неділя, 9 грудня, 2018, 10:25 Суспільство
Таємниця двох криниць Бешта
Фото Галини Пагутяк
Фото Галини Пагутяк

Про засновника хасидизму і лікаря Ізраеля Баал Шем Това розповідали, що він ніколи не лягав спати з грошима. Бо все, що заробив, віддавав бідним, а собі лишав тільки,щоб справити шабат. Жив він у XVIII столітті й похований у славному подільському містечку Меджибіж.

Бешт, як ще його називають, сім років провів у Карпатах. Копав глину, а дружина продавала. Мешкали вони віддалік від людей і, читаючи Тору, Бешт досяг просвітління й почав лікувати людей. Не забував при цьому і про цілюще зілля. Опришки його шанували як мольфара, він лікував Довбуша від ран, якщо вірити легенді. Я знаю безліч історій про нього і давно хотіла побачити святе джерело, яке виникло з волі Бешта поблизу Меджибожа. Місцеві називають це джерело Єврейською криницею. Від славнозвісного Замку йти досить далеко, ото від замку через греблю і далі через село Требухівці до крайньої хати. А там звернути вниз, повз людські городи, і вийти до заплави. У нас в Україні багато святих джерел, хоч би джерело в Раковці коло Львова, довкола якого нині процвітає бізнес: сувеніри, шашлики тощо. Знаючи, що святість Баал Шем Това приваблює в Меджибіж тисячі євреїв з усього світу, я очікувала на якусь пишну споруду, але то була просто криничка на один бетон з цинковим відром і ланцем, щоб черпати воду. У видолинку, серед снігів. Правда, поруч облаштували басейн для туристів з кошерною крамничкою, але криниця стоїть віддалік, проста як сам Учитель.

Фото Галини Пагутяк
Фото Галини Пагутяк
Фото Галини Пагутяк
Фото Галини Пагутяк

Євреї розповідають, що Бешт одного разу вертався з товаришем із Летичева, і шабат застав їх у дорозі. У розпачі Бешт вдарив посохом об землю і на тому місці з’явилось джерело, в якому друзі могли омитись за ритуалом і напитись з нього води. А християни розповідають, нібито селянин витяг з болота візок Бешта, і коли той спитав, чим йому віддячити, попросив напитися. Бешт створив для нього джерело і сказав, що вода з нього буде помічною. Лікар не дивився на конфесію, а тим більше на статки пацієнтів. І що найцікавіше, є ще одна криниця, яку не показують туристам, метрів за двісті. Може, тому, що вона на самому краю заповідних боліт і там не облаштуєш басейн. Я натрапила на неї наступного дня. Такий самий бетон, на дні якого ворушиться пісок, наче живий, і така сама чиста вода. Про це джерело туристи не знають. Котре з них справжніше? Біля обох на вербах червона шматина, знак святості, єдина яскрава пляма на тлі зимового краєвиду. Зрештою, чому б не бути двом криницям? Є знання, доступні кожному, а є для обраних, готових пожертвувати задля істини статусами і маєтками, бо вони не від світа цього. Такі – сіль землі. Баал Шем Тов ніколи не претендував на роль Месії(Машіаха) і вважав, що всі хвороби від неправильних вчинків, збій життєвої програми, як тепер би сказали. І неправедній людині ця вода з криниць не допоможе. Лікують віра і щире каяття. Гадаю, кожен з нас з цим погодиться. Поки я набирала води і розмовляла з місцевим дідусем, приїхали два мікроавтобуси з ізраїльськими туристами, які чемно все зазнимкували, а тоді почали зазирати в криницю.

Фото Галини Пагутяк
Фото Галини Пагутяк

Меджибожу поталанило. Він лежить у межиріччі Бога і Божка, як називали колись Буг і Бужок. Попри весь туристичний кіч, попри руїни, він зберігає свою шляхетність, і ніколи не ставав як Умань місцем скандалів. Він величний і повільний як ріки, що течуть довкола нього. Він належить українцям, які століттями жили поруч з євреями, євреям, які століттями жили поруч з українцями. Зрештою, і полякам, для яких ці місця пов’язані з магнатськими родами Синявських, Гербуртів, Чарторийських, а також з Тадеушем Костюшкою. Хатини трьох націй виглядають однаково, шкода, що стільки вже доруйнувалось і стоїть пусткою, а новітні забудови, самі знаєте, тепер які. Сама гробниця Бешта – це хатина, всередині якої сховано надгробки Вчителя і його родини. Там тепло і затишно, бо є опалення,а знадвору горять свічки, кидаючи відблиск на синюватий вечірній сніг поцяткований замшілими похиленими надгробками, де спочивають також жертви Голокосту. Меджибіж пережив і Голокост, і Голодомор, і зараз нагадує старого скаліченого птаха, який героїчно чіпляється за життя.

Щоб потрапити в Меджибіж, треба їхати зі Хмельницького по трасі на Вінницю, до села Требухівці, це 30 км, і ще трохи пройти до Меджибожа.У той бік їде сила-силенна автобусів. Просто з траси можна вийти і до Єврейської криниці, але це не цікаво, бо село саме по собі дуже гарне.

Галина Пагутяк,
для IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-01-23 00:51 :56