Новини » Економіка 25 січня, 2019, 16:12
«Стежками війни» розповіли, як «Завод Маяк» довели до банкрутства
ZIK
ZIK

Аудит оборонного підприємства «Маяк» показав мільйонні збитки. Як до цього причетна родина Януковичів? Та чому приватна фірма продавала застарілі радянські приціли за ціною нових?

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

У вересні 2018 року стало відомо, що на «Заводі Маяк» зараз виробляють стрілецьку зброю та міномети. Йдеться про приціли до 60-міліметрових мінометів, які закупили через тендер у фірми «Радіоаптека». Вони мали відповідати технічних вимогам з гарантією протягом одного року.

Однак, згідно інформацією держпідприємства «Маяк», мінометні приціли одразу після отримання відправили лагодити на Шепетівський ремонтний завод, до того ж за власний кошт.

Чим цікавий київський завод «Маяк»?

Завод «Маяк» в радянські часи спеціалізувався на виробництві музичної техніки: патефони, магнітофони. У 1996 році на базі виробництва створили відкрите акціонерне товариство «Завод Маяк». Зараз тут виробляють стрілецьку зброю та міномети.

Найпоширеніші на передовій міномети 82-го калібру на «Маяку» не виробляють. Натомість завод випускає легкі 60-тки та важкі 120-тки.

Є в «Маяка» і стаціонарна версія 60-мм міномета. Він має більшу дальність і точність. Укомплектований стандартним  прицілом, як і його старший 120-мм «брат».

«Ми отримали від «Укроборонпром» завдання розібрати 120-міліметровий міномет у травні 2015 року. В серпні того ж року ми організували перші заводські випробовування. Все пройшло успішно, тому ми поставили зброю на серійне виробництво», – каже екс-головний інженер ПАТ «Завод Маяк» Валерій Сініцин.

Зараз на передовій найчастіше працює стрілецька зброя, автоматичні гранатомети, а також міномети. Адже все, що більше за 100 міліметрів, заборонено Мінськими угодами.

Чому завод вскочив у халепу і мільйонні борги?

Генеральний директор ПАТ «Завод Маяк» Володимир Гаврилов розповідає, як виглядало підприємство, коли він прийшов сюди працювати.

«Основні непорозуміння сталися у 2014 році. «Завод Маяк» отримав кредит на майже три мільйони долари «для поповнення обігових коштів»», – каже Володимир Гаврилов.

«Маяку» майже три мільйони доларів дав у кредит «Всеукраїнський банк розвитку», засновником якого був старший син Віктора Януковича – Олександр.

Коли банк збанкрутував – борг 118 мільйонів гривень викупила компанія «Агат» на торгах за 26 мільйонів. Тобто тепер «Маяк був винен «Агату», який у ЗМІ пов’язують із невісткою екс-гендиректора Марією Перегудовою.

«Після цього почалися судові процеси. І вже у 2018 році «Маяк» мав борг на 118 мільйонів гривень і заборгував людям зарплату за п’ять місяців», – каже генеральний директор ПАТ «Завод Маяк» Володимир Гаврилов.

 

Він також розповідає про ділові відносини між ПАТ «Завод Маяк» і ТОВ «Агат».

«ТОВ «Аагат» на території нашого заводу приблизно двадцять років. Вони орендують приміщення. А коли викупили борг, то перестали платити гроші за винайм. Мовляв, якщо «Маяк» у боргах, то і платити йому не треба», – зазначає Володимир Гаврилов.

Він вважає: такі кепські справи  у «Маяка» через попереднього керівника. І додає, що відразу, щойно прийшов на посаду – провів аудит.

«Прибуткова фінансова звітність, яку зробили попередні керівники, була сфальсифікована. Бо, насправді, підприємство було в мінусі на 58 мільйонів гривень», – наголошує Володимир Гаврилов.

Чому «Завод Маяк» за свій кошт ремонтував чужі приціли?

Завод мав доукомплектувати прицілами свої 60-міліметрові міномети і передати їх українському війську.

««Укроборонсервіс» обіцяв дати нам імпортні приціли, але вони досі в Боснії. Тому ми провели свій тендер. «Радіоаптека» виграла його через оптимальну ціну», – коментує Володимир Гаврилов.

Хто така «Радіоаптека» – ніхто не зрозумів. Попри те, директор «Маяка» каже: усі приціли за договором отримали. Укомплектували ними міномети і відправили до війська.

«Ми віддали їх ЗСУ, та грошей поки що не отримали, а от «Радіоаптека» кудись зникла», – зазначає Володимир Гаврилов.

Приціли «Радіоаптеки» виявилися поганої якості, тому «Маяк» мусив ремонтувати їх на Шепетівському ремзаводі, до того ж за свій кошт. Сама ж фірма «Радіоаптека» неначе розчинилася у повітрі.

«Приціли мали бути нові... Але часу шукати інші не було, бо ми вже перекорчили дедлайн їхньої здачі, за що Міністерство оборони оштрафувало нас на півтори мільйони гривень. Якщо б я далі затягував час, то ці приціли були б по ціні золота», – каже Володимир Гаврилов.

Як лагодять зброю на Шепетівському ремонтному заводі

Оптичний цех, або цех №6, Шепетівського ремзаводу – унікальний в Україні. Хоча технічна база ще радянська, однак саме тут роблять діагностику прицілів, зокрема мінометних. І якщо є несправності – їх ремонтують.

«МПМ-44-М ми ремонтуємо майже тридцять років. Колись були 44-ті, а зараз – 44-М модернізований», – розповідає начальник оптичного цеху Володимир Олійник.

На Шепетівський ремзавод надходить переважно ще радянська оптика, якій кілька десятків років. Якщо приціл зберігають не в спеціалізованих сховищах – оптика старіє ще швидше.

«Через півроку все мутніє, особливо оптика. Тому техніку обов’язково треба розбирати, здавати гальваніку. Потім збирати, фарбувати», – пояснює начальник оптичного цеху Володимир Олійник.

Кому дістались гектари земель «Заводу Маяк»?

Згідно інформації Фонду державного майна, раніше «Заводу Маяк» належали будівлі у Києві, Боярці, Радомишлі та Любомлі, що на Волині.

Ще одне приміщення «Маяк» втратив поруч із Пущею-Водицею, в елітному передмісті Києва. Тут була база відпочинку заводу. Через борги її продали ще на початку 2000-х. Зараз тут готельний комплекс «Пуща лісна».

Більша частина цієї нерухомості станом на 2015 рік належала компанії «Авто Дім-інвест». Серед співзасновників Марія Перегудова – невістка попереднього гендиректора – Олександра Перегудова.

Також жінка – співзасновниця компаній таких компаній як Управляюча компанія «Маяк-Центр», Мисливсько-рибальське підприємство «Єгер», приватне підприємство «Дивізіоннайкращих яхт, ТОВ «Арм еліт» і ТОВ «Маяк інвест». Ці фірми зараз володіють майном, яке раніше належало «Маяку».

Доповнює династію син Олександра Перегудова – Дмитро, який перебував на керівних посадах «Укрспецекспорту» та «Укроборонпрому».

До слова, ПАТ «Завод Маяк» бореться в судах за свою нерухомість, яка перепала іншим підприємницьким компаніям.

«Ми програли усі справи, але будемо судитися далі. Я думаю, що вийти з боргів можемо двома шляхами. Перший – залучення іноземних інвестицій, другий – продаж частини нерухомості заводу. Також у нас є п’ять гектарів, які після оцінки і збуту могли б закрити наші борги», – говорить Володимир Гаврилов.

Як приватні фірми укомплектовують свої міномети?

Директор приватної компанії «Українська бронетехніка» розповів, за яким принципом працює комапанія.

«В нас європейські приціли різних виробників. Разом із мінометами вони проходять випробовування», – каже генеральний директор Олександр Кузьма.

Водночас Міноборони розповіли, що приціли можуть бути зі Сербії чи Болгарії. Крім того, міномети комплектуються електронним прицілом вітчизняного виробництва. Та більшість мінометів йшла на передову з тими ж радянськими МПМ-44 та МПМ-44-М.

«Є випадки, коли підприємство, аби укомплектувати зразок, вдається до маневрів. Зокрема, були цікаві випадки з мінометами калібру 120-мм та 82-мм, які комплектувалися прицілами, що видавалися підприємству як давальницька сировина. Але у вартість зразка озброєння вартість прицілу не входила», – розповідає заступник начальника Центрального ракетно-артилерійського управління ЗСУ Андрій Марусяк.

Водночас в Міноборони кажуть діаметрально протилежне: «Мінометні приціли МПМ-44М у якості давальницьких комплектуючих для українських виробників мінометів не надаються».

Звідки у приватних компаній взялися мінометні приціли і чи списувала їх українська армія за увесь час існування, досі незрозуміло. «Завод Маяк», колись заможне підприємство із гектарами дорогоцінних земель, зараз опинилось на межі банкрутства. А історія з «Молотом» сильно підірвала його репутацію. На цьому тлі продаж мінометних прицілів фіктивною фірмою – дитячі забавки, хоча і в ній є неприємний післясмак.

Також нагадаємо, що раніше  «Стежками війни» розповіли про шпигунські ігри між Україною та РФ.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-19 02:18 :44