середа, 12 грудня, 2018, 10:37 Регіони
Злети та падіння Рівненського аеропорту
Рівненський аеропорт. Фото з відкритих джерел
Рівненський аеропорт. Фото з відкритих джерел

Рівненський аеропорт суттєво відрізняється від інших колишніх державних підприємств регіону. Усі вони переживали за останні десятиріччя злети та падіння. Щоправда, більшість з них останньою дією так і завершила свою історію. Та є й у регіоні протилежні приклади – колишні державні підприємства, змінивши форму власності, успішно працюють. Інше питання – кому вони зараз належать?

Для аеропорту Рівного епоха злетів та падінь, схоже, дуже затягнулася. Тільки, здається, замайоріло світло в кінці тунелю негараздів – намітилися рейси до Туреччини, Єгипту, з’явилися домовленості про польоти з Рівного в Європу, – як ось знову проблеми. Дійшло навіть до пікетування працівниками сесії обласної ради 7 грудня з вимогами, зокрема, виплатити зароблені гроші.

Трохи історії

Рівняни старшого покоління пам’ятають, як наприкінці 70 років минулого століття функції теперішнього летовища виконувало авіапідприємство, яке поєднувало в собі авіаційний загін і наземну службу. Розміщувалося воно в одноповерховій будівлі і забезпечувало польоти в окремі райцентри області по кілька разів на день літаками АН-2. «Кукурузниками» їх у народі називали (до речі, зараз вони вже не літають).

Підприємство працювало настільки успішно, що почало допомагати обласному центру – виділило списаний літак, своїми силами доставило в мікрорайон рівненських хіміків «Ювілейний» та облаштувало в ньому кінотеатр «Політ». Зараз вже ні того літака, ні кінотеатру немає.

Новоспоруджений аеропорт у Рівному став одним із найкомфортніших для пасажирів з-поміж аналогічних підприємств у Західному регіоні. Навіть, як кажуть знавці, Львівський аеропорт тих часів поступався йому за рівнем зручностей.

Яким чином Рівне змогло отримати кошти з централізованого бюджету для спорудження такого об’єкту – зараз навряд чи хтось скаже точно. Головне, що авіаційні стежки пролягли з Рівного майже в усі обласні центри. Ну й ясна річ – до столиці держави. А влітку до теплих морських берегів взагалі організовувалося по кілька рейсів на день.

У підприємства з’явилися літаки Л-410. Вони в основному доставляли пасажирів до Києва. Квиток коштував порівняно дешево і політ займав якихсь півтори години.

Криза настала з початком 90-х років. Із подорожчанням пального дозволити собі купити квиток на літак міг далеко не кожен. Тож і авіапідприємство почало занепадати. Тоді кимось було вирішено його розділити на дві частини – нерухоме майно (приміщення аеровокзалу, наземні служби) та рухоме майно, тобто літаки авіазагону. На думку авторів ідеї, це мало врятувати ситуацію. Мовляв, сам аеропорт забезпечуватиме приймання та відправлення транзитних бортів, а власні літаки виконуватимуть чартерні рейси і використовуватимуться в якості сільгоспавіації.

Висвітлити посадку та зліт першого такого літака і взяти інтерв’ю у пасажирів запросили тоді місцевих журналістів. Політ був транзитним. АН-24 вилетів з Києва, приземлився в Рівному і далі мав летіти до Ужгорода. Пасажири, а це були здебільшого бізнесмени, залюбки ділилися з пишучою братією позитивними враженнями від польоту. Тільки от вилетіти з Рівного той літак не зміг. Як пояснили журналістам, птах пошкодив скло. Таке трапляється рідко, але ось у Рівному сталося і дехто угледів у цьому поганий знак.

Після цього про подібні рейси чути не доводилося. Не відомо, куди поділися літаки авіазагону. А тим часом територія навколо самого летовища, де було колись колгоспне поле, почала активно забудовуватися хатинками-палацами. Хто їх тоді міг собі дозволити зводити і отримати при цьому земельну ділянку, – не варто уточнювати. Зрозуміло одне, що то люди впливові та не бідні. У Рівному тоді навіть гірко жартували – скоро «нові українці» доберуться й до злітно-посадкової смуги і перетворять її у центральну вулицю свого житлового масиву.

Історія «хвостового ефекту»

Свого часу до Рівненської філії телеканалу СТБ, де працював журналістом автор цих рядків, звернулася ветеран місцевої гідрометеослужби з проханням допомогти колективу станції, що розташована на території летовища. За словами жінки, працівники станції чоловічої статі рано чи пізно захворювали на одну й ту ж важку недугу. Люди пов’язували це з випромінюванням від одного з об’єктів, який «веде» літак під час посадки. Знімальна група виїхала на місце, записала синхрони працівників станції. Хотіли записати коментарі й керівництва об’єкта, але там говорити на камеру відмовилися. Не на камеру сказали, що у них на території все в порядку. Ніхто нічим не хворіє і локатор той використовується лише тоді, коли треба прийняти літак. А оскільки на той час був період, що ні зльотів, ні посадок на летовищі не було, то й об’єкт не працював. Але от дорогою на студію журналісти помітили, що всі хатинки-палаци в цій місцині обладнані захисними екранами. Це наштовхнуло на певні роздуми.

Після виходу сюжету на всеукраїнському рівні телефон у студії був довгий час «червоним». Дзвонили як пересічні глядачі, так і спеціалісти у цій галузі. Останні переконували в тому, що об’єкт має «хвостовий» ефект. Це щось на зразок труби котельні на твердому паливі – на самій території сажі немає, а випадає вона за її територією. Тож зрозуміло, чому люди не бідні та впливові, які побудувалися неподалік злітно-посадкової смуги, обладнували свої помешкання такими засобами.

Як би там не було, а кожна думка має право на існування. Якщо проаналізувати місцеві видання з 2004 року, то можна нарахувати десятки матеріалів про бажаючих вкласти великі інвестиції в аеропорт, взяти його в концесію і так далі, але жодної інформації не знайдете про те, чому той чи інший розрекламований ймовірний інвестор, не завершивши свого задуму, зникав з поля зору.

Туристичний сезон 2018 року так гарно розпочинався…

Впродовж останніх років аеропорт рятували чартерні рейси. На початку 2000-х літали з Рівного до Одеси. Згодом почали виконувати рейси до Туреччини, Єгипту.

У травні цього року з Рівного відправився рейс до Туреччини. За інформацією прес-служби Рівненської облради, рейсом полетіло 172 пасажири літаком авіакомпанії ANDA AIR, який розрахований на 175 пасажирів. Серед них не лише рівняни, але й львів’яни та білоруси.

Директор аеропорту Ігор Насинюк спілкується з журналісткою перед відправкою рейсу. Фото з відкритих джерел
Директор аеропорту Ігор Насинюк спілкується з журналісткою перед відправкою рейсу. Фото з відкритих джерел

«Як зазначив директор компанії Join UP у Західному регіоні Андрій Кунтий, пасажирський борт сполученням Рівне-Анталія відправлятиметься щочетверга, але згодом додадуть ще один рейс, вильоти якого відбуватимуться щосуботи. У перспективі також заплановано регулярні перевезення з Рівного до Єгипту», – повідомила тоді прес-служба Рівненської облради.

На підтримку аеропорту була розроблена ціла програма, яка передбачала комплекс заходів з відновлення летовища.

Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко за штурвалом літака, який виконуватиме чартерний рейс. Фото з відкритих джерел
Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко за штурвалом літака, який виконуватиме чартерний рейс. Фото з відкритих джерел

«Це план заходів спрямований на подолання кризових моментів і спрямування зусиль на розвиток. Маємо залишити за собою статус «міжнародного». Хочемо, звісно, відновити і збільшити напрямки авіасполучень. Стоїть завдання модернізувати інфраструктуру аеропорту, зробити його більш зручним для туристів. Відтак очікуємо, що збільшиться обсяг пасажиро- та вантажопотоку і покращиться ділова репутація підприємства», – цитувала голову Рівненської ОДА Олексія Муляренка його прес-служба в травневому повідомленні для ЗМІ.

Пасажири відлітають до Туреччини на початку туристичного сезону. Фото з відкритих джерел
Пасажири відлітають до Туреччини на початку туристичного сезону. Фото з відкритих джерел

…і завершився приземленням на п’яту точку

Мажорний настрій травня в листопаді змінився мінорною реальністю. Під час підготовки до сесії Рівненської обласної ради, перше засідання якої відбулося 7 грудня, проводилися засідання постійних комісій ради. Так на одному із них з’ясувалося, що аеропорт не тільки не працює, а й люди зарплати не мають, борги до Пенсійного фонду з’явилися і взагалі майно летовища виконавча служба може забрати.

«Через патову фінансову ситуацію працівники не можуть подавати документи на оформлення субсидій, отримувати лікарняні тощо.

Водночас, районне відділення державної виконавчої служби звернулося до депутатів обласної ради, аби ті дали згоду на реалізацію частини майна аеропорту з метою повного та своєчасного виконання зведеного виконавчого провадження. Йдеться про суму у 12 мільйонів гривень за усіма видами заборгованості.

Поліпшити фінансову ситуацію аеропорту могли б перевезення. Однак на пропозиції від авіакомпаній щодо організації польотів підприємство змушене відмовляти, адже досі – майже через рік після ремонту – не здана в експлуатацію руліжна доріжка. Ще на минулих комісіях депутати виявили бажання заслухати фахівців департаменту з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації, які контролювали хід робіт, аби ті пояснили, чому об’єкт завис у повітрі.

«За словами заступника начальника департаменту Вадима Бобрікова, на сьогодні з цього питання відкрита кримінальна справа. Адже департамент ще торік відмовився приймати об’єкт в експлуатацію, бо виявив недоліки у будівництві. Підрядник, зі свого боку, з зауваженнями не погодився і налаштований відстоювати свою позицію в суді. Хід кримінальної справи контролює СБУ та Національна поліція», – зазначається в повідомленні прес-служби Рівненської облради.

Такий стан справ на підприємстві викликав бурхливе обговорення серед членів постійної комісії. Однак в одному депутати виявилися одностайними: якщо не знайти коштів у бюджеті і не погасити борги, аеропорт доведеться закрити.

Члени комісії проголосували низку рекомендацій. Вирішили звернутися до правоохоронних органів, аби ті надали інформацію щодо того, на якій стадії перебуває ця кримінальна справа. Також члени постійної комісії звернуться до облдержадміністрації, яка є розробником Програми розвитку та підтримки обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне» на 2018-2020 роки, з питанням, чому відсутнє належне фінансування даної Програми, що тягне за собою погіршення фінансового стану підприємства та зростання соціальної напруги в колективі.

Перед сесійним засіданням, як ми вже повідомляли, відбулася зустріч працівників аеропорту в Рівненській ОДА із заступником очільника області Ігорем Тимошенком.

Темою розмови стала заборгованість із виплати заробітної плати усім працівникам комунального підприємства, що належить обласній раді.

«Люди скаржаться, що аеропорт не працює через борги у 17 мільйонів гривень, які накопичилися за останні 10 років. Через це ситуація на підприємстві скрутна. Летовище не приймає тривалий період літаки, кілька місяців боргує своїм працівникам не лише виплату заробітної плати, а й внески до Пенсійного фонду та ЄСВ.

Працівники підприємства бачать вирішення питання у погашенні боргів за рахунок коштів обласного бюджету. Разом з тим, обласна адміністрація допомогла розробити програму порятунку летовища. Планувалося, що гроші на реалізацію заходів мали спрямувати вже наприкінці 2018 року від перевиконання бюджету. Проте, додаткових надходжень до обласної скарбниці надійшло дуже мало. Тому фінансування не вдалося здійснити в такі терміни. Кошти на програму передбачили у бюджеті на 2019 рік», – зазначається в повідомленні прес-служби Рівненської ОДА.

7 грудня питання про виділення грошей для аеропорту депутати Рівненської облради, навіть незважаючи на акцію з пікетування сесійної зали авіаторами, не розглядали. Вирішили повернутися до нього на наступному сесійному засіданні, що має відбутися 14 грудня.

Які перспективи?

Робити прогнози, а особливо в наш час – річ марна. Проте, основне правило бізнесу, а саме отримання прибутку, ніхто не скасовував. А щоб отримати той прибуток, потрібно щось для цього вкласти. Тож, може статися так, що гроші з обласного бюджету на погашення заборгованості та придбання техніки все-таки виділять. Можливо, змінять менеджмент. До речі, з побаченого й почутого на сесії склалося враження, що до керівництва летовища в обласної влади є питання. За кращих розкладів здадуть в експлуатацію руліжну доріжку, яка необхідна для приймання літаків класу «Боїнг» і летовище запрацює.

Тільки от постає кілька запитань. По-перше, йдеться про борги за останні 10 років. Нічого не йдеться про те, чи робив власник підприємства аналіз того, звідки і яким чином ті борги утворилися і що потрібно для уникнення їх появи у майбутньому. А з приводу узбіччя руліжної доріжки, то взагалі виходить «непонятка». Хід проведення будь-яких робіт за бюджетні гроші потребує контролю виконання з боку замовника. У даному разі – місцевих чиновників, які представляють владу.

Директор Рівненського аеропорту Ігор Насинюк на сесії облради. Фото з відкритих джерел
Директор Рівненського аеропорту Ігор Насинюк на сесії облради. Фото з відкритих джерел

Ігор Насинюк, директор Рівненського аеропорту:

«Ми не експерти, але візуально бачимо, що цей асфальт погано вкладений. Ми зверталися неодноразово до управління будівництва, до адміністрації, до СБУ. Проведено було експертизи. Я дозволяв експертам з правоохоронних органів приїздити на руліжну доріжку і брати проби. Але чому узбіччя доріжки ми почали робити. Вона 18 метрів завширшки. Двигуни «Боїнга» розташовані так, що за такої ширини під час руху можуть, наче пилосмок, засмоктати будь-які предмети. А це ж безпека польотів, велика відповідальність. Тож чекаємо, коли буде зданий цей об’єкт. Я написав лист в облдержадміністрацію, в управління будівництва. Відповідь: у найкоротший час буде вирішено. Цього року було золоте літо, золота осінь. Із цієї компанії, яка проводить роботи, жодної людини на об’єкт не прийшло. А ми могли б за чотири місяці, виконуючи чартерні рейси, заробити 4 мільйони гривень».


Є й інші прогнози. Свого часу в Рівному активно говорили про утворення на базі аеропорту міжнародного автомобільного терміналу, перспективи передання його в концесію. Один з керівників регіону часів президентства Віктора Ющенка навіть говорив у сесійному залі облради, що готовий віддати об’єкт інвестору за 1 гривню, аби профіль летовища не змінився. Так не знайшлося бажаючих. Не виявилося охочих і взяти аеропорт в концесію…

Петро Хромих,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-16 14:10 :43