Новини » Економіка 22 грудня, 2018, 9:21
Час платити борги і затягувати паски? Чого чекати від бюджету-2019
Фото: Гонтар Володимир/УНІАН
Фото: Гонтар Володимир/УНІАН

2019 бюджетний рік в Україні обіцяє бути важким – це рік пікових виплат за зовнішнім боргом, коли на погашення кредитів треба буде віддати мало не половину доходів бюджету, а також рік двох виборчих кампаній, коли у влади традиційно є спокуса використовувати бюджетні ресурси у виборчій боротьбі.

Державний бюджет на 2019 рік передбачає 1 406,3 млрд грн витрат і 1306,6 млрд грн доходів. Дефіцит становитиме 2,28 % ВВП (це дещо менше, ніж у 2018, коли він становив 2,4%).

Зростання ВВП на 2019 рік заплановано у розмірі 3% при прогнозованій інфляції 7,4%. При цьому курс національної валюти закладено на рівні 29,4 грн/дол.

Як повідомили в уряді, в 2019 році зросте фінансування пріоритетних для країни напрямків.

Зарплати, пенсії, субсидії

167,5 млрд грн передбачено на виплати пенсій. На 200 млн грн уряд збільшує видатки для забезпечення дітей-сиріт та дітей з інвалідністю, а також для закладів з умовами, що наближені до сімейних. Загалом ці видатки складають 717,7 млн грн.

Із 1 січня 2019 року зросте мінімальна зарплата – до 4173 грн. Також планується підвищити прожитковий мінімум, який з 1 січня становитиме 1853 грн, з 1 липня – 1936 грн, з 1 грудня – 2027 грн.

На комунальні субсидії у 2019 році виділять 55,1 млрд грн. Із них 20 млрд грн вперше передбачено для виплати субсидій «живими грошима», що пов’язано з початком монетизації субсидій.

Наступного року на субсидії закладена майже така сума, як була цьогоріч, попри те, що тарифи вже суттєво зросли. Це питання ще в процесі підготовки проекту бюджету спричинило дискусії і побоювання, що сімей, які отримують субсидії, у результаті просто поменшає. Утім, міністр соціальної політики Андрій Рева запевняв, що грошей має вистачити і що «різких змін у кількості субсидіантів та розмірах субсидій не буде».

Водночас можливості бюджету для здійснення соціальних видатків у 2019 році зменшаться, оскільки мало не половина доходів бюджету піде на погашення попередніх боргів, повідомив раніше голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

«Понад 40% доходів державного бюджету належить сплатити на погашення й обслуговування державного боргу, що зменшує можливості бюджету для здійснення соціально-економічних видатків. А отже, зменшуються можливості для підвищення пенсій, зарплат та соціальних виплат, а також для будівництва доріг, нових шкіл, лікарень, дитсадків і загалом розвитку інфраструктури», – наголошував він.

Безпека та оборона

Загальний ресурс на цей напрям зросте порівняно з 2018 роком на 33,3 млрд грн та складе 212 млрд грн (5,4 % ВВП).

Варто зазначити, що при підготовці проекту бюджету до другого читання витрати загального фонду на безпеку й оборону додатково збільшили на 2,2 млрд гривень. Ці кошти мають піти на утилізацію боєприпасів, розвиток озброєння і військової техніки, грошове забезпечення військовослужбовців та на інші потреби.

Загалом же з закладеної у бюджеті суми майже 112 млрд гривень спрямують на зарплати військовослужбовців і поліцейських, на розвиток озброєння і військової техніки – 30,2 млрд гривень, на житло для військових – 1,8 млрд гривень.

Освіта

247,2 млрд грн – загальний обсяг видатків на освіту по зведеному бюджету. Обсяг освітньої субвенції врахований у сумі 69,6 млрд грн. Вона піде виключно на оплату праці з нарахуваннями для педагогічних працівників.

1 млрд грн закладено на «модернізацію освітнього простору початкової школи», повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Вона також зазначила, що наступного року всі педагогічні працівники отримають підвищення зарплати на 9%.

Охорона здоровя

Загальний обсяг видатків на охорону здоров’я – 131,7 млрд грн,що на 15,3 млрд грн (на 13,1%) більше, ніж цього року.

На реформу первинної медичної допомоги виділяється 15,2 млрд грн, що на 2 млрд грн більше, ніж у поточному році.

На програму «Безкоштовна діагностика» (це забезпечення 80% потреб пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, найбільш необхідні безоплатні дослідження) – 2 млрд грн.

На розвиток системи екстреної медичної допомоги виділено 1 млрд грн. Планується, що пілотний проект буде реалізований у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та у Києві.

Приблизно по мільярду планується виділити на програму «Доступні ліки» і відшкодування вартості препаратів інсуліну за кошти державного бюджету.

Рекордна сума на дороги і новий аеропорт

У спеціальному фонді передбачені кошти для Державного дорожнього фонду в сумі 50,4 млрд грн. (із загального обсягу фінансового ресурсу на розвиток доріг 55,6 млрд грн), що на 17,5 млрд грн або у 1,5 раза більше, ніж аналогічні видатки у 2018 році.

При цьому 17 млрд грн буде виділено на місцеві дороги, що єднають райцентри.

«75% всього акцизу, який потрапляє з пального, буде спрямовано на дороги. Крім того, в цій цифрі буде ще 2,5 мільярда гривень в наступному році, які ми направимо на безпеку дорожнього руху», – повідомив Прем’єр Володимир Гройсман. Йдеться, зокрема, про фінансування будівництва огорож, острівців безпеки, пішохідних переходів та інше

Також у бюджеті передбачені кошти на будівництво першого нового аеропорту в Україні – в селищі Солоне, між Дніпром і Запоріжжям. «Перший транш складе 200 млн грн, і за два роки мільйони жителів Придніпров’я отримають суперсучасний аеропорт», – повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Окрім того, у бюджеті 2019 вперше за десятиліття закладено 500 млн грн для «Укрпошти». За словами міністра, ці гроші підуть на зарплати поштарів «останньої милі», щоб забезпечити безперебійну доставку пенсій у найменших населених пунктах України.

Інфекція популізму

Дивлячись на бюджет-2019 стає зрозумілим, що його не оминув такий фактор, як дві заплановані на наступний рік національні виборчі кампанії, каже голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«По-перше, в ньому передбачено так зване підвищення пенсій, але не як завжди з 1 січня, а лише з 1 березня, тобто рівно за місяць до дати президентських виборів. Плюс до того, у витратній частині заявилася дуже цікава стаття – Президентський фонд (на нього в бюджеті передбачено мільярд гривень, – ред.), якого раніше не було і який напередодні виборів має всі шанси стати президентським передвиборчим фондом. Це вже, як мінімум, дві характерні ознаки, які говорять про те, що влада буде використовувати бюджетний ресурс у виборчому процесі. Далі, думаю, ми побачимо зміни до бюджету 2019 року, які будуть вводитись за підсумками першого півріччя. Там теж можуть бути певні подачки напередодні вже парламентських виборів», – припускає експерт.

Водночас він вважає нереальною стаття доходів від приватизації – 17 млрд грн: «Практика показує, що в рік виборів велика приватизація не відбувається. Тому, швидше за все, дефіцит бюджету буде не 90, а понад 100 млрд грн. Інфляція також, думаю, буде більшою, ніж 7,4%, оскільки відбулось підвищення цін на всі енергоресурси, а це тягне за собою ланцюгову реакцію подорожчання всіх без винятку товарів і послуг».

Життя в борг

Натомість заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Павло Кухта вважає, що прийнятий бюджет загалом реалістичний. «Він доволі жорсткий, і це зрозуміло, тому що наступний рік у нас буде дуже важкий. Це рік пікових виплат за зовнішнім боргом. Тобто ми не можемо собі дозволити нереалістичний і роздутий бюджет. Він має чітко відповідати нашим реальним можливостям», – каже експерт.

За Україною дійсно тягнеться важкий шлейф боргів. Як уже згадувалось, у 2019 понад 40% доходів бюджету піде на погашення попередніх запозичень. І очевидно, що наступного року позбутися цього тягаря не вийде. Більше того, щоб сплатити минулі борги, доведеться брати нові кредити.

Разом із тим, варто зазначити, що дефіцит державного бюджету насправді поступово зменшується: Україна починала з майже з 10% дефіциту бюджету у 2014 році, а наступного року він планується уже на рівні 2,28 %.

«У принципі хотілося б швидше, але ми, принаймні, скорочуємо цей дефіцит. І кінцевою метою, думаю, є бездефіцитний бюджет. Нам це потрібно, аби нарешті позбутися тих боргів, які ми набрали», – зазначає Павло Кухта.

За його словами, потреба у зовнішньому фінансуванні наступного року – трохи менше як 5 млрд дол. «Треба буде брати нові кредити від зовнішніх донорів, а також залучати кошти з приватних фінансових ринків. І для цього критично необхідною є програма МВФ, тому її наявність – це як певний якір для всіх зовнішніх інвесторів», – пояснює економіст.

Підготувала Тетяна Штифурко,
ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-08-20 08:13 :50