Новини » Політика 25 січня, 2019, 14:47
Вибори Президента–2019: що відомо про перших 13 кандидатів
Знак Президента України. Фото: almaz-ua
Знак Президента України. Фото: almaz-ua

Список кандидатів у президенти на виборах 2019 року має всі шанси стати найдовшим у новітній історії України. Станом на 25 січня Центральна виборча комісія вже зареєструвала 13 кандидатів, більше як десять подали документи у ЦВК, а про намір балотуватися раніше заявляли ще, принаймні, два десятка політиків.

Реєстрація кандидатів триватиме до 8 лютого, а самі вибори відбудуться 31 березня. Не всі «важковаговики» української політики вже стали офіційним кандидатами, проте список перших 13 зареєстрованих «щасливчиків» також вартує уваги. Ознайомившись з ним, уже можна робити попередні висновки, якою ця кампанія буде і яких результатів можна очікувати.

Отже, офіційно зареєстровані ЦВК:
 

1. Ігор Шевченко, самовисуванець, президент благодійної організації «Успішна Україна», безпартійний, проживає в Києві

Ігор Шевченко. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН
Ігор Шевченко. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН

Юрист, засновник і президент «Асоціації правників України» (2002–2007 рр.), засновник і керівник юридичної фірми «Шевченко, Дідковський і Партнери» (1995-2008 рр.)

Із грудня 2014 по червень 2015 року обіймав посаду міністра екології за квотою «Батьківщини», звільнений з посади через розбіжності з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Ігор Шевченко став першим офіційно зареєстрованим кандидатом і від початку виборчої кампанії вже встиг відзначитися епатажним салоганом на білбордах про те, що він «шукає дружину».

Також Шевченко викликав неоднозначну реакцію у соцмереж після того, як на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі спробував набрати якнайбільше безкоштовних шапок і похвалився цим публічно.
 

2. Сергій Каплін, якого висунула Соціал-демократична партія, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Зареєстрований у селі Опришки Глобинського району Полтавської області

Сергій Каплін. Фото: УНІАН
Сергій Каплін. Фото: УНІАН

Каплін двічі обирався народним депутатом: 2012 року – від партії «УДАР» Віталія Кличка, 2014-го – від «Блоку Петра Порошенка». Зараз у парламенті представляє Федерації профспілок.

Через конфлікт і юридичні перипетії навколо Соціалістичної партії України, які були у 2017 році, його партійний статус до кінця не зрозумілий. На сайті ЦВК він зазначений як безпартійний, водночас на сайті СДП вказано, що він є головою партії.
 

3. Валентин Наливайченко, якого висунув «Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка «Справедливість», проживає в Києві

Валентин Наливайченко. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН
Валентин Наливайченко. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН

У минулому – заступник міністра закордонних справ України (2004-2005), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Білорусі (2005-2006), голова СБУ (в. о. 22 грудня 2006 – 6 березня 2009; 6 березня 2009 – 11 березня 2010; 24 лютого 2014 – 18 червня 2015). Народний депутат України VII скликання.

Після обрання Віктором Януковича Президентом України, у березні 2010 року Валентин Наливайченко пішов з посади голови СБУ і виступив проти підписання Україною т. зв. «Харківських угод», якими терміни перебування ЧФ Росії на території України пролонговували до 2042 року.

Свою президентську кампанію 2019 року політик розпочав на Тарасовій горі в Каневі.
 

4. Віталій Скоцик, самовисуванець, професор кафедри конярства та бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, проживає в Києві

Віталій Скоцик. Фото: Синиця Олександр/УНІАН
Віталій Скоцик. Фото: Синиця Олександр/УНІАН

Із 2009 року Скоцик був членом Аграрної партії України, а з вересня 2014 року очолив її. Через внутрішні чвари у вересні 2018 його зняли з посади і виключили з партії. Однак уже в жовтні відбувся партійний з’їзд, де Скоцика висунули у президенти. Тим не менше, на сайті ЦВК він зазначений як «безпартійний» і «самовисуванець».
 

5. Андрій Садовий, якого висунуло об’єднання «Самопоміч», Львівський міський голова, проживає у Львові

Андрій Садовий. Фото: Микола Тис/ZIK
Андрій Садовий. Фото: Микола Тис/ZIK

Мером Львова він обрався тричі поспіль з 2006 року. У 2004 році заснував громадську організацію «Самопоміч», а у 2012 році зареєстрував політичну партію «Об’єднання «Самопоміч», ставши її головою. У 2014 році на позачергових парламентських виборах партія Андрія Садового пройшла до Верховної Ради.

Відповідно до його декларації, Садовий живе фактично за рахунок дружини, яка володіє медіа-бізнесом і заробляє у кілька разів більше за нього.

Президентську виборчу кампанію Садовий розпочав насправді ще задовго до офіційної реєстрації, зокрема, використовуючи для цього чужий бренд Urban Talks.

За даними мережі «Опора», в агітації Садового виявлено грубі порушення виборчого законодавства.
 

6. Євгеній Мураєв балотується від партії «Наші», народний депутат України, проживає в Харкові

Євген Мураєв. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН
Євген Мураєв. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН

Член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від Опозиційного блоку (раніше – Партія регіонів). Із 3 червня 2016 позафракційний. Колишній голова політради проросійської партії «За життя», згодом – керівник проросійської партії «Наші».

Мураєв відомий своїми українофобськими та проросійськими поглядами. Зокрема, російсько-українську війну він називає «громадянським конфліктом». Також Мураєв заявив, що політичний в’язень путінського режиму Олег Сенцов «готував вибухи і підпали» і для частини населення є «терористом». Пізніше суд призначив експертизу щодо цього вислову політика.

У січні цього року Мураєв потрапив у список нардепів, які не голосували у Раді жодного разу.
 

7. Анатолія Гриценка висунула партія «Громадянська позиція», він доцент кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», проживає в Києві

Анатолій Гриценко. Фото: Микола Тис/ZIK
Анатолій Гриценко. Фото: Микола Тис/ZIK

Екс-міністр оборони України (2005-2007), народний депутат України VI і VII скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони (VI скликання), голова «Громадянської позиції».

Ще у травні минулого року Гриценко анонсував об’єднання партій демократичної опозиції і закликав їх висунути єдиного кандидата, однак якогось масштабного об’єднання наразі не відбулося. Зокрема, і Андрій Садовий, і Дмитро Добродомов, про яких тоді йшла мова в контексті можливого союзу, уже заявили про намір самостійно брати участь у виборах.
 

8. Віталій Купрій, самовисуванець, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, безпартійний, проживає в Києві

Віталій Купрій. Фото: dozor.kr.ua
Віталій Купрій. Фото: dozor.kr.ua

Брав участь у проведенні виборчих кампаній у центральному апараті партії «Наша Україна» у Києві, однак у 2006-у покинув лави політичної сили. На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2014 році виграв на мажоритарному окрузі № 29 на Дніпропетровщині. Із листопада 2014 – народний депутат за цим виборчим округом.

Із червня 2015 по липень 2018 був членом партії «УКРОП», заступником голови Комісії партійного контролю.
 

9. Геннадій Балашов, висувається від політичної партії «5.10», фізична особа-підприємець, проживає в Києві

Геннадій Балашов. Фото: Малолєтка Євген/УНІАН
Геннадій Балашов. Фото: Малолєтка Євген/УНІАН

Народився 20 лютого у Дніпропетровську. Пропагує реформу оподаткування для України, так звану «систему 5.10» (5 % – податок з продажів і 10 % – податок із зарплат).

У 1998 році разом із майбутнім мером Києва Леонідом Черновецьким заснував партію «За красиву Україну». Вже через рік між ними стався конфлікт (за чутками, Черновецький не підтримав кандидатуру Балашова на президентських виборах), після чого він заснував іще одну партію зі схожою назвою – «Красива Україна». Очолював її до 2003 року.

Із 1998 по 2002 рік – народний депутат Верховної Ради третього скликання. У 2001-2002 роках обіймав посаду експерта з внутрішньої політики при президентові України Леоніді Кучмі.

На парламентських виборах 2012 року за одномандатним виборчим округом № 221 (м. Київ – Печерський, Солом’янський та Шевченківський район) з результатом 3,48 % (посівши шосте місце).

На дострокових виборах Президента України 2014 року Геннадій Балашов і його партія підтримували Петра Порошенка, щоб на виборах не перемогла Юлія Тимошенко.
 

10. Ольга Богомолець, самовисуванець, народний депутат України, безпартійна, проживає в Києві

Ольга Богомолець. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН
Ольга Богомолець. Фото: Мусієнко Владислав/УНІАН

Доктор медичних наук, професор. Головний лікар Інституту дерматології та косметології (2003–2014), особистий лікар Віктора Ющенка (2004–2005).

У 2005-2008 роках була депутатом Київської міської ради. На вибори 2005 року пройшла до Київради за списком «Нашої України» у першій п’ятірці під № 3, а в 2006 році перейшла у фракцію «Столичні реформи», яка, в свою чергу, була частиною більшості Леоніда Черновецького. Очолювала постійну комісію з охорони здоров’я та соціального захисту Київської міської ради. Однак у 2008 році заявила про свій вихід з депутатського корпусу Київради.

Брала активну участь в організації медичної служби Євромайдану. Організатор і керівник «Центру координації реабілітації поранених на Майданах України».

1 вересня 2014 року призначена позаштатним радником Президента України з гуманітарних питань. 26 жовтня 2014 року обрана народним депутатом України за списком Блоку Петра Порошенка. Очолила парламентський комітет з питань охорони здоров’я.
 

11. Олександр Шевченко балотується від політичної партії УКРОП, проживає в селі Поляниця міста Яремче Івано-Франківської області

Олександр Шевченко. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН
Олександр Шевченко. Фото: Гонтар Володимир/УНІАН

Народився 8 квітня 1971 року у м. Коломия на Івано-Франківщині. Засновник та колишній директор гірськолижного курорту «Буковель». На початку 2000-х Буковельським проектом зацікавився бізнесмен Ігор Коломойський. Він зі своєю групою «Приват» увійшов в ТОВ «Скорзонера».

Народний депутат України 7-го (2014) та 8-го скликань. Обирався по мажоритарному Івано-Франківському виборчому округу № 83.

У Верховній Раді 8-го скликання входив до складу фракції Блок Петра Порошенка. Проте вже 14 вересня 2015 року вийшов зі складу фракції БПП. Зараз є членом Комітету ВР з питань економічної політики, позафракційний.
 

12. Роман Насіров, самовисуванець, безпартійний, проживає в Києві

Роман Насіров. Фото: Микола Тис/ZIK
Роман Насіров. Фото: Микола Тис/ZIK

Обраний нардепом VIII скликання від Блоку Порошенка, з травня 2015 був головою Державної фіскальної служби України.

2 березня 2017 Національне антикорупційне бюро затримало Насірова за справою «Укргазвидобування». Йдеться про зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364) та службове підроблення (ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу). Насірова обвинувачують в тому, що в період 2015-2016 рр. дозволив компаніям депутата-втікача Олександра Онищенка не сплачувати державі рентну плату за користування надрами. Ці дії Насірова завдали державі збитків на суму понад 2 млрд гривень. Під час судового розгляду Насіров запам’ятався, зокрема, тим, що на суд його возили під картатою ковдрою.

16 березня він вийшов від заставу розміром 100 млн грн, які внесли дружина і тесть. У грудні 2018 суд поновив Насірова на колишній посаді, однак уряд це рішення оскаржує.

Також Роман Насіров програв суд лікарю, який назвав його діагноз фейком

У декларації Насірова за 2017 рік вказано, що його дохід становив шість гривень.
 

13. Юрій Бойко, самовисуванець, народний депутат України, член політичної партії «Опозиційний блок», проживає в місті Рубіжне Луганської області

Юрій Бойко. Фото: УНІАН
Юрій Бойко. Фото: УНІАН

Народився 9 жовтня 1958 у Горлівці на Донеччині. За освітою – хімік-технолог. 2001 року вступив до партії Сергія Тігіпка «Трудова Україна», яку пов’язували з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

У лютому 2002 р. призначений головою НАК «Нафтогаз України». Керував компанією до березня 2005 р.

У квітні 2005 р. обраний головою Республіканської партії, яка на парламентських виборах 2006 р. увійшла до складу блоку «Не так», який, однак, не подолав тривідсотковий бар’єр.

Працював міністром палива та енергетики в урядах Азарова і Януковича. У 2012 був призначений віце-прем’єром. Один із лідерів колишньої Партії регіонів. Після Революції Гідності і втечі Януковича у 2014 році очолив «Опозиційний блок».

18 січня 2018 року був одним із 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

Наприкінці минулого року у середовищі екс-регіоналів стався розкол. Фракція «Опозиційного блоку» виключила зі своїх лав Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна за «порушення статуту, співпрацю з владою і зраду інтересів виборців». Колишнім соратникам не сподобалось, що Бойко підписав угоду про створення платформи «За життя – Опозиційна платформа» разом із Вадимом Рабіновичем.

ІА ZIK продовжить моніторити, які нові кандидатури будуть офіційно зареєстровані на президентських виборах 2019 року.

Підготувала Тетяна Штифурко,
IA ZIK

Читайте також: Рейтинги Порошенка стрімко зростають, у Тимошенко динаміка зупинилася

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-03-22 18:07 :31