Новини » Суспільство 22 січня, 2019, 12:17
У ліжку без нотаріуса: правда і міфи закону про сексуальне насильство
Фото: pexels.com
Фото: pexels.com

Зміни до Кримінального кодексу, які посилюють відповідальність за сексуальне та домашнє насильство, викликали чимало критики, а також ще більший вал жартів у соцмережах. Та в більшості випадків коментатори не знайомі з суттю змін, а рефлексують уже на коментарі інших людей або на відверті фейки. Щоб з’ясувати ситуацію, Інформагенція ZIK поцікавилася думкою юристів, правозахисників і психологів – навіщо були ці зміни, як вони будуть реалізовуватись на практиці і яка вірогідність зловживань.

Ці зміни до ККУ вступили в силу 11 січня й одразу викликали небувалий ажіотаж. Серед жартів про «секс за розпискою» з’явилися і, можливо, справжні страхи стати жертвою неправдивих звинувачень.

Насправді ж про необхідність отримання письмової згоди від партнера на секс у законі не йдеться, запевнили в українському Мін’юсті, а також взялися розвінчувати інші міфи, якими вже встигли обрости ці зміни.

У Харківській правозахисній групі виокремили п’ять ключових новацій, про які варто знати.

  1. Розширення кола осіб, на яких поширюється дія Закону

Новий Закон прийшов на зміну Закону 2002 року «Про попередження насильства в сім’ї», дія якого поширювалася лише на членів родини. Цим актом регулюються також відносини не тільки між подружжям та їхніми дітьми, а й між колишнім подружжям, нареченими; особами, що перебувають у громадянському шлюбі; особами, що мають спільних дітей; дідами, бабами, онуками, всиновленими дітьми, опікунами, піклувальниками, пасинками, падчерками, вітчимами, мачухами, братами, сестрами. На таких осіб дія Закону поширюється незалежно від факту спільного проживання. Також передбачено відкритий список щодо можливості застосування норм Закону і до інших родичів чи осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Однак за умови спільного проживання.

  1. Нове розуміння сексуального насильства

Збережено градацію домашнього насильства на фізичне, психологічне, економічне і сексуальне. Однак суттєвих змін зазнало розуміння останнього. Так, якщо раніше сексуальним насиллям вважалося протиправне посягання на статеву недоторканність іншого члена сім’ї, то відтепер такими є будь-які діяння сексуального характеру, ключовим виступає поняття «згоди». Саме воно стало приводом для розповсюдження фейків про можливість шантажу з боку партнера та необхідності «розписки для сексу».

  1. Нове розуміння зґвалтування

Раніше зґвалтуванням вважалися статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування чи з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Відтепер ознака фізичного насильства не є ключовою. За новими нормами, під зґвалтуванням розуміється вчинення дій, пов’язаних із вагінальним, анальним чи оральним проникненням в тіло іншої особи без її згоди. На перший план виходить, як і у випадку з сексуальним насильством, – добровільна згода особа. Сексуальне ж насильство відрізняється від зґвалтування тим, що воно не є пов’язаним із проникненням у тіло партнера. При цьому неважливо, за допомогою статевих органів чи будь-яких інших предметів було здійснено таке діяння.

  1. Криміналізація домашнього насильства

Окрім застосування до кривдників відповідно до статті 24 Закону спеціальних заходів (терміновий заборонний припис, обмежувальний припис; взяття на профілактичний облік, направлення на проходження програми для кривдників), домашнє насильство може стати підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Ще з 2018 року у Кримінальному кодексі діє норма, що вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або особи, з якою винний перебуває/перебував у сімейних або близьких відносинах, є обставиною, що обтяжує покарання.

Редакцією ж Кодексу 2019 року було криміналізоване домашнє насилля. Відповідно до статті 126-1, особа притягується до кримінальної відповідальності за умисне систематичне вчинення будь-якої із форм домашнього насильства (психологічного, фізичного, сексуального чи економічного). Притягуватимуться до кримінальної відповідальності й особи, які змушують вступати до шлюбу з іншою особою. Було внесене доповнення у статтю 154 Кодексу. Воно передбачає настання кримінальної відповідальності і за змушування до вступу у статевий акт з іншою особою.

  1. Розширення компетенції суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

Так, поліцейські тепер можуть проникнути у житло з метою термінового припинення домашнього насилля навіть за відсутності мотивованого рішення суду. Окрім того, створюватимуться загальні та спеціальні служби підтримки жертв та спеціалізовані кол-центри. А задля моніторингу ситуації та запобігання виникненню нових випадків насильства дані щодо випадків домашнього насильства вноситимуться у Єдиний державний реєстр.

Таким чином правозахисники роблять висновок, що ці правові новели жодних обмежень прав людини не несуть: «Секс за розпискою – не більше, ніж фейк недобросовісних ЗМІ, який радо підхопили соцмережі. Навпаки, ці зміни мають допомогти становленню України як правової держави, сприяти кращому захисту прав людини. Вони спрямовані на запровадження у національному законодавстві Стамбульської конвенції».

Водночас, у Харківській правозахисній групі вважають, що для більшої ефективності слід чіткіше сформулювати поняття «згоди». Також необхідно більш системно підійти до визначення понять фізичного й сексуального насильства та усунути протиріччя між повноваженнями суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

«Це допоможе і уникнути негативних спекуляцій з боку ЗМІ, і діяти у відповідності до принципу правової визначеності, який є одним із наріжних каменів системи права ЄС», – наголошують правозахисники.

Як довести відсутність чи наявність згоди?

«На практиці принциповим питанням є те, що зараз притягнути винного до відповідальності за сексуальне насильство можна буде не тільки за умови, коли була застосована сила, погрози чи використаний безпорадний стан потерпілої особи, але й в інших випадках, коли припустимо, насильства не було, однак потерпіла особа не давала згоди на сексуальну взаємодію», – пояснює юрист ГО «Жіночі перспективи» Галина Федькович.

Другий важливий момент цього закону, додає вона, це підсилена відповідальність за вчинення зґвалтування чи сексуального насильства щодо подружжя, колишнього подружжя чи членів сім’ї:

«Тобто таким чином закон не тільки каже, що зґвалтування в шлюбі можливо, що це є протиправні дії і що за це передбачена відповідальність. Але закон також звертає увагу на те, що за це відповідальність передбачена навіть більша, ніж за зґвалтування чи сексуальне насильство стосовно сторонньої особи. І це, я сподіваюся, буде мати значення, по-перше, для того, щоб захистити права потерпілих від сексуального насильства у шлюбі чи в інтимно-партнерських стосунках, а по-друге, щоб змінити ставлення у суспільстві і ці всі стереотипи, які ми маємо стосовно подружніх обов’язків жінки у шлюбі і так далі. Тобто закон має значення не тільки для того, щоб покарати винних і захистити скривджених, а й для того, щоб міняти ситуацію в цілому і знижувати рівень толерантності до сексуального насильства у суспільстві, яке ми маємо зараз».

Наразі найскладнішим виглядає питання, як довести наявність чи відсутність згоди, і чи немає тут загрози, що ці зміни будуть використанні для різноманітних маніпуляцій, безпідставних звинувачень і шантажу.

Галина Федькович переконана, що насправді проблем менше, ніж про них говориться, адже є методика проведення досудового розслідування, яка має бути дотримана.

«І якщо когось будуть безпідставно звинувачувати у вчиненні цих злочинів, законом передбачено притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Якщо професійно працює слідчий, якщо фахова працює суд, то оцінюються всі докази у сукупності, оцінюються покази потерпілої сторони й обвинуваченої, і на підставі цього виносяться вироки суду. Інше питання, наскільки професійно, неупереджено й об’єктивно будуть працювати слідчі і суд. Але я не думаю, що насправді ця проблема відповідає рівню істерії, яку влаштувати у соціальних мережах і медіа», – каже вона.

Юрист Максим Магда також спробував розвіяти деякі міфи щодо нових законодавчих норм.

Із практичної точки зору, пояснює він, ці зміни не такі вже й кардинальні, як здається. Поява в законі терміну «добровільна згода» фактично додатково роз’яснює одним: «Якщо особа не бажає – залиш її в спокої!», а іншим: «Якщо я не бажаю – ніхто не має права мене примушувати».

«Останнє правило, наприклад, дуже підходить для випадків домашнього насильства, коли і кривдник, і постраждала особа не розуміють, що секс без згоди – це зґвалтування, а не подружній обов’язок. Але так було і до 11 січня, просто про це мало хто говорив. До речі, якщо особа погодилась на інтимні стосунки через обіцянку, наприклад, одружитись, поїхати разом на Мальдіви і т.д., то тут маємо добровільну згоду», – зазначає юрист.

Стосовно неправдивих звинувачень і неможливості доведення, що все було добровільно, Максим Магда пояснює, що насправді щось доводити – це справа виключно правоохоронних органів, причому справа непроста, оскільки, на щастя, презумпцію невинуватості ще ніхто не скасовував. І доводити вони мають не лише факт інтимного зв’язку між партнерами, а й відсутності згоди.

«Тобто усе те саме, чим поліція займалась і до 11 січня. До речі, факт примусу довести часом дійсно неможливо, через що багато реальних ґвалтівників уникало відповідальності. На жаль, ніхто не застрахований і від судових помилок – знаю від колег кілька історій (більш, ніж 15-річної давнини), де справи явно були сфабриковані. Як бачимо, новий закон тут ні до чого.

Щодо заяви, то і від неї ніхто не застрахований. Але, по-перше, їх не соромились безпідставно писати і раніше, по-друге, факт написання заяви ще не означає автоматичного притягнення до відповідальності, а, по-третє, ніхто не скасовував кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин (хоч, будьмо відвертими, за це притягують вкрай рідко)», – додає юрист.

На його думку, цей закон справді потрібен, навіть якщо на практиці все залишиться по-старому: «Адже в першу чергу він допомагає розвіяти дикі поняття і стереотипи на кшталт «Подружній обов’язок», «У всьому маєш слухатись чоловіка», «Раз одягла міні і прийшла на дискотеку, значить не проти поїхати до мене додому», «Сама у всьому винна» (перелічив лише найбільш невинні). Я за рівноправ’я і права людини, бо в державі, де їх дотримуються на всіх рівнях, у тому числі на рівні особистої свободи, панує добробут і безпека. Перевірено історією».

Коментар психолога

Кепкування щодо нових норм закону, які стосуються сексуального насильства, є формою психологічного захисту, вважає психолог Марта Чумало.

«Є такі психологічні механізми захисту як знецінення, висміювання, нападки. І ми якраз бачимо такі класичні прояви захисної поведінки. Це перша хвиля таких реакцій, і я думаю, що вона спаде, бо, з моєї точки зору, нічого такого надзвичайного ці зміни не пропонують. Питати згоду на секс дуже здорово, незважаючи на те, чи є ці законодавчі зміни, чи ні. Цікавитися в іншої людини, чого вона хоче, а чого ні – це дуже природна взаємодія, – каже вона. – Якщо говорити про психологію кривдників, то цей закон забирає від них владу і контроль над тим, що відбувається у сексуальних взаємодіях з їхніми жертвами».

Стосовно захисту постраждалих від домашнього насильства, то законодавство, звичайно, дуже важливе, але його не достатньо для вирішення цієї проблеми. З практики психолога, дуже велику роль грає соціальна підтримка, оскільки дуже часто постраждалі особи просто не наважуються говорити, соромляться або бояться розповідати про пережите і не знають, як вирватися з цієї ситуації.

«Дуже важливу функцію відіграє соціальне оточення, тому що кривдник, як правило, ізолює жінку від близьких стосунків з родиною, з друзями. Дуже часто примушує її звільнятися з роботи, звітуватися про кожну хвилину свого життя. Але насильство не відбувається у вакуумі. Будь-яке насильство, в тому числі і сексуальне, відбувається в якійсь громаді, ці люди десь працюють, відвідують медичні установи, їздять у транспорті. І коли люди, котрі поряд – може, навіть випадково поряд, починають пропонувати свою допомогу і кажуть про те, що синці – це не є нормально, що можна себе захистити, або дають телефони якихось організацій, які можуть в цьому допомогти, тоді жінка не відчуває себе у вакуумі і починає розуміти, що вона може зробити і на кого може опертися. Такі ситуації завжди супроводжуються відчуттям страху, жінка соромиться, думає, що вона винна в тому, що відбувається. Тобто якщо ми хочемо допомогти, то треба бути чутливими до її потреб, дати їм прийняття і підтримку. І не тиснути на неї – тобто не демонструвати іншу насильницьку поведінку», – наголошує психолог.

На думку Марти Чумало, законодавчі зміни, які вступили в силу, допоможуть краще захисти права жертв сексуального і домашнього насильства. Та найбільшу надію вона покладає на те, що цей закон і суспільна дискусія, яку він спричинив, матиме, насамперед, просвітницький вплив на суспільство.

Стосовно того, як не довести ситуацію з цими змінами до абсурду і чи не будуть тепер чоловіки боятися сексу і боятися проявляти ініціативу, психолог зазначила, що не вважає таку загрозу реальною:

«Якщо чоловік має здорову психіку, то він і дотепер запитував думку своєї дружини чи партнерки про сексуальні стосунки, і далі буде питати, і ніхто проти нього не буде свідчити. Якщо ж є такі чоловіки, які силою примушували жінок до сексу чи користалися їхніми неконтрольованими станами, то тоді це добре, що вони будуть боятися це робити. Тобто я не думаю, що це в якийсь спосіб може вплинути на сексуальну активність чоловіків. Хіба може її впорядкувати».

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 10:42 :24