понеділок, 24 грудня, 2018, 11:23 Суспільство
На захист дисертації історика Ореста Субтельного прийшло пів-Гарварду
ZIK
ZIK

Першим, хто захистив докторську дисертацію в Українському науковому інституту Гарвардського університету, став харизматичний історик Орест Субтельний. Тоді це був цілий прецедент, подивитись на виступ хлопця прийшло пів-Гарварду та навіть представники ЗМІ.

Про це йдеться у фільмі «Український Гарвард» проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані».

Одним із найяскравіших студентів Українського наукового інституту Гарвардського університету став історик Орест Субтельний. Саме він був першим, хто захистив докторську дисертацію в «Українському Гарварді».

«Першого ж тижня, коли я приїхала до Гарварду, познайомилась із ним. У нас було багато спільних знайомих, один із них мені одразу сказав: «Як приїдеш до Гарварду, там є такий пластун, може, він тебе візьме колись на вечерю». Ми зустрілись, а через два роки побралися. Наш шлюб тривав до його смерті – більш як 40 років», – каже професорка історії в Університеті Торонто Марія Лучик-Субтельна.

Жінка зазначає: Субтельний не був «надзвичайним студентом» і навіть сам співзасновник «Українського Гарварда» Омелян Пріцак казав: «Орест мав всі оцінки – від A до Z».

«Він не був серйозною людиною, любив товариське життя, забавитися. Особливо любив копаного м’яча, він був фанатиком цього», – розповідає Марія Лучик-Субтельна.

Саме любов до футболу, на думку дружини, і допомогла Орестові стати яскравим істориком. Він мав тонке відчуття часу, умів зосередитись на одному, але бачити усе поле навкруги – як шахівницю фігур у своїй дисертації. А також умів контактувати з людьми.

«Він був першим, хто одержав докторат, я була на його захисті. То був дуже великий громадський момент, тож йому було важче, ніж звичайному студентові. У мене на захист прийшли тільки кілька професорів, а до нього і – преса, і чи не пів-Гарварду», – каже Марія Лучик-Субтельна.

Книжку Ореста Субтельного «Україна: Історія» перевидали чотири рази.

«Люди думають, що Орест став мільйонером через ту книжку. Та я думаю, що він навіть фінансово допоміг, щоб її перекласти українською мовою. У фінансовому плані він не використав із «України» абсолютно нічого», – зауважує дружина історика.

«Його мета була така: вийти до читача, який про Україну знає дуже мало, і його зацікавити, щоб хотів знати більше. У цьому сенсі він відіграв дуже позитивну роль також і на Заході у своїй англомовній версії», – додає професор історії, екс-директор УНІГУ Роман Шпорлюк.


* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-21 05:55 :31