.

Відтак, розцінюємо позицію Польщі до трактування подій у Гуті Пеняцькій в часи Другої світової війни як складову антиукраїнської пропаганди з боку офіційної Варшави.

Звертаємось до Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції у Львівській області, Управління Служби безпеки України у Львівській області з проханням:

  • не допустити 24 лютого у с. Гута Пеняцька антиукраїнських провокацій зі сторони польської делегації;
  • провести розкопки у с. Гута Пеняцька з метою встановлення точної кількості українських та польських жертв;
  • встановити у с. Гута Пенацька належний пам’ятник українцям, які загинули від окупаційних режимів;
  • звернутися до Українського інституту національної пам’яті щодо надання інформації про спалення с. Гута Пенацька та встановити на її основі належні інформаційні таблиці українською, польською та англійською мовами поблизу польського та українського пам’ятників у с. Гута Пенацька.

Підписали:

Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;

Роман Грицьків, історик, дослідник українського визвольного руху та українсько-польських стосунків у ХХ ст.;

Микола Посівнич, кандидат історичних наук, президент Благодійного фонду «Літопис УПА»;

Богдан Галайко, кандидат історичних наук, громадський діяч, лауреат премії імені Якова Гальчевського, директор Науково-дослідного інституту українознавства 2014-2018 рр.;

Іван Янюк, кандидат історичних наук, громадський діяч;

Євген Костюк, кандидат історичних наук;

Ярослав Сватко, дослідник українського національно-визвольного руху у ХХ ст., журналіст, видавець, лауреат премії Героя України Степана Бандери 2018 р.;

Тарас Кузь, історик;

Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу «Музей визвольної боротьби України» Львівського історичного музею;

Михайло Галущак, аспірант Науково-дослідного інституту українознавства;

Олег Стецишин, дослідник українського визвольного руху ХХ ст., головний редактор газети «Історія+»;

Мирослав Фіцуляк, старший науковий співробітник відділу Львівського історичного музею;

Петро Костюк, історик, публіцист, полковник запасу, голова Львівської обласної організації ВГО «Спілка офіцерів України», член центрального Проводу Спілки офіцерів України;

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-21 21:14 :32