Новини » Львів 15 лютого, 2019, 17:19
Володимир Гірняк: У медицину катастроф потрібно вкласти кошти, вийнявши їх з тіні
Володимир Гірняк
Володимир Гірняк

Відповідальний за медицину заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк розповів для IA ZIK про підсумки 2018 року та пріоритети розвитку галузі на 2019-й. У центрі уваги – Львівський обласний центр медицини катастроф, перинатальний центр та те, як «вибити» гроші у Садового.

– Пане Володимире, відбувся звіт департаменту охорони здоровя ЛОДА. Як би ви оцінили роботу керівників медичної галузі у 2018 році?

– Деякі речі вдалося зробити минулого року, зокрема, завдяки тому, що працювали спільно обласна рада і ОДА. У нас є специфічна ситуація, я про це говорив під час звіту: директора департаменту призначає голова ОДА, а керівники обласних медичних закладів мають трудові відносини з обласною радою, яка їх призначає на роботу. Обласних медичних закладів більше ніж 40 по всій області, там працюють десятки тисяч людей. Це заклади третинного рівня медицини. Комунікація між обласною радою і ОДА виведена за межі політики, і це дало можливість зробити певну роботу.

Ключова річ – запрацював перинатальний центр. Область вклала більше ніж 100 млн грн, ще 100 млн грн – держава. Загальний кошторис разом із другою чергою буде більше ніж 300 млн грн. Думаю, у червні друга черга перинатального центру буде готова. Це так само спільна робота ОДА і обласної ради. Пам’ятаєте, скільки було галасу, коли обласна рада продавала універмаг на Ринку, але його продано за серйозні гроші, які пішли на перинатальний центр.

Друга річ – конкурси на заміщення вакантних посад. Хоча ще є дві установи, де не відбувся конкурс на керівника – центр Львівський обласний центр екстреної медицини і медицини катастроф і перинатальний центр. Щодо перинатального центру, як на мене, має бути оголошений ще один конкурс і прийти свіжа людина.

Третє – обласна рада зараз працює над закупівлею автомобілів швидкої допомоги для медицини катастроф. У 2017 році було куплено лише чотири «швидких», у 2018 році – сім. У 2019 році плануємо купити мінімум 10. З’ясував – потреба становить 90, адже не закупляли роками.

Вважаю, потрібно гостро ставити питання перед Львівською міськрадою щодо закупівлі «швидких». Все-таки йдеться про обслуговування в тому числі – міста. А потреба в автомобілях колосальна. Наведу один аргумент. Ключовий податок місцевих бюджетів – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який працівники медицини катастроф сплачують у Львові, за фактом реєстрації юридичної особи. У 2018 році сплачено у міський бюджет Львова 12 014 580 грн. Це шість автомобілів «швидкої». Просимо, щоб у межах цієї суми місто закупило «швидкі». Адже теоретично, цю юридичну особу можна перереєструвати в інший населений пункт, там платити податки і звідти отримувати кошти вже в обласну казну. Маємо спільно працювати на якісне надання медичних послуг. Натомість міська влада звинувачує область, що не закупляються автомобілі.

Дві великі комунальні установи, про які ви згадали – перинатальний центр і центр медицини катастроф досі без постійних керівників. Як буде далі?

– Однозначно, єдиний механізм – конкурс. Я дуже радий, що Львівська облрада почала працювати з конкурсами. До того часу, коли не було положення про конкурс, кандидат проходив через комісію, далі відбувалося голосування на сесії. Зараз діє механізм, за якого кожен може поставити запитання, усе максимально відкрито. Щодо перинатального центру – було багато кандидатів, конкурсна комісія не визначилася. Було багато тиску.

У медицині катастроф інша ситуація. Потрібно думати, як їм допомогти. Адже водій отримує зарплату умовно 4 тис. грн, санітарка – 4,5 тис. грн. І там немає тіньових доходів. Натомість, розуміємо, що в певних інших медичних закладах, вони є. Наша мета – надавати якісні послуги і виводити кошти з тіні, щоб вони йшли на потреби галузі.

Який зміст втретє проводити конкурс на керівника перинатального, адже два попередні завершилися нічим, при тому, що була достатня кількість претендентів?

– Конкурсна комісія не визначилася, нічого страшного.

Так можна до безкінечності конкурси проводити?

– А яка ще процедура? Процедури іншої немає. Думаю, з’являться інші претенденти. Нехай переконують громадськість, конкурсну комісію, депутатський корпус, голову обласної ради, голову ОДА… Незважаючи на те, що немає постійного керівника, ми відкрили перинатальний, дякуємо пану Потапову (Ігор Потапов – виконувач обов’язків директора Львівського перинатального центру – ZIK).

З-поміж пяти претендентів у керівники перинатального центру, справді, не було достойного?

– На моє переконання, має прийти абсолютно стороння людина, яка має навести там лад. Члени конкурсної комісії чітко сказали: ні пляшки коньяку, ані грошей сюди ніхто не занесе. Ми не дозволимо сторонньому впливу на конкурсний процес. Нам за цей заклад відповідати. Хочемо одного – щоб кошти йшли публічно у бюджет і перинатальний працював якісно.

Коли ви кажете про тиск, хто саме залучав громадських активістів (молодих хлопців, які до медицини не мають жодного відношення): кандидати на посади чи хтось збоку хоче поставити там свою людину?

– Свою людину там може поставити лише обласна рада, яка призначає керівника. Тільки обласна рада може давати йому доручення, а не люди збоку. Представники громадськості, трудового колективу мають діяти у межах чинного законодавства і відстоювати свої питання. Але рішення приймати депутатам.

Чи погоджуєтеся з тезою про «катастрофу у медицині катастроф». Зявилася інформація про те, що працівники «швидкої» готують протести у звязку з великим навантаженням та низькими зарплатами…

– На моє переконання, їм треба допомогти. Бракує водіїв, адже їм пропонують низькі зарплати, бракує машин. Потрібно додавати кошти з бюджету. Є заклади, де зарплата офіційно 4 тис. грн, а неофіційно – 4 тис. доларів. У медицині катастроф такого немає. У медицину катастроф потрібно вкласти кошти.

Це мав би зробити новий керівник?

– Вважаю, що до багатьох таких закладів мають прийти люди абсолютно нові люди.

До речі, зараз почали з’ясовувати ситуацію з приватними аптеками, які орендують приміщення у обласних комунальних закладах. Донедавна вони платили дуже символічну оренду. Без підняття ціни на ліки, за цим слідкують відповідні служби, ми підняли орендну ставку з 8 до 14%. І ніхто навіть не відчув. Зате обласний бюджет додатково отримав 2 млн грн. Зараз приміщення під нові аптеки будуть передаватися відкрито та публічно.

– Скільки комунальних аптек залишилося на Львівщині?

– 38.

Вони діючі?

– Так. Будемо спільно займатися питанням, як піднімати конкурентну здатність та ефективність роботи комунальних аптек. Спротив серйозний, але дамо собі раду.

Які пріоритети розвитку медичної галузі Львівщини на 2019 рік?

– Відкриття другої черги перинатального центру, вирішення проблеми з медициною катастроф, призначення керівників у ці установи, закупівля нових автомобілів для медицини катастроф.

Цей тягар на себе візьме обласний бюджет?

– Обласний, і будемо місто просити. Ми повинні спільно працювати для людей. Адже ці автомобілі «швидкої» будуть возити і львів’ян.

Про які суми з обласного бюджету йдеться?

– 10 автомобілів – це близько 21 млн грн.

Наталія Степанів,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-22 00:49 :51