п'ятниця, 8 лютого, 2019, 9:45
Адріан Михальчишин: На роздоріжжях шахів і сучасності. Частина друга
15

IA ZIK продовжує розмову з міжнародним гросмейстером з шахів, головою тренерської комісії ФІДЕ Адріаном Михальчишином, який видав публіцистичну книгу «Куди мчить експрес…». В ній зібрані статті, написані автором роздуми в дорогах під впливом тих чи інших важливих подій сьогодення і минулого.

Ми спробували обговорити з автором низку тем, яких він торкається у своїй книзі, яка вийшла у видавництві «Сполом» (Львів) у 2018 році. Частину першу інтерв’ю можна прочитати тут.

«Отупіння і потепління насуваються одночасно»

– У статті про соціалізм ви все гарно розклали по полицях. Соціалізм як суспільний лад, звісно, виявився утопією. Але як вважаєте, чи можна побудувати у демократичній країні таку систему, яка давала людині принаймні соціальний захист. Чи таке у нас можливо?

Фото: Микола Тис/ZIK
Фото: Микола Тис/ZIK

– Йдеться про податкову систему, яка є недосконалою, можна сказати, відчужує гроші в народу, i то по всьому світі. Справжнє народовладдя ніби не важко запровадити, скажімо, людина, яка платить податки із заробітної плати, повинна керувати цим податком, тобто вирішувати, куди підуть ці гроші: 10% – на освіту; 2% – на утримання бюрократії; 30% – на медицину. Якщо кожна фірма, яка платить податок, зробить такий розподіл, то буде справжня соціальна політика. А так група «політичних жуків» в парламентах керує народними грошима на свій розсуд, встановлюючи собі захмарні зарплати. У світі в плані соціального захисту і для життя найкращими є країни Центральної Європи – Австрія, Швейцарія, Словенія, північ Італії. Проблема не в системі, а в людях, які починають експлуатувати інших, обманювати. А в соціалізмі всіх сортів проблема була в тому, що до влади приходили покидьки суспільства, навіть подекуди яскраво виражені дегенерати. Ta навіть в Скандинавії, де була версія близького до соціалізму капіталізму, до влади приходили бездарні уряди соціалістів, популістів, що бездарно розтринькували здобутки предків. Мені ті всі країни видалися холодними і непривітними. Я кажу своїм скандинавським друзям, що у них героїчні предки, що витримали в такому неприємному кліматі і середовищі.

Пригадалася цікава і смішна історія звідти: олімпіада в норвезькому Тромсо п’ять років тому, – везе мене з аеропорту водій нашої команди і дорогою кажу йому: «От наїмося тут справжнього лосося». A він сміється: «Ну і наївні ви, приїжджі! 95 % лосося вже давно вирощують штучно, лише невелика кількість є ще в морі». Непогану історію розповіли мені ісландські приятелі – в них найкраща риба тріска, уряду дуже потрібні були гроші з експорту цієї цінної риби, і він почав кампанію, у якій стверджував, що тріска є нездоровою їжею і її краще продати тупим європейцям, а самим їсти оселедець. І це вдалося на ура.

І ще за словами ісландського консула, у 1990 році в ресторанах Рейк’явіку подавали 15 сортів оселедця, то сьогодні залишилося тільки два – от як там поменшало риби.

Соціальну систему Заходу мігранти і совки використовують по повній, а самі п’ють горілку зa гроші платників податків, клянуть німців, які вони тупі, і голосують за Путіна. Сам бачив і приятелі мої підтверджують.Ta з тим заскоком мігріційної лихоманки канцлеру Меркель здалося, що державам наплювати на своїх громадян. В Східній Європі пенсії невеликі 300-500 євро, в Німеччині половина пенсіонерів має менш, ніж 840 євро в місяць. На мігрантів, що Меркель змушує інші держави ЄС приймати, витрачають близько 1900 євро на особу. От яка різниця у ставленні до своїх громадян, що збудували свої країни.

– У розділі «Тупе майбутнє» ви критикуєте теперішню освіту у світі. Чи справді там скрізь такий низький рівень освіти?

– У мене був німецький учень з родини високопоставлених вихідців з Латвії. Його батько був колишнім шефом засекреченої оборонної лабораторії. Він переїхав у Німеччину, бо думав, що там вищий рівень освіти. А насправді цей рівень дуже низький: там добре вчать лише соціальні предмети, мови. Фінську школу вважають найкращою, але фіни ніколи не були у передових рядах інтелектуалів. Хоча створили фантастичну промисловість. Їхній парламент раптом приймає рішення, що християнство – токсичне! В Ісландії з великою гордістю оголошують, що школі вдалося досягнути великого успіху – всі випускники останніх років є атеїстами. Трагедія тільки починається.

Вчені встановили, що з початку XX століття середній IQ людства повільно зменшується так, що отупіння і потепління насуваються одночасно.

Бачу це і сам, коли проводжу тести з молоддю по всьому світі, та й багато авторів пишуть, що ліберали знищили освіту всюди. В католицьких університетах колись був високий стандарт навчання, але виглядає, що і їх останнім часом перехопили ліваки – псевдоліберали. Oт біля Люблінського католицького університету кормляться українофобські угрупування.

Адріан Михальчишин.
Адріан Михальчишин.

«Диявол лівизни виповз знову з пляшки»

– Мабуть, користь вашої книги ще й в тому, що вона збиває з певної ідеалізації. Можливо, нам й справді слід чіткіше формулювати свою позицію з тих чи інших питань?

– Зараз у світі йде війна, яку ще нам не дуже видно: і ведуть її ліваки, які дуже активізувалися. Ліваки – це спадкоємці соціалістів, соціал-демократів, які практично всюди захопили університети. Вони за своєю суттю є тоталітаристами, які не приймають інакшої думки. Людина не може сказати, що думає, бо її одразу звільнять. Таку от владу тепер мають ліваки. До речі, вони називають себе лібералами, але не мають пошани до чужої думки. Подивіться, що вони роблять щороку на 1 Травня в Гамбурзі – розбивають цілі вулиці – і не несуть за це жодної відповідальності. Якби хтось з правих розбив якусь вітрину, то одразу був би галас на цілий світ. А ліваки роблять все, що хочуть, бо суспільство їх боїться, особливо у Німеччині. Німецькі ліві мають реальних вуличних бойовиків. A в Америці почалися дикі вибрики з руйнування пам’ятників воїнам-конфедератам, пам’ятників Колумбу, aтаки на білих чоловіків, яких хворі феміністки прямо пропонують знищувати при народженні. Диявол лівизни виповз знову з пляшки і події йдуть в напрямку громадянської війни. Сатаністи під виглядом наукових організацій просто полюють на хрести і розп’яття.

Йде потужний наступ на головну свободу людей – право висловлювати влaсну думку, як би вона іншим не подобалась. По всій Європі виганяють людей з роботи за неправильні слова і думки – чисте повернення до реального фашизму. Чжоу Енлай в 1973 називав СССР фашистським, але тепер головна зброя ліваків – всіх інших обзивати фашистами. Класичне – лови злодія. Ті практики вже серйозно поширюють ліберал-фашисти, і до Галичини дісталися. Взагалі, головна мета їхнього наступу – релігійні країни: Ірландія, Італія, Хорватія, Польща, Сербія, Аргентина та й США також.

В кількох країнах Європи та й в Штатах йде розділення народу на дві половини, які страшно ненавидять одна одну і наближаються до силових акцій. Miй приятель в Римі, суддя, розповідав, як в молодості він з друзями-комуністами вели справжню війну велосипедними ланцюгами з правими. Інший мій приятель професор геронтології з Ізраїлю і колишній учень школи Карта вважає, що лівацтво є ментальною хворобою.

«Всі крики і поляків, і росіян про українське насилля – чиста пропаганда»

– На початку книги звучить образа за галичан, ви говорите, що галичани – перші їдуть на Майдан, на фронт, борються, а потім когось приводять до влади, яка про них забуває. Чому так?

– Галичани мають страшну ненависть до своїх кращих людей, тому приводять до влади чужих. Згадайте, як прокатували Івана Франка на виборах в парламент. Це притаманне не лише галичанам. Галичани борються ніби за націоналізм, і раптом в них спостерігається дика ненависть до націоналізму. Що таке націоналізм? Це рух, який потрібен кожному народу для розвитку як нації. Націоналізм корисний, коли нація розвивається і доходить до свого розвитку, тоді націоналізм має переходити в інтернаціоналізм. Тобто, на якомусь етапі націоналізм корисний, бо треба ремонтувати те, що потребує нація. Власне, ліваки на заході хотіли зруйнувати національні держави. Цей їхній мультикультуралізм зазнав краху, – люди зрозуміли нереалістичність цієї ідеї. Ці мультикульти сильно ненавидять у першу чергу національні культури. Від слова культя і походять. Їх інтелектуальний рівень дуже низький – нахапалися поверхневих знань, точно так же, як совіцькі комуняки нахапалися псевдомарксизму.

Хочу показати вам, хто нам зберіг українську мову. 

  • Документи. Фото: Микола Тис/ZIK
    Документи. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Дід священик Стефан Корнова
    Дід священик Стефан Корнова
  • Дід Василь Михальчишин похований в Берліні.
    Дід Василь Михальчишин похований в Берліні.
  • Прадід Павло Корнова директор школи.
    Прадід Павло Корнова директор школи.
  • Дід Стефан бабця Пележея, мама Дарія з тітками Мирославою і Марійкою
    Дід Стефан, бабця Пележея, мама Дарія з тітками Мирославою і Марійкою
 

У мілітар-паспорті мого діда – приписному свідоцтві з австрійської армії 1910 року – вказано двома мовами: німецькою і українською. Українська мова була офіційною мовою вжитку в Галичині того часу і в Австрійському парламенті. А ми не можемо зрозуміти, чому російська пропагандистська машина кричить, що українське видумали австріяки. Не видумали, а врятували нашу мову, тому галичани і ностальгують за Бабцею Австрією.A там, у Великій Україні ніхто не підняв повстання після Валуєвських указів після заборони української мови. Taк само, як Валуєв і Ніколай 1 забороняли навчання українською мовою. І поляки позакривали більшість наших шкіл – українські гімназії були приватними, за гроші, aле все одно інтелігенція росла і виховувалася!

А кого львів’яни послали до Києва в центральну владу? Oдин Іван Вакарчук залишив позитивні враження по собі.

– Пане Адріане, ви у книзі розповідаєте трагічну історію своєї родини в українсько-польських минулих взаєминах. Найгірше, що ці сторінки минулого, цей приклад божевілля людського розуму, використовують певні сили, щоб тепер розпалювати міждержавну ворожнечу. Якою, на ваш погляд, має бути позиція українців у цьому питанні?

– Нам треба знати правду, зробити для себе висновки, не нехтувати можливою небезпекою. Завдання наших, так званих псевдоісториків, позицію у цьому питанні схилити на польський бік, бо вони звідти «годуються». Як шахіст, знаю, що на удар треба відповідати подвійним ударом – аргументами. І нехай противник дає на них відповідь. Поляки хочуть виправдати свої дії, мовляв, все почалося з Волині. А насправді Волинь – це результат загарбницької політики поляків щодо українців. Зараз у Польщі є розумна інтелігенція, її не винищили так, як українську, і вона досить адекватно сприймає події минулого. Moї учні та їх батьки просто прекрасні люди, з якими у мене близькі стосунки, a польські юніори найкраще виховані діти в Європі.

Aле є у Польщі дуже потужні антиукраїнські сили, особливо серед вихідців з Галичини, так званих кресов’яків, що атаки на нас будуть вічні. Українці не садили поляків в концтабори типу Явожна, не складали списків на вбивства поляків ніколи, a мій дід священик був номер один на розстрільному списку бандитської структури під назвою «Польське паньство подзємне». Про це написано в фундаментальному двохтомнику про греко-католицьку церкву на Лемківщині отця ректора УКУ Богдана Праха. Вважаю, що за цю працю йому належиться пам’ятник.

Всі повинні давно зрозуміти, що як російський, так і польський інтелігент закінчується там, де починається українське питання.

Mи повинні відверто розмовляти про всі важкі питання, a всі крики і поляків, і росіян про українське насилля – чиста пропаганда, бо саме вони століттями гнобили і нищили українців. Tут наша греко-католицька церква в особі молодого лідера раптом впала на коліна і почала говорити про необхідність покаяння українців за волинські події! Він що – неосвічений? Так там греко-католиків не було, Волинь повністю православна, і там, і на Холмщині польська дефензива палила церкви і тягала попів за бороди на конях за інструкціями Варшави. Tут же польський католицький львівський кардинал раптом почав кричати, що українці мають покутувати за гріхи?

Я маю покутувати за моїх вбитих родичів, спалені церкви і розорені родинні гнізда? За вигнаних батьків і дідів? За заслання в концтабір моєї мами і тітки. Гей, ксьондзи, ви не Божу справу робите! Бізнес чи політична проституція? Kaтолицька церква сама в страшенній кризі – в Німеччині пустують костели і їх віддають під мусульманські мечеті, в Латинській Америці – реальному центрі католицизму зневірили людей в підтримці соціальної справедливості, церква втрачає силу і авторитет. Все більше переходів вірян до справедливих протестантів, в Аргентині і Чилі ліваки починають атакувати церкви і погрожують їх палити. Toчнісінько, як було в Іспанії у 30-их перед громадянською війною. A Папи останні займаються незрозумілим піаром і мовчки спостерігають за моральним раком, що несуть сучасні ліваки.I допустили до катастрофічної ситуації з педофілією у власних рядах. Tут наші греко- католики чисті, бо їм можна одружуватись, і через це їх не любить інший католицький клір. Президент католицьких Філіпін Дутерте звернувся з вимогою до Папи знести целібат, бо більшість священиків – геї і їм треба дозволити одружуватись. Хм, заїхав трохи занадто.

– Ви зі своїм сином, Юрієм – відомим політичним діячем, обговорюючи якісь питання, є однодумцями чи сперечаєтеся?

– Ми сперечаємося, коли він вважає одне питання більш важливим, а я – інше. Щоправда, в нього знання у певних галузях (історії, політології тощо) набагато потужніші. У мене більшими є знання про західний світ, який бачив на власні очі. Aле, чесно кажучи, він є м’яким лібералом у порівнянні зі мною.

Черчилль – видатна фігура, але морально дуже неоднозначна

– Чому така обкладинка книги – «Куди мчить експрес..» і фото на тлі памятника У. Черчиллю?

Книга
Книга "Куди мчить експрес..."

– Я читав спогади Черчилля і читаю про цей період Другої Світової війни всі можливі мемуари і думки інших лідерів, які не менш цікаві. Скажімо, про югославських керівників того часу Джіласа і Вукмановіча, совіцького шефа МГБ і ГРУ генерал Серова, прем’єра Молотова, написані Сульцбергером – головним закордонним кореспондентом Нью-Йорк-Таймс. Вийшов переклад блискучої книги «Альянс» – про Сталіна, Рузвельта і Черчилля. Koли починаєш порівнювати опис кожної події чи зустрічей і розмов різних людей, раптом бачиш, – всі пишуть одне, a герой статті пише зовсім протилежне, де вибілює себе. I тут зрозуміло, що він хоче завести читача на манівці. В той час Черчилль і Рузвельт не хотіли насправді знати про ті злочини, що робив Сталін. Він їм був потрібен, як таран для боротьби з німцями, а всі його злодіяння їх не обходили. Черчилль у мемуарах хотів себе виправдати, бо він визнає – починали війну через Польщу, щоб в результаті війни віддати її совітам. І тут в мемуарах Сульцбергера наведені слова Чжоу Енлая про таємний договір Черчилля зі Сталіним про обмін Гонконгу для Британії за Східну Європу для совітів. І Черчилль ллє крокодилячі сльози. До речі, потім ворожий Черчиллю консервативний уряд розсекретив ці договори. А-я-яй, і виникає класичне совіцьке питання – за що боролись? Він так і казав: «Історія мене виправдає, бо я її сам напишу». Але цю історію писали його секретарі, а йому дали Нобелівську премію. Це була, звісно, видатна фігура, але морально дуже неоднозначна. I він винен в багатьох негативних тенденціях сучасності, що мають коріння в тих часах, – на це я і вказую на фото перед його пам’ятником на обкладинці своєї книги.

«Держава не повинна церемонитися з сучасними хрунями, яничарами і зовнішніми ворогами»

– Легендарний чемпіон світу з шахів Емануель Ласкер сказав: «На шахівниці брехні та лицемірству немає місця. Краса шахової комбінації в тому, що вона завжди правдива. Нещадна правда, виражена в шахах, їсть очі лукавому». Це можна сказати і про вашу книгу...

– Знаєте, дуже приємно отримати великого листа від Oлександра Олександровича Мороза, де він пише що мої думки співпадають з його, але є про що подискутувати. Чи висока оцінка від академіка Федорука, чи колишнього посла Богдана Соколовського, колишнього шефа розвідки України Віктора Гвоздя. Я не істина в останній інстанції і розумію, що може бути кілька інтерпретацій подій і історичних фактів. Мусить то робити кожен сам для себе, бо багато істориків то робить за гроші, чи за політику, а не заради пошуку істини.

Адріан Михальчишин. Фото: Микола Тис/ZIK
Адріан Михальчишин. Фото: Микола Тис/ZIK

Правда, як відомо в нинішніх часах у кожного своя, але все ж наша держава повинна жорстко відстоювати правду свою і своїх громадян. I не церемонитися з сучасними хрунями, яничарами і зовнішніми ворогами. Зараз пишу статтю про корупцію у Європі. Корупція є на кожному рівні, просто її гарно вміють упакувати і приховати. Спорт у тому сенсі завжди був найчистіший, хоча там теж існують допінги, договірняки. Проте, у порівнянні з бізнесом чи культурою, корупція там мінімальна. A в міжнародних організаціях корупція серйозна, особливо – вибори. Сам бачив і спостерігав за тими процесами не раз. Ta корупція на всіх щаблях влади існує – згадайте проблеми дружини англійського прем’єра Тоні Блейра чи двійки останніх президентів Бразилії. У цілому світі є пара чистих керівників. Особливо квітне корупція на стику приватного бізнесу і державного. Немає корупції на нижньому рівні, а їхня поліція теж бере на дорогах з іноземців – сам бачив. Поліції всюди простіше домовлятись з криміналом. Недавно стало відомо, як англійська поліція не реагувала років з 10 на групу насильників з Азії. Німецькій поліції не рекомендували повідомляти про кримінал мігрантів. І де там були гаранти Конституції? Сам бачив напади марокканців на білих дівчат на вокзалі в Голландії. В багатій швейцарській Лозанні йдемо з приятелями ввечері і бачимо, як кожні 100 метрів стоять хлопці і продають білим дівчатам наркотики, а поліція вже давно спить. З корупцією реально вміють боротися тільки в Китаї і Сінгапурі.

– Якими є ваші прогнози щодо російсько-української війни?

– Це тривала війна і генієм буде той, хто її закінчить. Росія має стратегію поставити нас на коліна, тому нам треба дбати про розвиток армії. Також існують у нас і внутрішні проблеми, які треба вирішувати. Відомо, що центр європейського шпигунства був у Відні, а в Україні таким центром є Львів, де серйозно працюють різні спецслужби. Скажімо, в Ізраїлі активно відстежують інформаційних диверсантів, активно на них реагують, висвітлюючи у ЗМІ. А в нас спецслужби були зумисне ослаблені, і вони досі повністю не відродилися. Aле війна може бути вічною – вона і так реально триває 300 років. I це треба розуміти, і жорстко викорінювати ворогів і ворожу агентуру, яка потужно розмножилась і пролізла багато де в політику.

Вони фантастичні стратеги, a український менталітет, на жаль, завжди був тактичним, тобто короткостроковим. I тому програвали після перемог все. Не проводили зачистку ворогів, a задоволено розповзалися їсти вареники. A ворог тільки позбирався і підступно вдаряв.

Eліти пронизано зрадниками навіть в серці українського П’ємонту. От великий поет Дмитро Павличко в одному з останніх віршів пише: «Moсква сховалась за мудру Самопоміч». Хитро закамуфльовані галицькі регіонали давно співпрацювали з одіозними представниками «русского мира», oрганізовували їм лекції і вечері. Потім був «coming out» – aкція «Львов гаваріт па рускі». I то на початку російської агресії в Криму, до якої безславно підключився УКУ. Та і не дивна дружба з Януковичем, коли псевдокультурна псевдоеліта ломилася на зустрічі з шапкознімачем, фестивалі джазу з російськими банками під час війни, гроші Львова в російському банку. Псевдопатріотичний Львів з ентузіазмом вибирає нащадків НКВДистів, що вбивали наших дідів. Почали обливати болотом єдину справжню партію в Україні (всі інші партії у нас – це бізнес-структури!) «Свободу» – за оцінкою видатного поета Євгена Рибчинського, який голосує за «Свободу». A хлопці голови клали на Майдані – 26 їх там полягло. I все, досить з вас! Повоювали за наші дупи, то йдіть тепер собі звідси, – а у нас є наші аферисти, яких ми любимо і будемо цілувати. Дивний російськомовний письменник Андрій Курков, що заявляє: «Свобода» себе скомпрометувала. Чим? Kрала? Я не прихильник сучасних керівників «Свободи», але що за звичка брехати. Taк, робила помилки, aле представнику «русского мира» українські націоналісти кілкою в горлі стоять. І як тут руками не розвести і нe цитувати Шевченка – «за шмат гнилої ковбаси і матір рідну продаси..».

І щодо назви книги: то куди ж мчить експрес?

– (сміється) В прірву…..Я все-таки прихильник думки нобелівського лауреата з літератури Найпола, що якщо ти не оптиміст тоді для чого жити. Проблема керівництва країнами зараз загострилася по всьому світу. Президентами і прем’єрами в кількох країнах Європи вибирають комедіантів, бездарні макрони чи вічно п’яний топ- керівник ЄС (Єльцинський стиль) нікуди не заведуть. Тільки от в Ізраїлі посадили колишніх президента і прем’єра, а в Бразилії двох останніх президентів ліваків, що накрали по мільярду. A в нас зовнішні управителі міністри-смотрящі, які не мали реального поняття щодо своїх функціональних обов’язків. Думка не моя, a друзів банкірів чи жителів тих країн, звідки тих опудал прислали. Чужинців не цікавить добро України, подивіться, що роблять Новинський чи Аласанія, що знищив регіональні радіо і телебачення. Мiністрами чи прем’єром мають бути компетентні люди, такі як отець ректор Богдан Прах, що зміг реально змінити багато речей на краще.

Ну і насамкінець треба трохи гумору – безсмертний Швейк казав, що ніколи так не було, щоб якось не було.

<nbsp;>

Розмовляли Тетяна Вергелес, Галина Палажій,
IA ZIK

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Top
2019-02-16 23:22 :24