Духовні фрески Володимира Карачинцева
Олександр Масляник
журналіст, літератор
Володимир Карачинцев. Фото: Я.Тимчишин
Володимир Карачинцев. Фото: Я.Тимчишин

У Львівській філії Національної Спілки письменників України відбулися «Йорданські читання». З Слова, Духу і води!

Різдв’яною піснею від автора літератори Львова розпочали святкування Водохреща. Автор слів цієї свят-вечірньої пісні «Історія як містерія» – Володимир Карачинцев, поет, перекладач, культуролог, дипломат нещодавно разом зі співачкою і авторкою музики Дариною Бурнос успішно склали іспит слухацькій аудиторії у Львівській філармонії. Пісня у супроводі академічного симфонічного оркестру «Віртуози Львова» прихилила серця слухачів. Цього разу, у Спілці, ця пісня прозвучала італійською мовою у виконанні італійського співака Альфонса Олівера, який завітав привітати поета. До слова, вони анонсували вихід в світ нової спільної пісні «Зустріти тебе». Незабаром!

На «Йорданських читаннях» Володимир Карачинцев презентував нову книгу поезій «Видименевидиме» (видавництво «Левада», 2018, 192 с.). У жвавому обговоренні колеги поета Надія Мориквас, Марія Людкевич, Богдан Чепурко, Юлія Куртиш-Карп, Богдан Смоляк, Оксана Лозова, актор і режисер Академічного театру ім.М.Заньковецької Григорій Шумейко, головний редактор видавництва «Левада» Богдан Горбовий долучилися до схвальних публікацій на сторінках авторитетних видань – «Літературної України» та «Української літературної газети», які з’явилися у грудні минулого року.

Ведучий творчого вечору секретар Львівської організації Спілки письменників Віктор Палинський зазначив про нове видання: «Тут маємо творчість поета із заможними культурними спромогами та ваговитим складом шляхетно-містичного мислення. Енерготворчого. Автора з глибокими відчуттями незбаганного...Досконале звучання тиші Володимира Карачинцева вабить неповторністю художнього вираження, унікальною естетикою затаєної мудрості, світлом творчих одкровень. Тут є глибина непроминальності.»

Поет Богдан Чепурко, зокрема, сказав: «Книга «Видименевидиме» майже позбавлена вад. У ній надто важлива фігура умовчуваного, власне й не фігура, а серединна суть духовного єства: чи не вона й творить нову мову невимовленого, радше невимовного. Стає очевидним, що не про формально окреслену чи зовні схоплену фігуральність йдеться, а про мовленнєву тайну тайн, отже, поезію. Тоді й відкривається справжня безконечність буття. В земнім і небеснім, видимім і не видимім.

Вглядаюсь в глибини й висоти Замислу, й на душевнім плесі проявляються ледь зримі, щойно явлені відбитки неначе й мого серединно внутрішнього відчування Тайни:

«вірою пізнаємо незриме творимо світ».

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-23 09:00 :36