Новини » Суспільство 16 лютого, 2019, 18:07
Марко Р. Стех: Юлій Мейтус написав музику до 11 вистав театру Курбаса, створив 19 опер
Лесь Курбас та Юлій Мейтус
Лесь Курбас та Юлій Мейтус

На початку ХХ ст., реформуючи український театр, геніальний Лесь Курбас прагнув не тільки вивести його на світовий рівень, а й прагнув до чогось більш далекосяжного. Він був одним із творців-візіонерів, які вірили, що глибоку кризу сучасної цивілізації можливо виправити за допомогою магії мистецтва. Мовляв, якщо світ узагалі можливо врятувати, то його врятує – через глибинний вплив на душі та свідомість людей – лише культура. Він заявляв, що мистецтво, зокрема, театр, має повернутися до праформи: релігійного акту. Тому сцена театру – це не площадка для пропаганди ідей, а місце об’єднання, де актор, глядач і режисер мали б досягнути гармонії з вищою космічною реальністю. Для Курбаса вистава мала бути суцільним організмом: синтезом слова драматурга, голосу і тіла актора, форм і кольорів декорацій, тонів музики, співгри світла і тіней, активної уваги глядачів...

Але найважливішим елементом театру був для Курбаса ритм, який, як він казав, колись вніс порядок у предвічний хаос. Театральна вистава мала бути втримана в певному ритмі, а відтак, за Курбасом, виставу завжди «треба будувати як музику». Сам Курбас був дуже обдарованим музикантом і вправним піаністом. Працюючи із ним над музикою до вистави Шевченкових «Гайдамаків», славетний композитор Раймонд Глієр засвідчував, що Курбас прекрасно розумів закони композиції, а сценічні образи поставали перед ним, як образи музичні. Та й впродовж своєї недовгої, але блискучої творчої кар’єри, у співпраці з низкою композиторів, Курбас зробив вагомий внесок у розвиток модерної української музики.

Можливо, найбільш революційним результатом того впливу було утвердження в нашій музиці ультрамодерного, а близького Курбасові, стилю експресіонізму. Виникнення цього музичного стилю пов’язують з Арнольдом Шенберґом і нововіденською школою, і музика ця – це музика підсиленого драматизму, відмови від мелодійності, музика атональності, дисонансу, ба дизгармонії, що відбиває трагізм ХХ ст. і передчуття світових катаклізмів.

В українській музиці майстром експресіонізму став знаменитий Борис Лятошинський, зокрема, у своїх фортепіанних опусах 20-х рр. Але ще й раніше експресіоністична музика виринула у виставах Курбасового театру «Березіль». Однією з перших разючих композицій того стилю було музичне оформлення вистави Кайзера «Газ» у 1922 р. Автором музики був Анатоль Буцький, який чи не вперше в Європі увів в симфонічну композицію шуми та індустріальний гамір, створивши враження техногенної і гуманістичної катастрофи. Цей видатний український композитор пізніше працював у Росії і, на жаль, сьогодні, як і в інших аналогічних випадках, українці пасивно віддають його творчу спадщину російській культурі.

 

Серед інших кращих композиторів покоління 20-х рр., які багато навчилися зі співпраці з Курбасом, був майстер оперної форми Михайло Вериківський, який теж захоплювався експресіонізмом і залишив блискучі композиції в цьому стилі. Але композитором, для кого співпраця з Курбасом стала абсолютно визначальною, був Юлій Мейтус. Він зустрівся з Курбасом, будучи іще студентом консерваторії, і упродовж п’яти років написав музику до одинадцяти вистав «Березоля», здобувши репутацію Курбасового «придворного композитора».

Юлій Мейтус
Юлій Мейтус

Юлій Мейтус народився в Єлисаветграді на півдні України в заможній єврейській родині. Хоча це була ніби глибока провінція, Єлисаветград був однак відомим центром музичної освіти. Тут же була музична школа Густава Нойгауза, в якій навчався і молодий Мейтус, і майбутній польський класик Кароль Шимановський, та й інші. Космополітична атмосфера школи спонукала молодого композитора шукати кар’єри за межами України, однак вплив Леся Курбаса нерозривно з’єднав усю творчість Мейтуса з українською національною культурою. Вплив на молодого композитора мав також видатний бандурист і письменник-модерніст Гнат Хоткевич, завдяки якому Мейтус глибоко пізнав і залюбився в українську народнопісенну традицію, яка стала основою його часто доволі складної модерної музики.

П’єса Івана Микитенка «Диктатура» у театрі «Березіль»
П’єса Івана Микитенка «Диктатура» у театрі «Березіль»

В роки співпраці з Курбасом, одною з найцікавіших композицій Мейтуса була музика до «Диктатури» Івана Микитенка, слабкої соцреалістичної драми, постановки якої вимагала більшовицька влада. Але, ґрунтовно переписавши текст, Курбас перетворив її на блискучу музичну виставу. Партитура Мейтуса мала близько 400 сторінок, але, на жаль, не збереглася, знищена в хуртовині Сталінського терору. Загалом, досвід співпраці з «Березолем» дозволив Мейтусові стати провідним композитором нашого музичного театру, зокрема, опери. Хоча у страшні роки сталінізму Мейтус, як і багато інших композиторів в Україні, аби вижити, писав деякі твори на «партійне замовлення» у стилі соцреалізму, проте більшість його композицій безперечно збагачує скарбницю української музичної культури. Він створив дев’ятнадцять опер, і це вже не його провина, що в антикультурних умовах СССР, які й продовжуються в незалежній Україні, половина цих опер ніколи не була поставлена на сцені.

Юлій Мейтус
Юлій Мейтус

Мейтус писав також симфонічні, камерні, вокальні, фортепіанні опуси, та і вони сьогодні, на превеликий жаль, практично невідомі його землякам. А проте після десятиліть забуття з’являються перші ластівки позитивних зрушень. Ось скрипаль-віртуоз Богдана Півненко включила до своєї концертної програми блискуче Мейтусове аллеґро для скрипки, а бас-баритон Павло Гунька збирає всі романси композитора (а їх понад 200), щоб записати їх в рамках The Ukrainian Art Song Project. Я вірю, що, як усе вартісне, музика Юлія Мейтуса незабаром повернеться в живий кровообіг нашої культури. Але це вже найбільшою мірою залежатиме від нас із вами…

Марко Роберт Стех,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-24 03:15 :58