Чи особлива мама мусить бути заплакана та сумна?
Юлія Толстих
середньостатистична львів'янка
Джерело: Юлія Толстих/Facebook
Джерело: Юлія Толстих/Facebook

Всі чекають від особливої мами, що вона має бути заплаканою і сумною, або ж сильною, як кремінь й «коня на скаку…» і далі за текстом. Але особлива мама може бути ще й – omg! – веселою і жартівливою.

Настрій, він такий, може змінюватись у залежності від обставин. Прокинулася разом із життєрадісною музикою – і ладна весь світ обійняти. Необережно кинуте неприємне слово незнайомого перехожого чи близької людини – стає болісно і сумно. Посмішка синочка – і знову готова до боротьби!

Колись, напередодні випуску зі школи, один з улюблених вчителів у моєму випускному альбомі написав: «Vivere est militare», тобто жити значить боротись… Напевно, він навіть не підозрював, як чітко він окреслив моє майбутнє цією фразою.

Іноді буває справді важко просто піднятись з ліжка і продовжувати рух. Хтось дивується: у неї така складна доля, а вона сміється. Одного разу мені допомогло почуття гумору. І я зрозуміла, що це не найгірший варіант.

Я не боюсь бути смішною (принаймні, хочу вірити у те, що не боюсь), бо сміх і почуття гумору колись допомогли мені вибратись із депресії. І я зараз не про приречено-істеричний сміх, якби хто питав.

Я не боюсь виглядати по-дитячому, бо поруч з мамою я і є дитиною, і я люблю це відчуття. А поруч з дітьми відчуваю себе ближчою до них і ріднішою, коли можу дозволити собі подуркувати).

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-07-21 00:53 :42