Новини » Суспільство 28 січня, 2019, 13:20
100 років тому українці не змогли зберегли Соборність через корупцію та чвари
ZIK
ZIK

Коли 22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві підписували універсал про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну, для багатьох цей момент здавався чи не найурочистішим у житті. Однак, сльози радості висохли швидко. У той час, коли зі всіх сторін державу розривали зовнішні вороги, наддніпрянці та галичани не змогли дійти єдності, а корупція та особисті кадрові інтереси остаточно знищили і так ослаблену армію.

Про це йдеться у фільмі «Акт Злуки» проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на телеканалі ZIK.

Гучний День Соборності

Акт про возз’єднання України урочисто зачитали народу 22 січня 1919 року на Софійському майдані. Задля цього столицю прикрасили національними прапорами та транспарантами, повсюди лунала патріотична музика. Незважаючи на сильний мороз, людей на площі зібралось стільки, що дехто змушений був залазити на дерева, аби не проґавити історичної події. Серед присутніх, окрім міністрів, військових чи священиків, були й школярі з усіх навчальних закладів Києва. 

Найбільше ж уваги було до делегації з Галичини – західняків зустрічали з великою пошаною, задля них навіть переклали українською більшість вивісок у місті. Київ зустрів їх, як справжня українська столиця. Також завітали і дипломатичні представники з інших країн. Саме для них промову дублювали іноземною мовою.

«Акт був перекладений французькою мовою, щоб надати певної помпезності. Бо французька на той момент була мовою міжнародного протоколу. Таким чином, ніби, легітимізувати свою міжнародність», – зауважує кандидат історичних наук Віталій Скальський.

Час від часу виступи політиків люди переривали гучними оваціями та вигуками «Слава!». А кожне їхнє слово занотовували кореспонденти, які відправляли телеграми в різні куточки світу.

«В українській історії важко знайти подібний документ такої ваги і такого значення. Фактично, вперше за 300 чи 400 років майже вся Україна була об’єднана в одній державі», – наголошує кандидат історичних наук Олександр Кучерук.

Фронт проходив лише за 100 км від Києва

Та звістка про об’єднання України дійшла не лише до симпатиків. Поки в Києві відзначали омріяну Соборність, сама держава по обидва боки Збруча щогодини втрачала усе більше територій.

«Кожен із них стояв на межі існування країни. ЗУНР – бо була війна з поляками, УНР – війна з більшовиками. Направду вся ця ейфорія, до певної міри, не відповідала об’єктивним обставинам», – вважає кандидат історичних наук Іван Хома.

Українці не підозрювали, що сльози радості висохнуть дуже швидко. Ще в день оголошення Акта злуки війська УНР були змушені стати до бою з армією більшовицької Росії. Та не визнавала новоствореної держави і кинула на Київ усю свою міць – фронт проходив за 70-100 кілометрів від української столиці.

«В Української Народної Республіки не було особливо багато можливостей. Зі сходу наступали більшовики, а та армія, яка була на початок грудня, «поділася» – багато отаманів просто розбіглися», – розповідає кандидат історичних наук Віталій Скальський.

Злука без єдності

У той час, коли УНР воювала з більшовиками, її ж Західна область – як називали уже колишню ЗУНР – зосередилася на конфлікті з Польщею. Країна, нібито, одна, але фронти, армії і завдання – різні. Фактично, не було навіть загальної координації військом. В умовах, коли державу роздирали з усіх боків, політичний провід Галичини та Наддніпрянщини потонув у чварах та закулісних іграх.  

«Багато хто, в першу чергу, ставив якісь партійні і кадрові інтереси понад усе. Мовляв, добре, буде єднання, але я вже більше не матиму тієї чи іншої посади», – зазначає Іван Хома.

Ситуацію добре демонструє Паризька мирна конференція, яка почалася фактично у дні підписання Акта злуки. Від України на її засідання приїхала не одна, а цілих дві делегації. Це сприйняли доволі двозначно. Одразу ж далися взнаки і світоглядні відмінності. Якщо для однієї частини України ворог був ворогом, то для іншої – потенційним союзником. 

«Для наддніпрянців найстрашнішими були росіяни, для галичан –  поляки. Галичани вважали, що росіяни – то не такий страх, мовляв, це перебільшення. Водночас наддніпрянці казали, що поляки – не найбільший страх», – зауважує Олександр Кучерук.

Корупція проти Соборності

До всього, українську соборність буквально роз’їдали зсередини страшенне злодійство і корупція. Найбільше потерпало і без того кволе військо.

«Українське військо, особливо Галицька армія, помирало від тифу, не було набоїв для того, щоб відстрілюватися, не було бинтів. Українські офіційні делегації, які керували грошима, торгували зовсім іншим. Це, зокрема, петлюрівські представники. Вони спекулювали на валютних курсах. Наприклад, посол у Німеччині Порш своїм дамам в Карлсбаді скуповував спеціальні будинки, де розважалися», – наголошує Павло Гай-Нижник.

Ситуація сягнула апогею восени 1919 року. Тоді в умовах відсутності медикаментів близько 15 тисяч вояків УГА загинули від тифу. Відтак, командування армії ухвалило рішення про капітуляцію і перехід на бік генерала Денікіна. Його військо мало значно краще забезпечення – від Франції та Англії надходили озброєння та ліки.

«Коли в армії крадуть, армія здається або помирає, тому що вона навіть не може відбиватися. Так здалася Галицька армія, бо її переміг не ворог, її переміг тиф і відсутність медикаментів та зброї», – переконаний Гай-Нижник.

Остаточна поразка Соборності

За таких умов конфлікт між керівником Західної області УНР Євгеном Петрушевичем та головою Директорії УНР Симоном Петлюрою загострювався усе більше. Зрештою, із колишніх союзників вони стали ворогами.

Остаточний хрест на Соборній Україні поставив саме Симон Петлюра. Так, у 1920 році він ухвалює непросте для себе рішення – щоб отримати союзника у боротьбі з більшовиками, підписує договір із поляками та віддає їм частину Західної України. Натомість Євген Петрушевич оголошує договір про Акт Злуки недійсним. Велика і Соборна Україна перестає існувати навіть на папері. Втім, на той час українці вже не контролювали жодного клаптика своєї території. Держава на багато років опинилась у ярмі чужоземців.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-25 12:36 :04