неділя, 16 грудня, 2018, 9:55 Суспільство
У столиці закупили нові автомобілі екстреної медичної допомоги, а працювати нікому
ZIK
ZIK

Швидка за п’ять хвилин, парамедики замість фельдшерів, високі зарплати та нове обладнання – саме такою у Міністерстві охорони здоров’я обіцяють зробити екстрену медицина у найближчі п’ять років. На пілотні проекти у 2019 році планують виділити майже 1 млрд мільярд гривень. Адже загалом ситуацію зі швидкою допомогою треба змінювати, оскільки навіть вже закуплені нові автівки стоять у боксах, бо не вистарчає персоналу.

Про це йдеться у підсумковому інформаційно-аналітичному тижневику «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.

У столиці завжди стільки викликів, що машини швидкої допомоги не встигають навіть повертатися на базу. В об’єднану центральну диспетчерську потрапляють усі дзвінки на номер «103». За допомогою GPS-трекерів диспетчери бачать, звідки надходить виклик, і яка бригада перебуває ближче до екстреного пацієнта. Відслідковують і те, як рухається кожна «швидка», чи не потрапила вона у затор.   

Не на камеру заступник директора Центру екстреної медицини розповів, що машини є, однак працювати на них нікому. Адже дуже важко укомплектувати бригади. Завідувач першого відділення швидкої допомоги №1 Валерій Турій, навіть, показав кімнату відпочинку медиків, де було порожньо, бо усі – на викликах. Він зазначив, що на «швидкій», в основному працюють люди передпенсійного віку.

«Бригад не вистачає. Дуже велика плинність кадрів. Молодь після училища чи інституту тут працюють, поки не знайдуть більш спокійніше та тепліше місце», – розповів Валерій Турій.

24-годинний робочий графік

Із розрахунку одна бригада на 10 тисяч населення – столиці необхідно 500 п'ятисот бригад. А фактично є 180. Парамедик, який шість років пропрацював на швидкій Ярослав Вус розповів, що будні швидкої допомоги – це пекло.

«Швидка допомога не тільки приїжджає до бабусь поговорити. Швидка допомога приїжджає в Лук’янівське СІЗО теж поговорити. А також викликають, коли когось підстрелять, у сім’ї, де тато б’є маму або дітей, туди, де є наркопритони і передозувався», – сказав  Вус.

І так 24 години без сну. Саме стільки зазвичай працюють лікарі «швидкої».

«У всьому світі лікарі працюють максимум 12 годин. На 13-й годині ти вже все – мертвий. А у нас 24 години, просто нумерується як два рази по 12», – додав Вус.

«За законом, не маємо права. Але ж у нас дуже велика кількість людей, які приїжджають, не є киянами, і їм сюди їздити щодня, навіть на 12 годин роботи це і по коштах важко і добиратися теж», – зазначив завідувач відділенням №1 швидкої допомоги Валерій Турій.

Важкі умови праці, велике навантаження, а головне – мізерна зарплата – ось чому на швидкій ніхто не затримується. Лише уявіть, одразу після інституту лікар отримує трохи більше трьох тисяч гривень. А той, хто пропрацював 20 років, як от Валерій Турій – 10 тисяч гривень.

«Для таких умов і для цієї роботи 10 тисяч – це не зарплата. Зарплата повинна бути хоча б у два рази більшою», – вважає Турій.    

Більшу зарплату хотів би мати і фельдшер швидкої допомоги Юрій Мідіна.

«Тисяч двадцять. Хоча б за квартиру заплатити. Все одно ж нам більше не дадуть», – вважає він.

Юрій розповів, що машину для надання екстреної допомоги столична влада придбала чотири місяці тому. Утім, за словами, екс-працівника швидкої, Ярослава Вуса, автопарк у Києві хоч і оновили, та не всі карети укомплектували реанімаційним обладнанням.

«20% «швидких» у місті Києві мають дефібрилятори, 80% їздять, фактично, просто так. Швидка допомога – це маршрутка з мигалками, які в переважній більшості не працюють, бо їх збивають у дворах об гілки», – наголосив Ярослав Вус.

Реформа екстреної медицини

Однак у МОЗ серйозно зазіхнули на реформу саме екстреної медичної допомоги. І на наступний рік, окрім планових шести мільярдів гривень, виділили для розвитку ще один додатковий мільярд бюджетних грошей. Розпочати мають із диспетчеризації.

«Зараз в тих регіонах, де немає центральної оперативної диспетчерської служби, дзвінки на «103» можуть потрапляти або в обласний центр або в сусідній район», – розповів керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Олександр Данилюк.

Централізованих диспетчерських немає у Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях. Гроші підуть також на підвищення кваліфікації лікарів і закупівлю обладнання.

«Йдеться про закупівлю автомобілів з повноцінним обладнанням: дефібрилятори, дихальна апаратура, автоматичні шприци-дозатори. Тобто все, що необхідно для якісного надання екстреної медичної допомоги», – зазначив Данилюк.

Також він наголосив на тому, що повинні підвищити і зарплату.

«Для екстрених медичних техніків запроектовано від 8 тисяч гривень із доплатами. У фельдшерів і лікарів – від 12 тисяч гривень з категоріями і доплатами», – додав Данилюк.

Навчання інтернів

У симуляцІйному центрі Національної медичної академії післядипломної освіти цьогоріч уперше згідно зі світовими протоколами навчають інтернів.

«Як від базових навичок серцево-легеневої реанімації з відпрацюванням на манекені, роботи з дихальними шляхами. Так і до більш складних навичок – спеціалізованих для акушерів», – розповів лікар-хірург, викладач НМАПО ім. П.Л.Шупика Дмитро Андрощук.

Дмитро переконаний, що усі медики, які зокрема працюють на швидкій, повинні систематично проходити курс підвищення кваліфікації та опановувати новітні знання. Однак пересічні громадяни теж мають володіти елементарними навичками домедичної допомоги.

«Ніяких препаратів, елементарний алгоритм дій, який дозволить підтримати потерпілого до приїзду медиків. Тому що інакше, якщо у вас є зупинка серця і в нас буде сама крута швидка в світі, яка буде гелікоптером прилітати за вісім хвилин – вона дуже класно на дуже дорогих бланках просто констатує смерть людини», – наголосив Андрощук.

Реформа екстреної медицини запланована на наступні п’ять років. У цифрах її результатом має стати час виклику швидкої з 3-5 хвилин до 1 хвилини. Прибуття бригади медиків має бути однаковим, як у місті, так і в селі. Зараз у місті – 10 хвилин, у сільській місцевості –20 хвилин, а треба уніфікувати до 8 хвилин.

До слова, працівники швидкої допомоги критикують почату міністерством охорони здоров’я реформу екстреної служби. Чимало її фельдшерів погрожують звільнитися, бо не уявляють себе парамедиками.

Ірина Коваленко, Віталій Воротняк, «Перші про головне. Деталі»

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-23 07:05 :01