Новини » Львів 23 січня, 2019, 15:41 блоги
Любов і голуби: Про Мар’янчика і хліб у маршрутці
Юрій Мартинович
репортер, оператор, письменник
Кадр із фільму:
Кадр із фільму: "Любов і голуби" (1984)

Маршрутка з району рушила. Я сиджу, ліхтарі миготять в очах, люди гомонять, телефони іскряться. Звичний кіберпанк світ. Але пригоди якісь пісні: не чути їх і не видно. Однак водій вирішив виправити цю ситуацію.

Шофер зупинився на зупинці. У маршрутку зайшов п’яний товариш водія. Двері закриваються, новоприбулий кричить:

– Чекай! Мар’янчика нема. Він їде з нами. Але він не тут, він там, та, десь там.

– Де? – допитується водій, який теж Мар’янчика знає.

– Хліб… пішов по хліб. Він буде, точно, буде.

– Хліб? Люди чекають, який хліб у голові тому Мар’янчику?

– Та білий, звичайний хліб. Голубів годувати.

– Яких голубів?

– Маленьких таких, крилатих, файних.

– Нема у нього голубів.

– Та є.

– Нема.

– Є.

– Дзвони до нього!

– Сам дзвони.

Водій огризнувся, але подзвонив:

– Альо. Ти де? Шооо? Давай, скоро!

Минуло три-чотири хвилини. Всі знудилися чекати Мар’янчика з хлібом. Ще трохи і хтось крикне: «Що таке? Як так можна? Їдемо!». Та поки всі мовчали, терпіли. А я думав, які ж ті голуби у Мар’янчика? Раптом у маршрутку, двері якої люб’язно вже п’ять хвилин були відкриті, влітає цей Мар’янчик.

– Спасибі братики, спасибі, – все дякує бурлака з хлібом.

Двері зачиняються.

– Слухай, – питає водій Мар’янчика – То ти хліб голубам купив?

– Ага, завів собі, такі гарні… Трохи хліба даю їм.

Водій більше нічого не говорив. А от частину маршрутки попустило, бо всі ми чекали заради доброї справи – ситих шлуночків голубів Мар’янчика.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 05:36 :01