Мій побутовий мінімалізм

Останній рік чи півтора цікавлюся стилем мінімалізму у житті і побуті. Переосмислюю свої побутові звички і стиль буття. Проналізувала доцільність побутової техніки, яку маю. Рейтинг непотребу:

1. Паровий відпарювач ручний. Річ нішева. Безумовно, є ситуації, в яких вона корисна. Але тих ситуацій у мене впродовж року виникало так мало, що ця покупка не рентабельна. Праска коштує 2000. Вона була необхідна мені десь разів 10. А якщо бути дуже чесним перед собою, то жодного разу. Але припустимо, що 10. Тобто вартість одного прасування виходить 200 грн! То прям розкіш, достойна королів!?))) Однозначно, без того відпарювача можна обійтися.

2. Соковитискачка. Випиваємо ми ту неповна склянку соку за 10-20 секунд. А процес витискання, починаючи від помивки овочів/фруктів і завершуючи миттям частин витискачки, займає до 20-30 хвилин. Через громіздкість процесу я використовую той апарат раз у рік, а були й роки, впродовж яких я не торкалася тієї соковитискачки. Це з розряду – шкіра виправки не варта. Для мене зайва річ, яка займає багато місця.

3. Праска для випрямляння волосся. Ну, має право на буття, але палить то волосся нещадно. Після місяця-двох я перестала використовувати і та праска стала «поважним пенсіонером» в моїй шафі. Із зайвим виттям волосся чудово дають собі раду бальзами і шампуні з професійних лінійок. Трохи дорожчі, але ефективні.

4. Кавомолка. Ну, теоретично можна молоти каву і вона ароматна і смачна. Але помол вона дає крупний, в запареній каві потім багато того мусу, який ти мусиш жувати чи плювати. І зрештою – це лінь. Ти, наприклад, зранку встав і замість того, щоб швидко запарити собі каву, починаєш щось там молоти... ну, ні! То не моє.

5. Пилосос. Це спірний побутовий прилад. Ми ним часто користуємося. Але для мене в ідеалі його не має бути у мінімаліста) В квартирі не повинно бути речей, які потрібно пилососити. Килими, наприклад, зайві. А дивани можна чистити вологими ганчірками і щітками.

6. Кухонний комбайн. Колись був у нас, але ми його швидко віддали. Процес нарізки чогось в комбайні для мене не менш громіздкий і довгий, ніж би я робила це вручну. Халяви нема. То лиш ілюзія халяви)

7. Павербанк. Як це не дивно. Я або заряджаю телефон чи планшет вдома, або в офісі, або в машині. Ситуації, в яких я б не мала доступу до джерела живлення, виникають вкрай рідко. А як виникають, то за злою іронією того павербанку або нема зі мною, або він розряджений. Але я є «щасливим власником» павербанку і я є його слугою, бо заряджаю, переставляю і думаю про нього.

8. Другий телефон з іншим номером. От так сталося, що маєш ти два номери. Думаєш, хай буде два. От не дай Бог, відберуть грабіжники перший, то з того другого ти набереш 102. Або буде землетрус, і той перший телефон опиниться під завалами, то ти з другого викличеш рятувальників. Або той перший втоне... ну, хід думок зрозумілий, можна не продовжувати.

Здавалось би, ну, нехай собі ті прилади живуть в наших квартирах, шафах, сумочках. Так, але вони забирають наш простір і нашу енергію. Бо кожну свою річ ми обслуговуємо. Частіше чи рідше, але є слугами їхніми. Це відбирає увагу та сили, а отже життєву енергію.

Наведений список суто мій суб’єктивний і на істину не претендує) Зрештою, у сфері побуту єдиної істини нема.

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-21 23:22 :40