Новини » Політика 18 січня, 2019, 15:09
«Стежками війни» розповіли про шпигунські ігри між Україною та РФ
ZIK
ZIK

СБУ чи ФСБ: хто кого? Колись агенти-союзники, а тепер вороги. Шпигунські ігри між двома ворогуючими країнами – Україною та Росією – досі тривають. Чи не щотижня спецслужби України повідомляють про викриття нових агентів Кремля.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Які способи використовують для вербування громадян?

Офіцер контррозвідки Служби безпеки України, що працює на своїй роботі понад двадцять років, добре знає, до яких методів вдаються під час вербування.

«На людину можуть виходити в Інтернеті. Також впливати через друзів, однокласників, а особливо через тих військових, з якими раніше навчалися або працювали», – розповідає Володимир, офіцер контррозвідки СБУ.

Також він пояснює: у порівнянні із 2014 роком, шпигунські методики ворога дещо змінилися.

«Тепер людей переважно вербують за межами України», – каже офіцер-контррозвідки СБУ Володимир.

Водночас, Юрій Михальчишин, експерт з питань державної безпеки, запевняє: важливими є деталі і психоаналіз.

«Вербування може мати різну основу: ідейну, матеріальну. Також це може бути компромат, тиск, залякування, пропозиції інтимного характеру тощо», – каже Юрій Михальчишин.

Які завдання ставлять вербувальники з ДНР?

Володимир, якого підозрюють у державній зраді, працював на самопроголошену «ДНР», і маніпулюючи словами, нав’язував прихильне ставлення до бойовиків.

«Нас познайомили з чоловіком на псевдонім Волга. Надалі ми контактували з ним. Він та його колеги ставили завдання: створити групи у соціальних мережах; писати, що українці – покидьки, а ми хороші, тому приєднуйтеся до «Донецької республіки», – говорить Володимир.

Чоловік також пам’ятає те, у який спосіб працювали такі, як він.

«Телефонував Волга і казав, де були свіжі обстріли. Він просив, щоб ми опрацювали місце. Потрібними були фотоматеріали, інформація. Потім треті люди писали жалюгідні статті про те, що українці зруйнували будинки. Тоді нам давали 15 тисяч рублів, забезпечували житлом, за комунальні послуги ми теж не платили», – пригадує Володимир.

Та під час зйомок одного обстріляного будинку, влітку 2015 року, у Володимира закралися сумніви щодо правильності його дій.

«Будинок, до якого нас відправили, судячи зі стану меблів, давненько був розбитим», – каже Володимир.

Тому, коли чоловік наступного разу поїхав до продірявленої будівлі, вирішив здатися українським військовим.

«Було страшно. Мене відвели до поліції, де я відповідав на запитання про те, чим займався. Я розповідав усе, як є», – зазначає Володимир.

Як в «ДНР» відстоювали українську сторону

У свої 18 років Влад з побратимами займався підривною діяльністю на користь України в окупованому Луганську.

«Ми проводили дії, акції на підтримку України, робили фотографії з українським прапором в центрі міста», – розповідає Владислав Овчаренко.

З власної ініціативи хлопець збирав інформацію про ворога,  дуже цінну для українських військових.

«Я збирав інформацію про розташування техніки, військових супротивника, зброю, позицію тощо», – пригадує Владислав Овчаренко.

Та у 2016 році Влада і його побратимів затримали спецслужби так-званої «ЛНР». Бойовики засудили хлопця на сімнадцять років. У підвалах окупантів молодики пережили катування. Та в грудні наступного року його, разом із іншими полоненими, обміняли. Зараз він працює в Федерації футболу України та продовжує допомагати нашим захисникам.

Чому російські вербувальники зацікавлені в мусульманах

Не лише Володимир мав справу із російським вербуванням. Абдулла, який попросив в Україні політичного притулку, добре пам’ятає, як Росія намагалася тиснути на нього.

«Процес вербування відбувався доволі культурно. Мене відкрито запросили в ФСБ. Там провели співбесіду, під час якої сказали, що володіють інформацією про мене. Я, знаючи цю структуру, відмовився працювати з будь-якими людьми зі спецслужб», – наголошує Абдулла.

Однак просто так відпустити чоловіка ніхто не збирався.

«Разом із сім’єю ми вирішили покинути місто. Проте нас зняли з поїзда, мене привезли у відділок, показали сфабриковану справу про торгівлю наркотиками, за яку я мав би сидіти чотири роки у тюрмі. Мені поставили ультиматум: або в’язниця, або співпраця», – пригадує Абдулла.

В ФСБ Абдуллі запропонували пройти навчання в закладах релігійної спрямованості на Близькому Сході. Схоже, обрали його невипадково, адже він сповідував іслам, знав іноземні мови та раніше працював у правоохоронних органах.

«У Києві – п’ять мечетей, в Москві приблизно так само. Крім того, в інших містах теж є храми. Думаю, що мають бути люди, які контролюють віруючих і збирають певну інформацію», – вважає Абдулла.

Чоловік з родиною ще раз спробував покинути територію Росії. На цей раз обхідними шляхами через країни-сусідки, таки зумів це зробити.

«Я дуже довго аналізував ситуацію, зрештою, зрозумів, що Україна у моєму випадку найкраще місце для сім'ї», – говорить Абдулла.

То як можна зрозуміти, що поруч з тобою шпигун?

«Підозріло, коли людина, починає цікавитись речами, які не входять у коло її інтересів. Також треба звертати увагу на тих, хто має незрозумілі контакти з Росією чи іншими державами. На тих, хто у короткий термін дуже розбагатів, невідомо як», – каже колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.

До того ж існують різновиди іноземних спецслужб. Від роду їх діяльності теж залежать методи вербування, ділиться полковник контррозвідки у відставці.

«В Україні працює служба зовнішньої розвідки РФ, тобто політична розвідка. Також присутні сили управління розвідки Генштабу Збройних Сил РФ. Водночас, на окупованій території працює федеральне управління безпеки РФ», – ділиться полковник контррозвідки СБУ у відставці Олег Стариков.

Також на території України, під прикриттями легальних представництв, може діяти і ворожа агентура.

«Всі дипломати, секретарі посольства – це офіційні резиденти, які збирають інформацію», – говорить Олег Стариков.

Загалом в Україні є п’ять офіційних російських представництв: в центрі Києва, у Львові, Одесі, Харкові та Сімферополі. Та представники посольств зазвичай не займаються вербуванням громадян.

Чому Україна досі не розірвала дипломатичні відносини з Росією?

«На мою думку, просто немає політичної волі розірвати договори з Москвою. Все одно багато людей, що при владі, мають оборудки і економічні інтереси в Росії», – підкреслює нардеп Андрій Білецький.

Народний депутат надав документ, у якому йдеться про те, що з 2016 по 2018 роки 193 працівники прокуратури повідомили про бажання відвідати окуповані території, деякі з них по кілька разів.

Так, у 2016 році надійшло 137 повідомлень від працівників прокуратури, у 2017 році – сто вісім, а у 2018 – двадцять дві. Із 193 зазначених працівників 179 мали доступ до державної таємниці чи інформації для службового користування.

«Окуповані території – ворожі. Людьми, які хочуть туди їхати, має займатися контррозвідка. Можливо, заводити справу про державну зраду», – каже полковник контррозвідки СБУ у відставці Олег Стариков.

От тільки дисциплінарні провадження або кримінальні щодо працівників прокуратури, які відвідували тимчасово окуповані території, не розслідуються.

Як борються зі зрадниками у середині служби

За рік контррозвідка СБУ  неодноразово викривала факти вербування наших громадян, зокрема, і серед військових та своїх працівників.

«Десятиріччями СБУ була просякнута величезною кількістю російських агентів», – коментує нардеп Андрій Білецький.

Лише в Криму у 2014 на бік Росії перейшов 1391 працівник СБУ. Серед зрадників були лейтенанти, капітани, майори, підполковники.

Згідно інформації Генпрокуратури, за п’ять років війни було зареєстровано майже півтисячі кримінальних проваджень по факту державної зради. Зокрема, лише за 2018 рік – 110. Так виявлено 134 особи, які вчинили правопорушення, та лише 125 проваджень дійшло до суду. Тому безліч експертів радять реформувати спецслужби України.

«На мою думку, слід провести демілітаризацію служб», – каже полковник контррозвідки СБУ у відставці Олег Стариков.

«Треба перебудувати кадрову роботу спецслужби. Також переглянути доцільність роботи такого інституту як Академія СБУ, адже більшість західних спецслужб відмовились від спеціалізованих навчальних закладів», – додає експерт з питань державної безпеки Юрій Михальчишин.

Народні депутати та члени комітету з національної безпеки і оборони запевняють: законопроект про спецслужби розробляється.

«Існує проект закону про розвідку, який буде відміняти законодавчі акти, які ухвалили з початком незалежності. Закон братиме до уваги іноземний досвід», – розповідає нардеп Дмитро Тимчук.

Після реформи Служба безпеки України має зосередитись на антитерористичній діяльності , а також розслідувати злочини, вчинені на шкоду національним інтересам та безпеці України. Також планують, що кожних півроку СБУ звітуватиме перед парламентом.

До слова, нагадаємо, стали відомі прізвища ще п’ятьох перебіжчиків із СБУ, які причетні до нападу на українських моряків у Азовському морі. Серед тих, хто віддавав накази, стріляв, захоплював та допитував українських військовослужбовців – колишні працівники спецпідрозділу «Альфа» та інших підрозділів СБУ (з дислокацією у місті Сімферополь, АР Крим). Це Михайло Голишев, Сергій Покрайнюк, Максим Трачук, Олексій Свістунов та Олег Потапенко.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 09:16 :02