Новини » Львів 25 січня, 2019, 17:31
Гуцулія у Львові та український Шиндлер: постсвяткова афіша
Львів. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Львів. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Із центру Львова зникла святкова ялинка та дерев’яні будиночки різдвяного ярмарку. А це означає, що місто попрощалося із святами і повертається до буденного ритму життя. Щоб будні не здавалися сірими та одноманітними, львівські митці підготували для львів’ян та гостей міста багато цікавих несподіванок – про них у Афіші.

Для тих, хто ще вдосталь не наколядувався чи просто любить гори та цікавиться давніми звичаями, є добра новина: до Львова приїдуть колядники з Верховини показати справжні традиції, що живуть і зберігаються сотні років поміж Карпатськими горами.

Вже завтра, 26 січня, о 13.00 в актовій залі Франківської районної адміністрації (вул. Генерала Чупринки, 85) громадська організація «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» з міста Верховина, а саме Народний гуцульський театр Гната Хоткевича виступатимуть для членів товариства «Гуцульщина» зі Львова.

А вже о 16.00 усіх охочих запрошують на площу Ринок (біля ковзанки) послухати живе виконання автентичних гуцульських колядок та прощатись із зимовими святами разом з фольклорним гуртом с. Чорна Річка, Верховинського району (керівник Галина Мартинчук) та колядницьким гуртом селища Верховина, присілок Підмагора (керівник Михайло Береза).

Також запрошують скуштувати гуцульських страв, приготованих на відкритому вогнищі, саме так як роблять вівчарі на полонинах.

Вистави

Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької у суботу о 15.00 запрошує на прем’єру комічної опери «Служниця-пані», а о 18.00 на оперу «Набукко». У неділю ж о 12.00 пропонує оперу «Попелюшка», о 15.00 – оперу «Служниця-пані», а о 18.00 – вечір одноактних балетів, що включає в себе три балетні мініатюри: Гран па з балету «Пахіта» Л.Мінкуса, «Кармен-сюїта» Ж.Бізе-Р.Щедріна

«Ніч вальпургії» – балетна сцена з опери «Фауст» Ш.Гуно.

Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької, у суботу о 18.00 покаже вистави «Мазепа» (велика сцена) та «Тринадцята жінка» (мала сцена). У неділю ж о 12.00 запрошує на виставу «За двома зайцями», а о 18.00 – на виставу «Мазепа».

Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки у суботу о 19.00 пропонує виставу «Боженька», а у неділю о 19.00 виставу за творами Лесі Українки «Любов)».

Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса у суботу о 19.00 запрошує на виставу ««Так казав Заратустра»«, а у неділю о 19.00 на виставу «Королева краси».

Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» у суботу о 18.00 запрошує комедію «Вечеря з дурнем», а у неділю о 18.00 на драму «Іфігенія в Авліді».

Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» у суботу о 12.00 та 14.00 покаже виставу «Різдвяна зірка», а у неділю о 12.00, 14.00 та 16.00 – виставу «Музична крамничка».

Львівський академічний обласний театр ляльок запрошує молодих глядачів у суботу о 11.00 і 14.00 на виставу «Сніговички і сонечко», а дорослих о 19.00 на виставу «Стара пані висиджує». У неділю о 12.00, 14.00, 16.00 пропонує виставу «Таємниця Лісовичка».

Перший театр пропонує дорослим глядачам у суботу о 18.00 виставу «Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи», а у неділю о 12.00 та 15.00 запрошує юних глядачів на виставу «Проданий сміх».

Концерти

Львівська національна філармонія у неділю о 12.30 пропонує дітям та дорослим казку-оперу «Коза-Дереза».

Будинок органної та камерної музики приготував для шанувальників класичної музики у суботу о 19.00 концерт «Французька органна музика»: органістка Олена Мацелюх даруватиме гостям концерту музику Сезара Франка, Леона Боельманна, Каміля Сен-Санса, Олександра Гільмана та П’єра Кушеро. У неділю ж о 19.00 органний зал запрошує на концерт «Пори року Вівальді». Супроводжуватиме музику «живий» живопис Ольги Куц. Крім генія італійського бароко Антоніо Вівальді прозвучать твори Йоганна Себастьяна Баха та Крістофера Пардіні.

Кав’ярня «Штука» (вул. Котлярська, 8) у суботу о 19.00 запрошує на концерт «Слов’янський романтизм». Композиції Антоніна Дворжака, Фридеріка Шопена, Василя Барвінського на фортепіано виконає Павло Гречка. У неділю у кав’ярні концертуватиме Basin street blues – дуету саксофоніста Петра Балога та гітариста Юрія Присяжного.

Lem Station (Трамвайне депо на вул. Сахарова) у неділю о 19.00 пропонує різдвяне музично-театральне дійство «Мозаїка». Зірковий концерт «Мозаїка» поєднає виконавців різних творчих світів: актора українського кіно та театру Миколу Березу (головна роль у фільмі «Червоний»), литовського саксофоніста Петраса Вішняускаса (гість цьогорічного фестивалю Leopolis Jazz Fest з його знаменитим Lithuanian jazz orkestra), співачку та режисерку Уляну Горбачевську (проекти «Ультрамарин», «Антонич удома», «Альберт або найвища форма страти…»). Співтворцями концертної містерії стануть найкращі львівські виконавці класичної музики: Ярина Горбачевська (альт), Оксана Литвиненко (віолончель), Анастасія Мякушко (віолончель). І, як завжди, у проекті «Мозаїка» звучатимуть дитячі голоси. Цього року це хор «Жайвір» (кер. Наталя Чмир-Козяр).

Виставки

У Львівському палаці мистецтв триває виставка живопису та графіки Зеновія Кецала, приурочена до 100-річчя з дня народження художника. Творчий доробок митця складає понад 1 000 картин. Основні галузі у яких він працював – станковий живопис і графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. Він є автором портретів, пейзажів Полісся, Прикарпаття та Криму, натюрмортів, тематичних композицій. Серед технік які застосовував Зеновій Кецало: дереворит, лінорит, офорт, аква- і мецотинто, літографія, естамп.

Також у Львівському палаці мистецтв можна оглянути виставку скульптури Богдана Білінчука. Митець вже 40 років займається скульптупною пластикою, а також з 2004 року живописом. На виставці представлено і більше 50 робіт скульптурної пластики (бронза і кераміка), і більше 50 робіт малярства: пастельні та олійні роботи.

Музей ідей (вул. Валова, 18а) запрошує на виставку фоторобіт хорватської журналістки Андріни Луіч «Узмор’я». Андріна Луіч захопилася аматорською фотографією ще в молодості. Згодом почала працювати фотожурналісткою. ЇЇ роботи публікувалися майже у всіх хорватських друкованих та електронних виданнях. В часі війни Хорватії за незалежність Андріна як військова репортерка робила репортажі з гарячих точок – зокрема, зі Східної Славонії, Задара, Шибеника і Дубровника.

У Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (вул. Стефаника, 3) можна ознайомитися із роботами учасників Першої Міжнародної Трієнале Малих Форм Графіки Intaglio. На виставці представлені роботи майстрів графіки з усього світу – від Японії до Південної Африки, загалом з більш як 15 країн. Глядачі побачать 100 мініатюр, виконаними в техніках глибокого друку, які вражають своєю різноманітністю та витонченістю. Кожен з півсотні авторів виставки пройшов особистий творчий шлях, винайшов власні прийоми та володіє секретами, що роблять його роботи унікальними.

У Культурно-мистецькому центрі «Дзиґа» (вул. Вірменська, 35) триває виставка Олександра Ройтбурда Passe-partout. Персональна виставка художника об’єднує як нові його твори, так і створені вже давніше. Зокрема, на виставці «Passe-partout» є картини з циклу «Осторожно, окрашено!» (2016), живопис початку 90-их та картини, які він творив в часі Майдану. До прикладу, картину «Зеленочеловеческое. Слишком зеленочеловеческое» автор створив, коли дізнався про «зелених чоловічків» в Криму.

Кіно

У «Кінопалаці» (вул. Театральна, 22), у суботу, о 17:40, спеціально до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, на великому екрані буде показано відомий фільм Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Перед стрічкою виступить Юрій Скіра, керівник проектів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ, та розповість про львівську фабрику Петерса, де відбувались події, схожі на ті, що показані у фільмі Стівена Спілберга.

У лекції буде йтися про переховування єврейських родин у підвалах взуттєвої фабрики «Солід» монахами Студійського Уставу протягом 1942-1944 років. Дослідник розповість про історію фабрики та її директора ієромонаха Йоана (Петерса). Опише побут, а також небезпеки, перед якими постали монахи, що врятували шістнадцять євреїв.

 

«Зелена книга». Сполучені Штати Америки, 1960-ті роки. Талановитий темношкірий піаніст Дон Ширлі (Махершала Алі) готується до турне по півдню Сполучених Штатів. У якості водія та особистого помічника він наймає Тоні Валлелонга, італійця за походженням, відомого своєю невихованістю та балакучістю. Попри недоліки, Тоні вправно орудує своїми кулаками, тож музикант зможе почуватися у безпеці. Подорожуючи, вони зближуються та вчаться один в одного як треба жити, аби отримати від життя те, що хочеш.

Комедійна драма «Зелена книга» заснована на реальних подіях. Режисурою стрічки займався Пітер Фарреллі. У написанні сценарію брав участь Нік Валлелонга, родич водія, показаного в картині. Разом з тим родичі Дона Ширлі виступили з критикою картини, звинувативши творців у перекручуванні фактів. Назва книги вказує на довідник, що видавався спеціально для темношкірих людей та вказував місця, де їм дозволялося зупинитися на ночівлю, поїсти або заправити машину.

 

«Почни спочатку». Майя (Дженніфер Лопес) обіймає керівну посаду у одному з мережевих магазинів Нью-Йорка. Та цю роботу аж ніяк не можна вважати роботою її мрії. Життя дарує Майї другий шанс. Вона планує працювати на Медісон-авеню, відомій своїми фешенебельними магазинами. Героїня доведе, що кмітливість, цілеспрямованість та наполегливість часто бувають важливішими за будь-який університетський диплом.

Комедійна мелодрама «Почни спочатку» – новий фільм з Дженніфер Лопес у головній ролі. Режисерське крісло посів Пітер Сігал («Все або нічого», «50 перших поцілунків»). В процесі роботи над проектом, Сігал просив сценаристів допрацьовувати певні сцени, додаючи в них більше гумору. Головна роль у стрічці могла дістатися Джулії Робертс, та остаточний вибір творців фільму зупинився на Лопес. Зйомки проходили у Нью-Йорку з жовтня по грудень 2017 року. Одна зі знімальних локацій – супермаркет Food Bazaar у Лонг-Айленді – залишався відкритим для відвідувачів під час зйомок.

 

«Родина за хвилину». Піт (Марк Волберг) та Еллі (Роуз Бірн) Вагнери завжди мріяли про велику дружню родину. Йдуть роки, а народити дітей їм ніяк не вдається. Якось Еллі вмовила чоловіка подумати над усиновленням малюка. Та подумати Піт не встиг. Завітавши до притулку для дітей, аби розібратися що до чого, Вагнери незчулися, як стали батьками трьох малих – брата та двох сестричок. Усе, що відбувалося з ними далі, аж ніяк не вкладалося у їхні уявлення про щасливе батьківство.

Комедійна драма «Родина за хвилину» – це історія про подружжя, яке захотіло всиновити дітей. Сценарій до картини писали спільно Джон Морріс та Шон Андрес, який посів режисерське крісло. Бюджет картини склав 48 млн.доларів. У американському прокаті стрічка зібрала майже вдвічі більшу касу. Комедія отримала схвальні відгуки критиків – попри деяку некоректність у підході до непростої теми, авторам вдалося наповнити її дотепним та влучним гумором.

 

«Проклятий маяк». Роботу маяка на одному з невеличких островів поблизу Шотландії забезпечує команда із трьох наглядачів. Джеймс (Джерард Батлер) – порядний сім’янин та сумлінний робітник, він охоче передає свою майстерність наймолодшому із команди Томасу (Пітер Муллан). Дональд (Коннор Суінделлс) попри весь свій досвід, тримається відсторонено через нещодавню смерть своєї родини. Розмірене життя на острові перериває знахідка – до берегів прибило хвилями човен із непритомною людиною та великою скринею, у якій сховано багато золота. Троє чоловіків вирішили поділити між собою знахідку та нікому про неї не говорити. Та вони не врахували, що в таких великих грошей завжди є власник.

Творці трилеру «Проклятий маяк» надихнулися реальними подіями, що сталися 1900 року на одному з віддалених маяків. Усі троє наглядачів безслідно зникли і це породило цілу низку теорій. Режисер Крістоффер Нюхольм втілив на екрані свій варіант розвитку подій.

 

«Передчуття». Річард (Джо Райт), письменник без натхнення, що страждає на параноїдальні галюцинації, підозрює свою молоду красуню дружину Гейлі (Сенді Гардінер) у зраді. Він наймає Мета (Нік Бейтман), щоб упевнитись у її нечесності, але все йде шкереберть. Історія заплутується, а тонка лінія між реальністю і сном починає зникати. Лише старий друг і агент Річарда Нік Шоу (Ерік Робертс) зможе втримати його від божевілля.

Детективний трилер «Передчуття» про успішного письменника зняв режисер та сценарист Дженсен Ноен. Ноен народився у Полтаві в 1987 році. У його доробку багато короткометражок, роботи на телебаченні. Це дебютна робота режисера на великому екрані.

 

«Крід ІІ: Спадок Роккі Бальбоа». Головний герой фільму, досвідчений боєць Адоніс Крід (Майкл Б. Джордан) не полишає своєї справи. Триває підготовка до чергового бою. Та його життя протікає не лише на рингу, а й поза ним. Саме у цій сфері виникли проблеми, розв’язати які потрібно якнайшвидше, аби гідно виступити у найближчому поєдинку. Це не так просто і процес тренування ускладнюється тим, що майбутній суперник Кріда пов’язаний з цими самими проблемами у його житті.

Бойовик «Крід ІІ: Спадок Роккі Бальбоа» є продовженням однойменного фільму 2015 року та восьмим фільмом про Роккі Бальбоа. Про плани зняти продовження оголосили невдовзі після прем’єри попередньої частини, у січні 2016 року. Усі актори повернулися до виконання своїх ролей. Та через зайнятість у інших проектах, початок зйомок переносився. Спершу передбачалося, що продюсером та режисером стрічки стане Сільвестр Сталлоне. Згодом він обмежився лише участю у написанні сценарію та виконанням своєї ролі. Режисерське крісло посів Стівен Кейпл мол.

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-16 23:33 :12