п'ятниця, 14 грудня, 2018, 14:45 Суспільство
Представник Міністерства оборони: 48 000 військовиків чекають на житло
ZIK
ZIK

Держава пообіцяла забезпечити своїх захисників житлом. Але ще не встигли закінчити будівництва та купівлю домівок, як Рахункова палата виявила зловживання з боку Міністерства оборони. За їхніми підрахунками, понад 600 мільйонів гривень, які виділили на приміщення для ветеранів, були використані неефективно.

Про це йдеться у програмі військових розслідувань «Стежками війни» на телеканалі ZIK.

Якою є хронологія подій у сфері видачі житла військовим?

У 2015 році із бюджету виділили 375,7 мільйона гривень на купівлю 686 помешкань для ветеранів. Через рік дали вже 450,8 мільйонів. Цього вистачило на 657 квартир. Минулого року на оселі ветеранам виділили 493,6 мільйонів – за ці кошти придбали 576 квартир.

У 2018 р на житло ветеранам та сім’ям загиблих надали 393 мільйонів. Цього мало б вистачити на 424 квартири. Окремою статтею витрат виділили гроші на купівлю житла для ветеранів-переселенців із Донбасу та Криму. Для них знайшли у бюджеті 41,7 мільйонів, аби закупити 49 квартир.

Чому деякі ветерани відмовляються стояти в чергах за квартирою?

Є й такі ветерани, що свідомо відмовилися від поневірянь кабінетами, а відтак – і від заслуженої допомоги.

«Буває, що ветерани відмовляються на півдорозі до квартири, бо цей процес затягнутий, принижує їх», – пояснює колишній командир «Карпатської січі» Олег Куцин.

Громадська організація «Юридична сотня» займається проблемними питаннями ветеранів від початку війни. Її члени розповідають, хто має законне право на житло від держави.

«Спершу ми вивчаємо право власності людини. Якщо у неї нема житла, то вона має право на так зване поліпшення. І неважливо, де хто зареєстрований», – каже юрист Наталія Шумінська.

Як законодавчо регулюється це питання?

Регулюють виділення житла ветеранам фактично дві постанови Кабміну. Зокрема, № 719, яка надає механізм для отримання квадратних метрів ветеранам із 1 та 2 групою інвалідності та сім’ям загиблих.

Віднедавна ухвалили ще одну постанову – № 280, що стосується забезпечення житлом ветеранів-переселенців.

«В законі України про статус ветеранів війни та статус їх захисту передбачене також надання державного кредиту на будівництво, капітальний ремонт житла. Але такий кредит зараз не надається, бо працюють застарілі норми», – зазначає юрист Наталія Шумінська.

Схожу роботу проводять у правозахисній групі «Січ».

«Колись ми цікавилися програмою будівництва житла у селі. З’ясувалося, що зі ста відсотків виділених коштів освоюють приблизно половину. Решта – повертається у бюджет», – каже координатор інформаційно-просвітницького напрямку групи «Січ» Наталія Кожина.

У Міністерстві соціальної політики також пояснюють нюанси видачі житла ветеранам.

«Якщо людина все життя мешкає у Києві, то й помешкання має отримати тут. Звісно, що, наприклад, у Миколаївській області житло буде дешевше, а компенсація, відповідно, меншою. Питання лежить у площині розрахунку бюджету, проте права людини непорушні», – наголошує керівниця експертної групи Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства соціальної політики України Олеся Цибулько.

Вона додає, що тепер ветерани, які, звісно, дочекалися своєї черги, можуть на власний розсуд вибирати собі житло.

«Від 2017 року гроші мають «ходити» за людиною. Фактично, сім’я учасника АТО отримує компенсацію на свій рахунок і може, в межах цієї компенсації, обрати будь-яке житло, де їм подобається», – запевняє Олеся Цибулько.

От тільки в Міністерстві оборони кажуть: не все так, як на паперах. Нині питання забезпечення житлом військовослужбовців, як і у попередні роки – гостре.

«На квартирному обліку перебуває дуже багато військовослужбовців, загалом їх понад 48 тисяч. Серед них і ветерани – приблизно 25 тисяч», – розповідає заступник начальника житлового відділу Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Сергій Яловик.

Експерт пояснює, яким є порядок виділення житла для військових.

«Приміщення, які придбало Міноборони, надходять до гарнізону. І вже рішенням начальника гарнізону розподіляється житло. До слова, у нас військовослужбовці і курсанти отримують грошову компенсацію за оренду житла», – зазначає Сергій Яловик.

Чому Міноборони звинувачують у зловживанні грішми?

Ситуація із закупівлею та будівництвом житла для військовослужбовців не є прозорою. Аудитори Рахункової палати виявили в Міноборони зловживань на суму в кілька сотень мільйонів гривень.

«Завдяки підсумкам аудиту Міноборони 2016-2017 років, ми з’ясували, що понад 600 мільйонів гривень нераціонально витратили на будівництво і купівлю житла», – зауважує член Рахункової палати Ігор Яремчук.

Експерт запевняє, що особисто брав участь у тій перевірці.

«Вони не встигають використовувати кошти. Зрештою, гроші перерозподіляються із будівництва житла на купівлю, до того ж, на вторинному ринку», – пояснює Ігор Яремчук.

Якщо говорити мовою цифр, то із запланованих до здачі 2200 квартир, Міноборони отримало лише 1083. Водночас з держбюджету на оплату найманого житла військовослужбовцям витрачено понад 670 мільйонів гривень.

«За два роки Міноборони побудувало тільки один 70-тиквартирний будинок у Кропивницькому. Ще одну будівлю на чотири квартири – переобладнано. От це і всі здобутки у сфері будівництва», – зазначає Ігор Яремчук.

Після перевірки Рахункова палата відправила звіт в правоохоронні органи, Міноборони, Кабмін.

«Першою відповіла військова прокуратура. За фактами, які виклав аудит, відкрито кримінальні провадження», – каже Ігор Яремчук.

Міноборони має свої пояснення на тему будівництва

«Розробляється концепція щодо забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. Також до будівництва долучаться інвестори», – запевняє заступник начальника житлового відділу Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ Сергій Яловик.

«Однак ми вважаємо, що це обіцянки, адже конкретних кроків, стратегій – не бачили», – каже член Рахункової палати Ігор Яремчук.

Міноборони у 2011-2017 роках мало побудувати або придбати понад 45 тисяч квартир. Таке завдання залишилося невиконаним, а кількість військовослужбовців та ветеранів, які перебувають на квартирному обліку, за цей період зросла з 44,9 до 47,1 тисяч осіб.

В Рахунковій палаті наголошують, що свою основну роботу вони виконали, далі слово за правоохоронними органами.

«Міноборони має розробити план заходів. Якщо у визначений термін вони цього не зроблять – ми поінформуємо ВРУ, відповідний комітет», – запевняє Ігор Яремчук.

Що держава пропонує ветеранам-переселенцям?

Лише цьогоріч ветеранів-переселенців відділили в окрему категорію претендентів на житло від держави. Та краще пізно ніж ніколи, каже Олег Куцин.

«Вважаю, що першочергово треба давати житло ветеранам-переселенцям з Донбасу. На жаль, з мого оточення я не знаю жодного такого випадку», – говорить колишній командир «Карпатської січі» Олег Куцин.

Такої ж думки народна депутатка, теж переселенка, Наталія Веселова.

«Внутрішньо переміщені особи, їхні сім’ї, ветерани – це люди, які дійсно потребують допомоги», – зазначає нардеп Наталія Веселова.

До слова, серед внутрішньо-переміщених осіб вже є щасливчики, які можуть похвалитися ключами від квартири.

«У 2018 році заявки на приміщення подало 49 сімей, з них забезпечили – лише 29. Тобто процес ніби йде, але проблема все одно залишається актуальною», – говорить нардеп Наталія Веселова.

Що таке «сертифікат на квартиру»?

Крім того, виявляється, що іноді можна навіть отримати сертифікат на квартиру, але саме помешкання – не одразу. Про це розповідає ветеран війни Володимир Рукомед.

«Від травня до серпня нам обіцяли дати квартиру, але результату – нуль. На будівництві багатоповерхівки від трьох до десяти людей. Тож про яке помешкання можна говорити?», – гнівається ветеран російсько-української війни Володимир Рукомед.

Він на власному досвіді знає, що оббивати пороги кабінетів чиновників теж немає особливого сенсу.

«Таких, як я, хто отримав сертифікати на квартири – більше сотні. З нас ніхто не отримав помешкання», – говорить ветеран Володимир Рукомед.

У який спосіб чиновники протидіють ветеранам?

Військовослужбовець Олег Куцин каже: тільки-но комусь виділили землю чи придбали квартиру, одразу ж «беруть на олівець», і потім використовують у власних цілях.

«Спершу приходиш в адміністрацію, щоб добитися своїх прав. Потім тебе витісняє інша організація, яка теж відстоює свої права і, фактично, «гасить» тебе. Майже кожна адміністрація має таку кишенькову ветеранську групку людей», – розповідає колишній командир «Карпатської січі» Олег Куцин.

Правозахисники пригадують невдалий досвід із афганцями та чорнобильцями. Їм теж свого часу роздавали багато обіцянок.

«Афганці та чорнобильці досі стоять у чергах на квартири. Ця проблема, як сніжний ком, буде лише наростати», – каже координаторка інформаційно-просвітницького напрямку правозахисної групи «Січ» Наталія Кожина.

«На мою думку, єдиний шлях для міста – це купити квадратні метри і роздати їх. Та це не до кінця ефективно. Адже до 2014 року був закон, який зобов’язував забудовників віддавати до десяти відсотків від забудованих квадратних метрів у соціальний фонд міста», – додає заступник голови Київської міської спілки ветеранів АТО Антон Колумбет.

До слова, нагадаємо, що інвестори столичного житлового комплексу «Патріотика на Озерах» вимагають якнайшвидше відновити будівництво квартир. Із таким проханням вони звернулися до Президента України, парламентарів, очільника МВС та міського голови Києва. Планується, що серед майбутніх новоселів будуть багатодітні сім’ї, а також ветерани АТО.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-16 13:46 :39