Чи прославився б Вінсент ван Гог, якби не обрізане вухо?

Юрій Мартинович
Юрій Мартинович
Чи прославився б Вінсент ван Гог, якби не обрізане вухо?
Автопортрети ван Гога. Фото: Вікіпедія

Дивився у кінотеатрі хороший фільм «Ван Гог. На порозі вічності». Це кіно спонукало мене замислитися над тим, чи був би популярним нідерландський постімпресіоніст Вінсент ван Гог, коли б він не був диваком і не робив отих усіх своїх дивностей?

Багато людей чули про художника Вінсента ван Гога, бачили його роботи і мають уявлення, що такий жив у 19 столітті та обрізав собі вухо. Але чи достатньо цього, щоб його зрозуміти? Напевно, що ні, бо душу художника дуже складно пояснити. Вінсент прожив всього 37 років, з яких дійсно насичено малював менше десяти, пробував себе навіть у ролі пастора. Та цього короткого часу йому було достатньо, щоб стати одним із найбільш пізнаваних художників світу. Зараз його картини коштують десятки мільйонів доларів! Тобто людство визнало значимість його творчості.

Фільм «Ван Гог. На порозі вічності» дозволяє побачити інший всесвіт, його очима, наблизитися до творчого начала цієї невловимої божевільної та божественної іскри, яка палала у ньому і у підсумку спалила ван Гога, але запалила весь світ. Художник говорив, що він – це його картини, що зливається із ними і хоче передати ту красу довкола, яку не бачать люди. Кіно дуже цікаво побудоване і дивно показане, здається, все так просто, але кожна сцена залишає якісь несвідомі думки, погляд бігає і постійно шукає цієї краси у звичних речах, у мазках французької природи. Камера, наче була у руках дитини, яка у свій цікавий спосіб хотіла нам розповісти цю історію.

Актор Віллем Дефо добре, навіть дуже добре впорався зі своєю роллю. Хоча по очах було видно, що він запозичив трішки із образу, якого грав тридцять років тому – Ісуса Христа у фільмі «Остання спокуса Христа».

Вінсент ван Гог мав проблеми із психікою та здоров’ям – однозначно, але він також мав велике бажання поділитися чимось таким, чого ще не бачили. Це поєднання провокувало його на конфлікти із суспільством і нелогічні дії – відрізати вухо і тому подібне. Але все це частина його легенди, яка досі жива і спонукає людей на щось більше, ніж просто сидіти і дивитися, вчить мріяти і віддаватися творчим крилам, летіти геть у його золотисті картини…

Та все ж, чи був би він відомим, коли б не його дивності? Я думаю, що ван Гог був би для нас геть іншим ван Гогом, навіть його роботи були б іншими. Божевілля – це частина творчості, оскільки для створення чогось нового – потрібен хаос, з якого можна черпати натхнення та перетворювати розбиту картину світу у свою смакову ілюзію. Вінсент вмів це робити, а обрізане вухо – це також частина його творчості, яка доповнює всі інші елементи і у нашій свідомості, створює той яскравий образ ван Гога, який запам’ятався людству, який оцінили і визнали.

Коротше кажучи, гляньте фільм «Ван Гог. На порозі вічності», вам сподобається, кіно 8/10.

Loading...
Loading...

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...