Новини » Суспільство 22 лютого, 2019, 10:10
Моторошний світ соцмереж: як особисті дані стають інструментом впливу
Фото: pixabay.com
Фото: pixabay.com

Нині Facebook є найпопулярнішою соцмережею у світі і в Україні, зокрема. З кожним днем кількість користувачів зростає в арифметичній прогресії, уже сьогодні їхнє число сягає понад 13 мільйонів. І тут виникають питання. Чи Facebook, який стає дедалі популярнішим, може захистити особисті дані? Як соцмережа збирає інформацію про нас? Чи передається інформація з наших профайлів стороннім людям? Та загалом – де можна знайти особистий профайл? У цьому допоміг розібратися маркетолог Роман Голубовський.

Трохи статистики

Найпопулярніша соцмережа України – Facebook. У ній кількість українських користувачів сягає понад 13 мільйонів. У 2018 році це число було стабільним – дев’ять мільйонів. Такі дані дослідження компанії PlusOne.

Спостерігається цікава закономірність: американською соцмережею активніше користуються жителі західних областей та кияни, люди з інших регіонів України – більш пасивні. Варто врахувати, що до столичних користувачів Facebook відносить і тих, хто працює та навчається у Києві, та офіційно зареєстрований в іншому населеному пункті.

<nbsp;>

Найбільш численною категорією користувачів Facebook є люди віком 25-35. Їх є 4,6 мільйона, а це, на хвилинку, 62% від всіх українців цієї вікової категорії. Тим, кому більш ніж 36, але менш ніж 45, у Facebook близько трьох мільйонів. Також мережею активно користуються 2,1 мільйона дівчат та хлопців від 18 до 24 років.

<nbsp;>

Російські екс-лідери рейтингу «Однокласники» та «ВКонтакті» останні роки пасуть задніх – число динамічно спадає. Наразі воно коливається від 20 до 30%. Цей показник в рази нижчий, ніж до блокування – майже удвічі. Щодня російські соцмережі відвідує до 19% користувачів.

<nbsp;>

Також, згідно з дослідженнями інтернет-асоціації України (ІнАУ), у січні 2019 року «ВКонтакті» досі входить до списку топ-10 сайтів, які відвідують українці. Він перебуває на п’ятому місці. А «Однокласники» та «Яндекс» також ввійшли у топ – посіли восьме та дев’яте місця.

Яку інформацію американська соцмережа може дізнатися про тебе

Коли ти створюєш акаунт у Facebook, можна давати будь-яку інформацію. Та не забувай про здоровий глузд. Головне, за словами Романа Голубовського, це правильне ставлення до онлайн-життя. Тільки уяви: на вулиці ти зустрічаєш незнайомця. І все, що ти хочеш, аби він про тебе знав, вписуєш у профіль.

Згадаємо дві історії, пов’язані з цієї мережею. Перша сталася лютого 2018 року. Журналіст з Нової Зеландії Нік Вайгам проаналізував, які дані зберігаються в його профайлі у Facebook. Серед них він знайшов чимало цікавого: історію повідомлень, особисті документи, серед яких були рахунки за квартиру та старі відеоролики. Згодом з’ясувалося, що в мережі зберігаються контакти всіх людей, яким дзвонили користувачі Android.

Більш давня історія – осінь 2017 року. Французька журналістка Юдіт Дюпорталь надіслала запит Tinder, аби він надав всі дані, які зберіг з її активності. Компанія відповіла на запит журналістки. І надіслала 800-сторінковий документ з детальною інформацією. Він містив всю активність журналістки на сайті з моменту її реєстрації (2013). До документа її «активності» входили щоденні дати авторизацій, відправлені повідомлення, вподобання з Facebook тощо. Спитаєте, до чого тут Facebook? Коли створюєш акаунт у Tinder – є можливість авторизуватися за допомогою Facebook. Так от. Коли ти реєструєшся таким чином, Facebook збирає інформацію про тебе за допомогою інших соціальних мереж.

На щастя, Facebook один з перших дозволив користувачам оглядати зібрану інформацію. Скачати її не так і важко. Для цього достатньо знайти на сторінці налаштувань посилання, яке називається «Скачати копію ваших даних у Facebook». Розмір файлу з даними залежить від тривалості та активності використання соцмережі. Та в будь-якому разі ти знайдеш всі фото, повідомлення, документи, які пересилаєш та розміщуєш у мережі.

<nbsp;>

Поекспериментувала. Я активно користуюся Facebook з 2014. Отже, має назбиратися чимало цікавої інформації про мене. Не виключаю, що левова частка з неї така, яку я встигла забути. Отже, завантажую дані свого профайлу. І вуаля – він «важить» 100 мегабайтів. У ньому можна знайти не тільки фотографії, а й історію повідомлень, список контактів з номерами телефонів друзів. Більше – якщо на телефоні встановлений Facebook Messenger, у скачаному архіві знайдуться метадані про відправлені та отримані повідомлення.

<nbsp;>

Підсумую усе вищесказане. Facebook за замовчуванням знає твоє місцезнаходження, з ким ти найбільше спілкуєшся, чим ти цікавишся і навіть – коли ти лягаєш спати та скільки спиш. До слова, більше знає про тебе, ніж твоя мама. Це лякає.

Такі великі компанії, як Facebook, які побудували бізнес на зберіганні та використанні даних своїх користувачів, дозволяють скачувати ці архіви. І, за бажанням, видаляти такого роду інформацію про себе. Зовсім інша справа, що видалена інформація зберігатиметься ще півроку на серверах компанії, оскільки такі вимоги американського законодавства, згідно з якими працює Facebook.

Твої дані у Facebook як товар

За волею долі – незалежно, надаєш ти інформацію про себе чи ні – Facebook її довідається: з твоїх «нотувань» (інформацію, яку вписуєш при реєстрації) або з «чарівних» клацань, коли ти вказуєш, що тобі до вподоби.

За допомогою твоїх клацань по тій чи іншій рекламі Facebook вираховує, що, безпосередньо, тебе цікавить. Наприклад, пояснює наш експерт, ти лайкаєш сайти, пов’язані з літературою, цікавишся різноплановими презентаціями тієї чи іншої книги і…мережа зараховує тебе до книгоманів. Відповідно, тобі час від часу мелькає реклама книг. Такий механізм використовується всюди. Тобто, що ти лайкаєш – те тобі й подобається – те тобі рекламують.

Цікаво, що у стрічку оновлень попадають не тільки твої зацікавлення – ти можеш періодично бачити рекламу автомобільних запчастин (хоч вони, як кажуть, тобі ні в тин, ні у ворота). Чому це так? З 100% впевненістю можна стверджувати, що хтось з твоїх друзів цікавиться таким. Бо інтерфейс Facebook влаштований так, що ти в курсі про те, якими подіями цікавляться друзі, які пости публікують – вподобання не виняток. Тобто, якщо маєш приятелів з автомобілями, не дивуйся, що бачитимеш таку рекламу.

Тут чатує небезпека. За словами Романа Голубовського, Facebook може ввігнати тебе в інформаційну бульку, коли твої оновлення стрічки повністю складатимуться з декількох тем – не більше. А все решта, що тебе цікавить, оминатиме стороною.

Якими загрозами тут би не пахнуло, слід пам’ятати, що ми користуємося Facebook безкоштовно. І ця реклама, яку нам відчайдушно «пропихають», це є плата за послуги. Тому не варто волати у всю горлянку, що це жахливе неподобство. Фактично, ця соціальна мережа, а вона не є винятком, заробляє тим, що збирає інформацію про нас, за допомогою якої ефективно рекламує товари.

Більше – сайти зберігають дані про твої інтереси та вподобання у невеликих cookies-файлах. Крім того, використовують інші технології стеження за діями, наприклад: Facebook Pixel дозволяє впізнавати користувачів Facebook на інших сайтах. Саме тому ти можеш побачити у Facebook рекламу готелю, який ти тільки оглядав на Booking. Рекламодавець хоче знати свою цільову аудиторію і розуміти, що рекламу «свіжого» комбайну побачить людина, яка роздумує щодо купівлі такої техніки. Тому це неабияка допомога бізнесу.

Тобто онлайн-сервіс знає дуже багато про наші інтереси, вподобання та плани. І, по суті, продає цю інформацію рекламодавцям. Звісно, це відбувається не так явно. Рекламодавець просто замовляє послуги реклами своїй цільовій аудиторії, розуміючи, що Facebook знайде потрібних людей та покаже їм рекламне оголошення. Усе це працює автоматично. Сайти обмінюються даними про те, що роблять, що відвідують їхні користувачі. Як результат, заробляють на цих знаннях.

Тобто ніхто не переводить гроші на загадкові банківські кредитні картки; не існує таємних агентів з чорними окулярами та з сіренькими портмоне, за допомогою яких передають інформацію про користувачів мереж стороннім людям. Але суть не змінюється: плата за безкоштовне використання Facebook – це наші особисті дані.

Гаразд, дані – товар. Чи можуть їх використати у передвиборчій агітації?

За словами нашого експерта, безсумнівно. Нині, у передвиборчий період, велика частина рекламодавців – це політики, адже вони у таких самих умовах що й піарники.

Один з найяскравіших прикладів політичної реклами у Facebook, яка базується на сепарованій аудиторії, це локальна промоція Юлії Тимошенко. Зазначимо, що на її Facebook-сторінці нараховується до двох мільйонів підписників. Як півроку тому – ця кількість не була більшою ніж 500 тисяч. За цей час сторінка Тимошенко набрала все рекламою. Один з найпрозаїчніших «дослідів» – робити таргетовану рекламу за місцевістю. Піар-спеціаліст ставив таргетовану рекламу на місто Івано-Франківськ та цю область, пишучи: «Івано-Франківськ – найкраще місто. Погоджуєшся – став лайк!». Люди це бачили. Іванофранківцям було приємно, що Юля Володимирівна «піднесла» їхнє місто. Відповідно, лайкали цю сторінку. До того ж, схожа реклама була спрямована на Харків та низку інших районних міст.

Ще інший практичний досвід сепарації реклами – тепер від Андрія Садового. Цей політик робив так: побував, наприклад, у Миколаєві. І далі таргетована реклама за місцевістю з колоритними фотографіями та написом: «Дякую вам за гостинність, Миколаїв….». І люди, які бачили його під час візиту, трепетно та гарно поставилися до реклами, бо він їм «особисто» подякував. Більше того, така локальна реклама чесніша, ніж попередня. Та не будемо нікого критикувати. Адже такі рекламні прийоми використовують усі.

Візьмемо і заокеанські реалії. Зразу після виборів президента США 2016 року заговорили про можливий вплив на результати голосування американців. Через рік після розслідування «витекло», що російські спецслужби, використовуючи цілком легальні інструменти Facebook, розміщували пропагандистські повідомлення, які бачили десятки мільйонів американців, що, власне, могло вплинути на результати виборів. Ця відносно свіжа історія з аналітичною компанією Cambridge Analytica не тільки показала, що дані користувачів – це справжнє золото в епоху Інтернету, а більше – маніпулювання цією інформацією та демонстрація правильної реклами можуть посприяти перемозі на виборах.

Що робити, аби твоя особиста інформація була відомою лише тобі?

Як раніше згадувалося, можна фільтрувати – яку інформацію давати, а яку – ні. Тобто те, що побачить невідомий тобі друг на сторінці, залежить виключно від тебе. По-друге, усі ми лайкаємо те, що нам подобається. І ці вподобання, на основі яких розраховуються наші захоплення, можна видалити. Для цього достатньо зайти у налаштування своєї сторінки та почистити ці вподобання, які ти раніше поставив. У такому разі кількість реклами в стрічці новин не зменшиться, вона просто стане не такою «точною». І, як результат, ти бачитимеш те, що не є цікавим ні тобі, ні твоїм друзям. А тепер – останній інструмент, до якого можна вдатися, просто змиритися з тим, що про тебе багато чого знатимуть і вести помірне онлайн-життя.

<nbsp;>

Звісно, усвідомлення того, що інформація про нас зберігається у мережі і що наші з вами лайки допомагають стороннім людям впливати на вибір, не просто вражає, а лякає. З усвідомленням цього потрібно або змиритися, або спробувати щось змінити.

Після історії з Cambridge Analytica у світі стартував флешмоб #DeleteFacebook, в якому взяла участь чимала кількість інтернет-користувачів. Цей онлайн-рух підтримав Ілон Маск, видаливши свою сторінку в мережі.

Кожен робить свій вибір. Тим більше, що нині видалити свій акаунт з мережі – це кардинальний крок. Та це все має стати поштовхом, аби нарешті розібратися в налаштуваннях Facebook. Глянути, які додатки підключені до твого акаунту, видалити все зайве, а деяким сайтам й зовсім заборонити доступ до даних.

Які ще скандальні перипетії, повязані з Facebook

За словами Романа Голубовського, є ще дві речі, які найчастіше обговорюються щодо Facebook. Перша з них – продаж особистих даних. І якщо вірити чесному слову керівництва Facebook, ця інформація нікому не передається.

І друга – чи не підслуховує нас Facebook. Цей скандал виник минулого року, коли соціальна мережа запатентувала технологію, яка дозволяє прослуховувати телевізійну рекламу. Тобто коли смартфон, Android тощо чує рекламу, яка транслюється по телевізору, мікрофон вмикається під час цього та записує відео. Так, Facebook намагається зібрати кошти ще й з телебачення, розуміючи, що саме люди дивляться. Та знову ж таки, керівництво мережі стверджує, що не підслуховує нікого, а мікрофон увімкнений лише під час запису відео для подальшого постингу у Facebook.

Катерина Клименко,
IA ZIK

Повний або частковий передрук тексту без письмової згоди редакції ІА ZIK заборонено та вважатиметься порушенням авторських прав

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-24 04:27 :36