Новини » Львів 10 грудня, 2018, 15:45
У Львові громада УГКЦ відстоює права на храм, який вона врятувала від руїни
Храм Стрітення Господнього у Львові. Фото: active.lviv.ua
Храм Стрітення Господнього у Львові. Фото: active.lviv.ua

У Львові склалася доволі напружена ситуація довкола храму Стрітення Господнього, що на вул. Винниченка, який належить громаді УГКЦ, але в якому також проводила свої богослужіння громада РКЦ: може статися так, що обидві громади залишаться на Різдво без повноцінного богослужіння.

Про те, що ж вплинуло на загострення відносин між двома громадами, у коментарі IA ZIK розповів представник громади УГКЦ Ігор Барановський.

«Наш храм має дуже непросту історію. Його почали будувати у 1644 р., а завершили в 1692 р. і освятили як костел Матері Божої Лоретанської. Наприкінці XVIII ст. австрійська влада закрила костел і розмістила у ньому склад. Церкві його повернули у 1842 році і наново освятили як храм Матері Божої Громничної (Стрітення Господнього). Радянська влада знову закрила його у 1946 р. Далі будівля переходила із рук у руки, аж доки її не передали Науково-дослідному інституту «Система». У кінці 1991 р. Ірина Калинець, яка на той час була уже депутатом Верховної Ради України, запропонувала зорганізувати громаду УГКЦ, і її радо підтримали. Громада мерзла на сходах храму до 1997 року, коли отримала усі документи і приміщення звільнили попередні власники. Отримання документів було доволі непростою справою, адже це пам’ятка архітектури, що перебуває під охороною ЮНЕСКО. Я особисто кілька разів ночував у Києві, щоб отримати необхідну документацію. З часом довкола храму згуртувалася чисельна та міцна громада», – зазначив Ігор Барановський.

За його словами, приблизно від 2001 року з’явилася інформація, що церковна влада обіцяла передати приміщення храму РКЦ. Тоді представники громади УГКЦ зустрілися із кардиналом Любомиром Гузаром та Апостольським нунцієм в Україні. Невдовзі громада УГКЦ погодилася, щоб у її храмі могли відправляти богослужіння вірні РКЦ. Відтоді часу римо-католицька громада мала можливість відправляти три богослужіння у неділю та одне кожного дня тижня.

«Це був жест братерства і миру з нашого боку. Однак виявилося, що вище духовенство РКЦ чинило тиск на ієрархію УГКЦ з метою передати храм виключно римо-католицькій громаді. Звичайно, що ми не чекали, щоб храм завалився – ми його відремонтували. Зокрема, замінили вікна та двері, відремонтували дах. Однак тиск тривав й надалі. Під час зустрічі із митрополитом Львівським Ігорем Возьняком та главою УГКЦ патріархом Святославом Шевчуком ми довідалися, що тиск чиниться так само на них у Римі щодо передання храму. Але яке рішення можна тут прийняти? Громада УГКЦ має усі документи на храм, ним користується, нічого не порушує, має добрі стосунки зі священиками. Внаслідок тиску на початку грудня нам забрали священика. Тобто зараз ми громада без священика. Хоча ми нічого не порушили і тому немає приводу для таких дій. Ми розуміємо, що наша церква є молода, триває її становлення і тому тут можливі різні маніпуляції. Однак вважаємо, що якщо у такий спосіб усім поступатися, то так взагалі можна втратити нашу незалежність. Ми дотримуємося думки, що ми є тими, ким ми є, і пам’ятаємо за що нас переслідували та за що ми боролися. І ми готові відроджувати нашу церкву і поборювати усі труднощі на цьому шляху», – додав Ігор Барановський.

Він акцентував, що оскільки громада УГКЦ не має священика, адміністратора храму, то була змушена відмовити і громаді РКЦ у проведені богослужінь у храмі.

«Ми відкриваємо зараз храм лише у ті дні, коли збираємося для молитви без священика. Звичайно, для нас це незручно, негарно, неприємно. І громада через це дуже непокоїться. Ми віруючі люди, багато із нас мають вже поважний вік. Ми розуміємо, що є проблеми, але що ми можемо у цьому випадку зробити? Ми маємо усі документи на храм, вклали у його ремонт доволі великі власні кошти. Це не абстрактні гроші – нам їх ніхто не виділяв. Дуже часто члени громади мусіли пояснювати своїм сім’ям, що ці гроші потрібні для відродження храму. Зрештою, ми «прикипіли» до храму, довкола нього згуртувалася міцна громада. Нас об’єднує не ненависть до якоїсь іншої конфесії, а любов до Бога, своєї церкви, свого храму. Так чи інакше, ми не бачимо зерна неправди за собою», – підкреслив представник греко-католицької громади Стрітення Господнього УГКЦ.

Ігор Барановський розповів також, що минулої суботи представники громади УГКЦ зустрілися з митрополитом Львівським РКЦ Мечиславом Мокшицьким для обговорення ситуації довкола храму.

«На зустрічі ми довідалися про угоду, підписану Апостольським нунцієм в Україні Клаудіо Гуджеротті та митрополитами Мечиславом Мокшицьким і Ігорем Возьняком, про передачу храму у «канонічну власність» громаді РКЦ, при умові, що громада УГКЦ залишиться у храмі, але отримає «понадконфесійного» священика, призначеного митрополією РКЦ. Однак цього документа нам не показали. Нам не підтвердили його існування і представники ієрархії УГКЦ. Тому тут багато запитань. Як буде далі? Все залежить від громади – як вона вирішить. Ми відчуваємо за собою правду і справедливість, яка змушує нас відстоювати свої права», – підкреслив Ігор Барановський.

«Наближаються Різдвяні свята і дуже шкода, що наших дітей у храмі не привітає Святий Миколай. Ми звертаємося до церковної влади з проханням повернути нам священика. Також просимо львівську громаду поставитися з розумінням до нашої проблеми і підтримати нас», – підсумував він.

Редакція IA ZIK готова опублікувати усі точки зору щодо ситуації довкола храму.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-10-19 10:13 :12