Новини » Суспільство 20 січня, 2019, 11:10
Експерти: Децентралізація дала громадам величезні кошти, залишилось грамотно їх використати
ZIK
ZIK

Проект реформи децентралізації внесли на засідання уряду ще в квітні 2014 року. Однак, досі ще сотня районів не створили свої об’єднань, а омріяне покращення відчули не всі громади. Експерти зазначають: дуже багато залежить саме від голови ОТГ. Адже децентралізація віддала на місця колосальні гроші, тож тепер головне – грамотно ними розпоряджатися.

Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

Було 111 мільйонів, стало – 9

Дитячо-юнацька спортивна спецшкола спецшколі неподалік Луцька має чим пишатися – із 137 українських навчальних закладів посідає 12 місце і виховала вже десятки чемпіонів. Та її директор Анатолій Фіц бачить лише сумні перспективи.

«Наші районні керівники уже вирішили здійснити ліквідацію через відсутність коштів», –каже Фіц.

Місцеві посадовці пояснюють: усе через децентралізацію. Мовляв, громади, після об’єднання перебрали бюджети собі, районного ж, фактично, немає. Якщо минулого року він становив 111 мільйонів, то сьогодні – всього 9. Тож грошей на утримання спортивної школи, практично, немає.

«Йдеться не про закриття школи, а ліквідацію і передачу на ОТГ, Волинську обласну раду, або на Луцьку міськраду. Там, приблизно, 3,6 млн на рік– зі всіма видатками на тепло, освітлення, опаленням та штат», – каже Голова Луцької районної ради Валентин Приходько.

Реформу руйнують чвари місцевих чиновників

Передати повноваження і гроші на місця – такий був задум реформи децентралізації. Статистика показує неймовірні наслідки і прогрес, та на практиці – змін не завершено. Адже 100 районів досі не створили жодної ОТГ, і обіцяного поліпшення багато де зовсім не відчули. Фахівці покладають провину на чвари місцевих керманичів.

«Дороги розбиті, маршрутки не їздять, аеропорт нормально не функціонує, а люди займаються політикою, висловлюють один одному недовіру, когось відкликають, і так далі. На місцевому рівні не має бути політики, а така «полісі» – що ремонтувати чи куди вкладати кошти», –переконаний експерт із децентралізації ГО «Реанімаційний пакет реформ» Іван Лукеря.

Саме з такими проблемами зіштовхнулася селищна голова Коцюбинського Ольга Матюшина. Жінка запевняє: доводиться воювати проти більшості у своїй же селищній раді, а зламати її опір хотіли приєднанням Коцюбинського в одну громаду до Ірпеня. Селищна голова каже: основна проблема в тому, що будь-які свавілля та безлад залишаються непокараними.

«У 2014 році було ухвалено нову редакція закону про прокуратуру і ліквідовано прокурорський нагляд над органами місцевого самоврядування. Тобто, фактично, повноваження і гроші дали, а інструменти контролю у держави забрали. Це величезне поле для зловживань», – переконана Матюшина.

Позитивна децентралізація

Щоправда, досвід успішних громад доводить, що сама ідея децентралізації – коли місцевій владі передають 60% від податку на доходи фізичних осіб, тобто – відрахування від зарплат – непогана.

Зокрема, школа-ліцей у селі Степанцях на Черкащині – один із позитивних прикладів децентралізації та утворення об’єднань територіальних громад. Там учні займаються моделюванням та програмуванням робототехніки і готуються до роботи в ІТ-галузі. Двоповерховий навчальний заклад на 300 учнів забезпечили й новою системою опалення – замінили батареї та бойлерню. Коштувало це 1 мільйон 700 тисяч гривень. Окрім того, у багатьох класах поставили нові меблі, відремонтували їдальню. Зараз у школи є 8 інтерактивних дошок. Разом із програмним забезпеченням вони коштували 180 тисяч гривень.

У громаді функціонує всього 4 школи, Степанецька – найбільша. Аби привозити дітей із інших сіл закупили два шкільних автобуси. Один на половину профінансували із обласного бюджету, другий ж – повністю із місцевого.

«Якщо врахувати техніку – автобуси, ремонтні роботи, обладнання, в тому числі, і комп’ютерне, то це майже до 5 мільйонів», –робить підрахунки голова Степанецької ОТГ Олександр Яременко.

Із 5 мільйонів, що їх витратили лише на цю школу, 3 – гроші громади.

У сусідньому ж селі Мартинівка теж не пропадають. Там відкрили виробництво з виготовлення брикетів на опалення. Працевлаштували на підприємстві 20 місцевих селян за середню зарплатню у 7-8 тисяч гривень. Попит на товар лише зростає, та поки брикетами гріють лише комунальні підприємства.

«У першу чергу – школи, садочки. У майбутньому ми будемо виходити з тим, щоб реалізувати. Наразі потреба в населення громади є, люди звертаються, щоб їм реалізовувати в приватному порядку», –каже пан Яременко.

Усе залежить від відповідальності голови ОТГ

Експерти ж наголошують: у Степанецької ОТГ – відповідальний керівник, це – запорука позитивних змін. Адже децентралізація віддала на місця колосальні гроші, і головне тепер чесно та грамотно ними розпоряджатися.

«В окремих об’єднаних громадах бюджети зростали у 3-4, а то і й в 5 разів. Державна підтримка регіонів місцевого самоврядування зросла у 39 разів. Тобто, якщо ще в 2014 році ця сума складала близько 500 млн гривень, то зараз – понад 40 мільярдів», –наголошує Іван Лукеря.

І справді, бюджет 17 сіл, що входять до Степанецької ОТГ, ще 2 роки тому – до об’єднання – становив 9 мільйонів гривень, натомість у 2018-му – вже 95 мільйонів. Понад 15 мільйонів гривень держава забрала в громади, як такої, що є прибутковою. Ці космічні доходи громада отримала завдяки й птахофабриці, де працюють 3 тисячі осіб. Робітники не живуть у навколишніх селах, але підприємство зареєстроване на території Степанецької ОТГ, тож податки із зарплат йдуть саме в кошторис громади..

Водночас, у Луцьку ж спортивна школа наразі чекає на господаря. Місцеві посадовці мають вирішити, з чийого бюджету тепер фінансувати заклад.

Як повідомлялось раніше, прем’єр-іністр України Володимир Гройсман заявляв, що Процес об’єднання громад в Україні планується завершити до місцевих виборів 2020 року.

Дмитро Будкевич, «Перші про головне. Деталі»

 

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-24 05:59 :23