п'ятниця, 7 грудня, 2018, 11:15 Суспільство
Кольори – дзеркало психіки, а музика – ліки для всіх
Фото: pixabay.com
Фото: pixabay.com

Напруження, перевтома, страхи, а наслідок – стресові ситуації, головні болі, роздратування… Ніхто, на жаль, нині від того не застрахований. Кожен по-своєму їх долає. Одні люблять слухати музику, інші малювати, ще хтось – танцювати…

Терапія мистецтвом загалом виявляється надзвичайно корисною, особливо для людей, які страждають психосоматичними захворюваннями, себто такими, що мають психологічну причину. Це – гіпертонія, астма, цукровий діабет, мігрень тощо. Якщо при цьому ковтати пігулки, то потрібно це робити постійно і систематично. Виявити ж першопричину хвороби й усунути її можна також з допомогою психотерапії, а на додаток – арт-терапії.

Народна й дитяча музика корисна всім

Фото: pixabay.com
Фото: pixabay.com

Те, що музика має цілющі властивості, відомо давно. Однак, це не стосується деяких сучасних «хітових» музичних композицій, які радше подразнюють нервову систему. Мова не про них, а про класичну музику, яка благотворно впливає на людину.

Скажімо, загальновідомо, що багато композицій Гайдна, Моцарта, Россіні допомагають позбутися песимізму, пригнічення, смутку і навіть ненависті. Ця музика вселяє радість, підбадьорює, звеселяє. Звичайно, тут дуже багато залежить від характеру людини, її суб’єктивного сприйняття. Що веселить одну, може дратувати іншу. Та є музика, яку можна без жодних застережень слухати усім, незалежно від віку й проблем. Це – дитяча і народна. Збагачує духовно музика Й.С.Баха.

Коли ви роздратовані, можете послухати «Пори року» Чайковського, полонез Огінського. Соната №7 Бетховена допомагає при гастритах і шлункових хворобах. Музика Моцарта сприяє розвитку розумових здібностей у дітей. До речі, у багатьох країнах уже давно використовують музику при лікуванні зубів для заспокоєння та зняття болю, під час хірургічних операцій разом з анестезією.

На психологічних заняттях з дітьми часто використовують музику «нью ейдж», що є наближеною до природного сприйняття, або автентичні речі – гуцульські, китайські ритми. Уявіть, на вулиці похмуро, дощ, а у приміщенні звучить спів птахів, шум моря…

Окрім музики, діти дуже добре сприймають казкотерапію, розповіді, малювання, писанкарство. Інколи малюнок дитини (й дорослої людини також) розкаже про її хворобу чи проблему більше, аніж вона сама. Скажімо, якщо дитина малює неповне сонечко у верхньому кутку аркуша, то це свідчить про якісь негаразди. Можливо, малюкові бракує батьківської любові. Вибір кольорів також є доволі промовистим. Чорні й коричневі різкі лінії малюнка вказують на тривогу, неблагополучність, ймовірну агресію.

Гармонійна людина – чотириколірна

Особливості впливу кольору на людину, її емоції дуже активно використовує сучасна реклама, намагаючись нав’язати нам товар чи послугу. Продумане поєднання кольорів, ліній і форм працює на те, щоб привернути увагу, зацікавити. Якісна реклама просто примушує споживача «втрапити в пастку». Таємниці психологічного впливу на людину свого часу досліджував швейцарський психолог Макс Люшер, який довів – якщо людина якийсь колір активно потребує, це означає, що їй не вистачає відчуттів, що викликає цей колір. Він вивів кілька типів людей, в яких переважає один колір, а гармонійну людину назвав чотириколірною, тобто, яка однаково приймає червоний, зелений, синій і жовтий.

Що означають ці кольори? Зелений – колір самоствердження і зростання в суспільстві. Людина, яка належить до «зеленого» типу, активно хоче визначитись, задовольнити свої амбіції. І це означає, що їй цього бракує. Окрім того, зелений символізує успіх, є відновлюючим, здатен привести до рівноваги. Тому нам так добре на природі. Синій відображає спокій, відповідає за жіноче начало. Здавна синій асоціювався із материнством, затишком. Людина, яка обирає синій, прагне спокою. Цей колір викликає роздуми, самозаглиблення (уявіть, що сидите на березі моря). Ті, хто обирають червоний, потребують активності, інтенсивної діяльності. Можливо, вони були перенасичені відпочинком або якимось інертним станом. Утім, червоний може означати й агресію.

Якщо заглибитися в минуле, то побачимо, що наші пращури не так однозначно ставилися до кольору. Червоний в них уособлював силу, владу, енергію, велич. І чорний не обов’язково означав щось погане. Він символізував особливу відзнаку, сакральну силу. Чорний та білий, наприклад, сприймалися як пошана душ померлих, подяка за охорону від лихих сил. Дослідження стверджують, що чорний є відображенням духовності, вищого розуму, а червоний – радість життя, любов для молодих, надія на шлюб.

Залишився жовтий, який є близьким до білого й означає вільне існування, благополучне співжиття з усіма оточуючими. Жовтий на українському прапорі означає сонце, а не пшеницю. У слов’ян були основних два культи – води й сонця. У нашій слов’янській культурі жовтий перейшов у золотий. Цікаво, як його використовували в писанкарстві. Адже всі знаки на писанках виконували функцію оберегів. Для того писанки тримали вдома, підвішували над колискою, обдаровували ними. Писанка – суто український вираз культури і духовності. І у глибинному значенні є відображенням певної системи сутності буття. Мабуть, варто сьогодні більше звертатися до наших культурних, етнічних надбань. Можливо, саме в них закладено справжнє одужання нашої нації.

Галина Палажій,
психолог, журналіст,
IA ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-18 19:09 :03