Про післясвяття
Богдан Тихолоз
літературознавець, франкознавець

У передчутті «третього празника», який «воду нам освятить», дедалі частіше згадується сакраментальне «після свят».

Ось воно вже, ще трішки – і...

Ми всі вже якось звикли до жартів про те «післясвяття». Жартів часом дотепних, часом іронічних, часом трохи зневажливих...

Мабуть, тому, що й справді в нас тих свят трохи загусто.

І те тривале, затяжне святкування якось контрастує з опінією про українців як «найпрацьовитішу» націю.

Але я про інше.

Про те, що, властиво означає оте: «...після свят».

Квінтесенцію прокрастинації?

Алібі для хронічно ледачих?

Апогей гедонізму?

Ми так гаряче й по-дитячому нетерпляче чекаємо «свят», що часом, коли вони таки надходять, або перегораємо від того чекання, або геть втрачаємо самоконтроль, віддаючись на поталу стихії «святкування» – і забуваючи про святість.

Святість, якої мають бути повні ті свята – і якої так мало іноді відчуваємо... І у свята, й у міжсвятті.

У собі, врешті. І в тих, хто святкує з нами.

Свято – від святості.

Натомість часто-густо маємо своєрідний ерзац: застілля замість бенкету духа, сп’яніння замість радості, пересит замість утіхи...

Дай Боже ті свята спровадити – і других дочекати...

У тій ритуальній формулі, яку промовляють уже тоді, коли свята щойно почалися (а вже «спровадити»...), є якась фатальність. Ритмічність. Циклічність.

Свята як віхи в буттєвому циклі.

Річні кільця на стовбурі дерева життя.

Ніби ми тільки й живемо, що на свята.

І тоді оте «після свят» – то як «після життя»...

Велика невідомість.

Загадковий хаос.

Марнота марнот.

Ми жартуємо про «після свят», чекаємо, «коли вже...», і з острахом вдивляємося в сіру глибінь того «післясвяття»...

Чи, навпаки, не сіру – барвисту, різнокольорову?

Думаю, таки барвисту.

Свята дають нам змогу на якийсь мент випірнути з бурхливого потоку буття – не так щоб спочити, як щоб озирнутися довкола.

Зазирнути в себе.

Поглянути на тих, хто поруч.

І побачити там – дай Боже! – хоч промінчик, хоч крапелиночку святості.

Якої нам, грішним, так бракує.

Зі святом, товариство.

Зі святами.

Хай буде вам – нам! – і святково, і свято.

І не лише на свята...

 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-02-19 11:32 :30