Новини » Світ 11 січня, 2019, 16:07
Чим завершиться вашингтонський шатдаун?
Фото: EPA-EFE/CRISTOBAL HERRERA
Фото: EPA-EFE/CRISTOBAL HERRERA

Америка готується до потужної боротьби за президентську владу.

І знову відбувся частковий шатдаун уряду. Жодна інша розвинена демократія не має урядових шатдаунів. У США вони стали майже звичною справою. Це вже третій відтоді, як Дональд Трамп став президентом і, безумовно, найбільш небезпечний. Інші вирішувалися швидко; цей вже другий за тривалістю в історії. І він відбувається не тому, що Америка перебуває в сум’ятті: у країні не має війни, рівень безробіття рекордно низький. Він відбувається лише тому, що цього прагне президент. Видання Economist аналізує можливі сценарії завершення вашингтонського шатдауна.

У Вашингтоні розгортається справжні політичні баталії. Пан Трамп був обраний, почасти, через свою обіцянку звести стіну на південному кордоні. При чому, що Мексика мала заплатити за неї. Нова демократична більшість у Палаті представників неохоче йде на зустріч президентові. Сенат США, своєю чергою, відмовляється покласти край шатдауну.

Демократи Палати представників мають свої підстави не йти на поступки президенту. Навіть добре обізнані імміграційні яструби вважають, що витрати на стіну у розмірі $5,7 млрд будуть марною витратою грошей. Кількість людей, які нелегально перетинають південний кордон, знаходиться на найнижчому за 45 років рівні. Значно більше людей прилітає у країну легально, а потім прострочує свою візу. Якщо проблема полягає у нелегальній імміграції, то пан Трамп повинен зосередитися на цьому моменті.

Проте, слід зазначити, що $5,7 млрд для американського уряду є дрібницею. Федеральна влада витрачає цю суму кожні 12 годин. І, незважаючи на слова Ненсі Пелосі, спікера Палати, немає, по суті, нічого аморального у будівництві стіни. Досить багато стін та парканів було зведено за підтримки демократів на південному кордоні задовго до того, як пан Трамп прийшов до влади.

Якби це була звичайна боротьба за політичний курс, то угода була б наступною: Конгрес міг би прийняти законопроект, що надав би громадянство тим, хто ще дітьми незаконно прибув до країни (приблизно 700 тис. осіб) та профінансував стіну. Президент отримав би те, чого хотів; демократи отримали б те, чого хочуть; Америка повернула б свій уряд.

Проте насправді ця боротьба стосується повноважень пана Трампа. Демократи Сенату пропонували президенту таке вирішення питання рік тому. Він відкинув його, сказавши, що хоче скоротити й легальну імміграцію. Якби він прийняв його, то стіна вже зводилася б, проте пан Трамп не є настільки майстерним переговірником, як вважає. У грудні він заявив, що «пишатиметься тим, що здійснить шатдаун уряду через безпеку на кордоні». Вступивши на шлях війни, він повинен перемогти її або ж втратити свій авторитет.

Якщо політика блокує прийняття угоди, Конгрес може прийняти законопроект про фінансування всього уряду, подолавши вето президента. Проте для цього потрібно дві третини голосів обох палат, й малоймовірно, що вони наберуться найближчим часом.

Саме тому ситуація може погіршитися ще до завершення шатдауна. Майже один мільйон федеральних службовців працюють безплатно або ж сидять вдома. У якийсь момент їхня відсутність може датися взнаки. Витрати федерального бюджету на продукти харчування для бідних можуть закінчитися, що позначиться на програмах, що оплачують шкільні обіди та молоко для немовлят. Служба внутрішніх доходів не зможе провести відшкодування податків. Національні парки та пам’ятки культури залишаться без персоналу, що вдарить по підприємствах, які залежать від туризму. Зрештою, тиск на республіканців у Сенаті, щоб обійти президента та укласти угоду, може виявитися надто великим.

Існує й інша можливість. Президент може обійти Конгрес та наділити себе надзвичайними повноваженнями, що дозволить йому витратити гроші на стіну як «військову конструкцію», навіть при цьому відновивши роботу уряду. Це породило б правовий спір щодо меж його повноважень. На жаль, перспектива такого випробування президентської влади, не кажучи вже про стару добру боротьбу за закон, могла б розбудити у пана Трампа найгірші інстинкти. І все ж, оголошення надзвичайної ситуації, тоді, коли, насправді, її не має, свідчить про ще більшу деградацію американського уряду.

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-22 13:51 :00