Новини » Економіка 27 грудня, 2018, 11:22
Прогноз на 2019-й. Що чекає на економіку?
Джерело: business.ua
Джерело: business.ua

Що чекає на українську економіку: диво чи мляве зростання? Таке запитання виникає наприкінці кожного року, коли традиційно підбивають економічні підсумки і роблять прогнози на наступний рік. Нині для українців це питання особливо актуальне, зважаючи на те, що 2019 рік буде періодом виборів і агітацій.

Як житимемо наступного року, журналіст ІА ZIK розпитала експертів.

Нагадаємо, Уряд прогнозує, що зростання ВВП наступного року буде на рівні 3%. Показник інфляції у Держбюджеті-2019 заклали на рівні 7,4%, курс долара – 29,4 грн. Прожитковий мінімум українців із 1 січня 2019 року буде 1853 гривні. З 1 липня – 1936 гривень, із 1 грудня – 2027 гривень. А мінімальна зарплата з 1 січня – 4173 гривні. Мінімальна пенсія з липня 2019-го буде 1564 гривні, а з грудня – 1638 гривень.
 

Василь Юрчишин, експерт Центр Разумкова 

Василь Юрчишин опублікував сценарій-прогноз розвитку національної економіки на найближчі три роки. Свій прогноз експерт назвав «Обмежений песимізм», і його оцінка щодо ВВП, інфляції, курсу гривні помітно відрізняється від показників, закладених Урядом у Державний бюджет на 2019 рік.

За оцінкою Василя Юрчишина, наступного року валовий внутрішній продукт зросте лише на 0,5%, у 2020-2021 роках цей показник становитиме, відповідно, 1% і 2,9%.

«Саме особливі виклики для країни у 2019 році, насамперед внаслідок чергових президентських і парламентських виборів, провокуватимуть, з одного боку, високу політизацію економічних рішень, а з тим – негативно позначатимуться на економічному розвитку, з іншого – посилення невизначеностей для бізнесу, який вкрай обережно прийматиме рішення стосовно своїх подальших стратегічних кроків.

Виборчий марафон упродовж фактично всього 2019 року гальмуватиме будь-які наміри запровадження економічних трансформацій та обмежуватиме можливості стимулювання економічної активності. Водночас, влада, вірогідно, буде навіть посилювати втручання у бізнес-діяльність, у т.ч. через фіскальні служби для наповнення бюджетів і виконання соціальних обіцянок, що також негативно впливатиме на спроможність бізнесу до зростання і прискорення. Тому, навіть уникнення економічного обвалу у 2019 році вже зможе розглядатись як позитивний результат», – йдеться у прогнозі.

Не вдасться наступного року призупинити і девальваційні тенденції. За оцінкою Василя Юрчишина, середньорічний курс гривні до долара у 2019 році становитиме 30,5 грн, в 2020 році – 32 гривні за долар, а у 2021 р. досягатиме 33,3 грн. Інфляція, за його прогнозом, у 2019 році становитиме 10,7%, у 2020-му – 8,3%, а в 2021-му – 7,4%.

«Тому важливим залишається підтримання стійкості валютної динаміки, насамперед, у частині зменшення курсових коливань і недопущення обвалів національної грошової одиниці, що на сьогодні є питанням національної безпеки, а також слугує найвагомішим фактором і критерієм оцінки громадянами макроекономічної стабільності, мірилом ефективності дій влади», – зазначає експерт.

За його оцінкою, у 2019 році експорт товарів і послуг зросте на менш ніж 6%, і лише в 2021 році зростання експорту становитиме 12%, тоді він почне випереджати зростання імпорту.

Не очікують у Центрі Разумкова і покращення ситуації з прямими іноземними інвестиціями. «Як і в поточному 2018 році, приплив прямих іноземних інвестицій не перевищить 3 мільярди доларів США. Лише з другої половини 2020 року, коли стане зрозуміла нова структура влади і будуть сформовані нові інститути, іноземні інвестори будуть розглядати можливість інвестування в Україну більш сміливо, однак обсяг припливу буде залишатися на рівні 4 мільярдів доларів», – йдеться у прогнозі.

Поряд з цим, збережеться досить високий рівень переказів, які надходять з-за кордону, насамперед, від українських заробітчан. Однак, вже у 2020-2021рр. обсяги цих надходжень зменшаться приблизно на $1 млрд до щорічного рівня близько $5 млрд, що, втім, помітно перевищуватиме обсяги припливу прямих іноземних інвестицій. Тобто головним зовнішнім інвестором, як і останніми роками, буде не бізнес, а доходи українців-заробітчан.
 

Андрій Новак, голова Комітету економістів України

З точки зору економіки 2019 рік буде приблизно таким же, як і 2018-й. Нічим особливо він відрізнятися не буде, окрім того, що це рік двох великих виборчих кампаній: президентської і парламентської. Напередодні цих виборів українці можуть очікувати традиційні соціальні подачки. Одна з них вже очевидна – в державному бюджеті на 2019 рік заплановане так зване підвищення пенсій, і воно буде відбуватися не так як завжди – з 1 січня, а з 1 березня, тобто рівно за місяць до президентських виборів. Я думаю, що і напередодні парламентських виборів також будуть внесені певні зміни до бюджету, які будуть стосуватися соціальних платежів. А у всьому іншому 2019 рік в економіці буде таким приблизно, як 2017 і 2018 роки. Про це, перш за все, свідчить сам бюджет 2019 року, який структурно (за доходною і витратною частинами, співвідношенням між загальнодержавним бюджетом і місцевими бюджетами) – це ксерокопія бюджету 2018 року. Тобто, навіть основний фінансовий документ свідчить про те, що ніяких змін в економічній політиці наступного року не слід очікувати, як і не слід очікувати якихось змін в економічних результатах.

Практика показує, що, наприклад, такі показники, як інфляція у нас завжди закладають за дуже оптимістичним сценарієм, а реалії життя призводять до того, що інфляція є вищою, від закладеного в бюджеті показника. Зважаючи на те, що вже анонсовано чергову хвилю підвищення цін на енергоносії: і на газ, і на електроенергію, це потягне за собою ланцюгову реакцію підвищення цін на всі без винятку товари і послуги. Тому показник інфляції у 7,4% виглядає на наступний рік дуже оптимістичним.

Ризики наступного року для України це, перш за все, політичні. По-перше, і з боку країни-агресора Росії вже дуже багато разів прозвучали сигнали, що вони очікують результатів президентських виборів, тобто в Росії очікують зміни керівництва країни, тільки з якимсь новим керівництвом вони будуть говорити про нормалізацію відносин. Схожа реакція, тільки не такими прямими словами, є від наших західних партнерів, які навіть продовження надання фінансової допомоги пристосували до президентських і парламентських виборів. Адже перший транш від МВФ ми можемо отримати ще до кінця цього року (21 грудня Україна отримала 1,4 млрд траншу МВФ за новою програмою співробітництва, – авт.), а наступні два транші прямо прив’язані до дат президентських і парламентських виборів. Було анонсовано, що другий транш Україна може розраховувати отримати в травні наступного року, а третій в листопаді. Тобто після президентських і після парламентських виборів. Отже і країна-агресор, і наші західні партнери, які нам допомагають в протистоянні з країною-агресором, чітко пов’язали співпрацю з Україною з результатами президентських і парламентських виборів.

Ростислав Славюк, доктор економічних наук, професор

Навіть, якщо буде зростання ВВП на 4%, пересічні громадяни цього не відчують. На жаль. Поки до нас дійде відсоток ВВП, який ми заслужили, його можуть поділити до нас. Справа в тому, якщо ВВП зростає, це означає, що і всі схеми, які є в країні, теж ростуть. Але наступний рік може бути показовим в тому, що перед виборами можуть бути певні спроби почати трохи боротися з корупцією. Якщо почнуться хоч якісь зрушення, то, може, люди й трішечки відчують якесь покращення. Бо все ж таки величезна кількість нашого пирога, який називається ВВП, нині з’їдає корупція. Якщо почнуть боротися з корупцією, то частинка пирога перепаде і людям.

Зважаючи, що півроку буде зайнято передвиборчими агітаціями, то логічно, що буде більше популізму, а менше фінансів, реальних зрушень. Наступного року може бути недовиконання бюджету, а якщо це станеться, то логічно, що буде і скорочення різного роду соціальних програм. Наприклад, може бути ліквідований соціальний безплатний проїзд в транспорті або скоротять кількість субсидій, які населення отримує, почнуть шукати доходи, отримані з інших джерел.

Я б сказав, що 2019 рік буде проходити в умовах, коли будуть скорочувати різного роду соціальні виплати, соціальні допомоги і соціальні підтримки. Але є й інший бік. В 2019 році таки буде відбуватися зростання зарплат, при чому не залежно від уряду. Бо зараз склалася така ситуація, що в нас вже є дефіцит кадрів фактично у всіх галузях. Бізнес перебуває в стані тривоги і вони просто змушені будуть піднімати платню. Тобто Україна дійшла до межі, коли ринок тисне на бізнес і просить платити людям, бо інакше будеш без працівників. Тому логіка така, що зарплати будуть зростати, не залежно від уряду. Але з іншого боку, уряд до виборів намагатиметься показати свою роботу і буде підіймати якісь доплати.

2018 рік показав височенний рівень міграції населення, статистика є страшною, тому думаю, що в 2019 році ця тенденція буде настільки високою, весною особливо, що це навіть стане загрозою для економіки. Я думаю, новій владі навіть доведеться йти на якісь екстраординарні кроки, бо в нас є загроза втратити трудовий потенціал. Може бути таке, що в багатьох галузях просто виникатиме кадрова діра. І в 2019 році це проявиться найбільш сильно. Тому говорити, що рік буде простий, звичайно, не можемо, але, в значній мірі, він буде переломним не тільки через вибори, а тому що відбуваються процеси, які уряд часом не зможе контролювати, доведеться на ходу вирішувати і щось роботи.

Коли пройдуть вибори, я думаю, буде якась нова програма співпраці, наприклад, з ЄС, США, програма НАТО щодо України буде трохи коригуватися, тому, думаю, після виборів будуть цікаві пропозиції, і тут залежить, хто буде при владі. Може бути, що деякі програми будуть розвиватися більше, але можливе й таке, що програми, наприклад, фінансової підтримки, секторальної підтримки, військової підтримки будуть згорнуті. Тобто все залежить від результатів виборів. Захід придивляється, і вони не знають, як реагувати, тому деякі програми вже відклали і чекають, що буде після виборів.

Я думаю, в 2019 році нас будуть силувати до миру. Прогнозую, що наступного року почнуться якісь підпільні, а може прямі спроби нас «помирити» (з Росією – ред.). І США, і Європа нас будуть примушувати до миру. Нас будуть садити за стіл, давати ручку в руку і казати, що треба підписувати. Скажу банально: Європа хоче грошей, ринків збуту і російського газу. Європа сьогодні економічно не зацікавлена в цій війні. Вона хоче це припинити, тому в 2019 році нас будуть вже не просити, а силувати. І це буде відображатися, зокрема, на економіці.

Дмитро Ливч, експерт Реанімаційного пакету реформ

Я розповім про реформи, які потрібно зробити, щоб очікувати економічного зростання. В Україні було зроблено досить багато в плані децентралізації, запуску медичної реформи, в системі освіти, але є моменти, які поки не були зроблені, зокрема, приватизація і земельна реформа, які можуть бути найбільшим стимулом для економічного зростання. Ці дві реформи насправді можуть відкрити інвестиційний потенціал для України. За нашими оцінками, тільки земельна реформа і відкриття вільного лібералізованого ринку землі в Україні може дозволити економіці зростати щороку на додаткових 7%. Адже 2%, які є зараз, це недостатньо. Як і не достатньо 3%, закладені у Держбюджеті на наступний рік, після того, як Україна у 2014-2015 роках втратила близько 30%. Тобто для того, щоб вийти на той рівень валового внутрішнього продукту, нам потрібно щороку зростати на 7-10%. Це те економічне зростання, яке зараз потрібне, щоб перезапустити економіку країни.

Щодо приватизації, то дійсно вже зараз відбувається мала приватизація, і це позитивний фактор, який теж дозволяє зростати економіці. Вже починається така річ, як аукціони через Prozorro на оренду земельних ділянок державного призначення. Це теж дозволить стимулювати економічне зростання. Якщо ми говоримо про бізнес-клімат, то тут важливим показником було зростання України в рейтингу Doing Business, але чи можна вважати зростання на п’ять позицій таким, яке потрібне Україні. Воно не є суттєвим, тому міністерство економічного розвитку разом з іншими міністерствами мають дуже добре попрацювати, щоб вивести Україну хоча б в топ-30 рейтингу легкості ведення бізнесу. Якщо вони це зможуть зробити, то Україна стане більш інвестиційно-привабливою для іноземних інвесторів.

Інші реформи, які потрібні для України, – це стимулювання конкуренції та розвиток малого і середнього бізнесу. Бо малий і середній бізнес в ситуації, в якій є нині українська економіка, справді міг би стати драйвером для розвитку, але він повинен створювати більше доданої вартості своєю діяльністю. На даний момент такий розвиток відбувається в агросекторі й в ІТ. Нині це два локомотиви української економіки, які замістили важкі індустрії: машинобудування, металургію. Такі індустрії орієнтовані більше на західний ринок, ніж на пострадянський простір.

Важливим аспектом також є міжнародна торгівля з ЄС, США, Канадою та іншими розвиненими країнами. Українські компанії зараз освоюють нові ринки, експортують більше і починають більш активно працювати в цьому напрямку, а це позитивний фактор, який може нейтралізувати і відсутність ринку землі, і відсутність приватизації.

Тобто 3% зростання економіки України наступного року, які декларує уряд, – цього недостатньо, але цей показник є досяжним, зважаючи на співвідношення позитивних і негативних факторів. Вибори президентські і парламентські це є той game changer для України, той тригер, який або дозволить нам продовжити рухатися в напрямку Європейського Союзу і створення ринкової економіки, або може відкинути Україну назад в ситуацію, в якій вона була до Революції Гідності. Вже відбулося досить багато хороших змін, які потрібно продовжувати, щоб не було відкату назад. І є реформи, які треба зробити, і від парламентських і президентських виборів буде залежати, чи ми зможемо це зробити.

Підготувала Мар’яна Білозір,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-04-19 10:25 :29