четвер, 6 грудня, 2018, 10:58 Львів
У Львові відбулося поетичне дійство за творчістю Ірини Вовк
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK
  • Ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк. Фото: Микола Тис/ZIK

Учора, 5 грудня, у виставковій залі Львівського музею історії релігії відбувся ювілейний творчий вечір поетеси Ірини Вовк.

Це була не просто творча зустріч з талановитою людиною, а справжнє поетичне-театралізоване дійство, під час якого Ірина Вовк читала свої вірші, написані у різні періоди життя. У кожному прочитаному творі яскраво бриніли оголені струни душі поетеси, яка передала свої емоції та почуття красою слова. Дійство проходило в урочисто піднесеній атмосфері, що супроводжувалася високою музикою органу у виконанні Віталія Півнова, а також церковного хору «Осанна» та Молодіжного експериментального театру аматорів «МЕТА».

Переспіви старовинного циганського романсу знаменито виконала акторка Першого українського театру для дітей та юнацтва Леся Шкап’як. «В Ірини є трепет, який дуже зараз зникає з нашого життя», – зазначила Леся Шкап’як.

Вечір завершився фрагментом авторської інсценівки «У прихистку Божої ласки: Мати і Син», де Ірина Вовк озвучила графиню Софію з Фредрів Шептицьку, а Роман Гринько озвучив Романа-Андрея Шептицького.

Довідка.

Ірина Вовк – поетеса, драматург, театральний критик, сценарист, релігієзнавець, етнограф, авторка пісенних текстів, акторка Молодіжного Експериментального Театру Аматорів «МЕТА» (м. Львів).

Виконавиця ролі Дракона (1987) у однойменній виставі за твором Юрка Винничука, ролі Єльки у першій в Україні інсценізації роману О.Гончара «Собор» (1988), ролі Вчительки у виставі «Алілуя» за пєсою Сергія Михайлюти на тему голодомору в Україні 1933-37 років (1991), Купальська Лада у забавах театру «МЕТА» у Нижньому Синьовидному (1991), Гідропарку на Дніпрі (Київ,1991), Львівському Знесінні (1991), Ченстохові на зустрічі з Папою Іваном-Павлом ІІ (1991), а також виконавиця ролі Мавки у виставі «Лісова пісня» студентського драмгуртка Львівського Національного університету ім. І.Франка під керівництвом професора Івана Овксентійовича Денисюка (1986).

Знялася у масових сценах фільмів «Овід» (Китай-Україна, 2003), «Таємниця маестро Березовського» (Україна, 2007), «Владика Андрей» (Україна, 2007), «Зівялі квіти» (Україна, 2008), а також «Багряний колір снігопаду» (останній фільм режисера Мотиля, Москва, 2006).

Автор театральних та кінорецензій: «Аллах Акбар» або «Уроки Роксолани», «В Ноані холодно і пусто», ««Неповторність» у ритмі танго», «І мла бувала золотою…», «Воскреслий Дух творить і торжествує», «Була Рошкевич, стала Озаркевич», «Блакитна троянда» або кінець українській психологічній драмі».

Народилася 4 вересня 1963 року в Ялті (Кримська обл., УРСР). Закінчила з відзнакою українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка. Вчителювала, брала участь у розкопках Давнього Галича у складі Карпатської архітектурно-археологічної експедиції, з 1987 року – науковець Львівського музею історії релігії, з 1997 року – завідувач відділом етноміфології Інституту релігієзнавства при ЛМІР.

Членкиня НСПУ з 17 травня 1994 року. Автор передмови до книжки «Колядки» («Логос»,1990), збірок поезії та драматичних замальовок «Дзеркала» («Каменяр»,1991), «Самоцвіти сокровення» («Логос», 1997), «…І все ж – неопалима» («Логос», 2001), «Вибрана лірика» («Апріорі», 2008), «Семивідлуння» («Каменяр», 2008), переспівів світової музичної класики для дітей «В лапку джміль бере смичок» («Ліга-прес», 2008). За останні три книжки нагороджена літературною премією ім. Маркіяна Шашкевича (2009).

Автор переспіву польської релігійної драми «Марія з Магдали» («Логос», 1995). У 2013 році побачили світ ювілейна поетична збірка «Обрані Світлом» («Сполом», 2013), історична поема «Галицька елегія» («Сполом», 2013), дитяча книжка «Старі слова різдвяного вертепу» («Сполом», 2013–2014). 

Як релігієзнавець Ірина Вовк з 2006 року веде постійні рубрики на радіо «Воскресіння»: «Величні події та імена», «Львів, якого вже немає» та «Давньоруські жінки на карті Старої Європи», щорічно публікує наукові матеріали у збірниках Міжнародних конференцій «Історія релігій в Україні» («Логос»), «Віснику» музею історії релігії. До 200-ліття Т. Шевченка Іриною Вовк було створено авторський цикл радіопрограм «Стежками «Живописної України» Тараса Шевченка».

Підготовані до друку: «Дощечкова читанка» для дітей за сторінками «Велес-книги» (1992, у рукописі). Автор численних статей, радіоматеріалів і сценаріїв про витоки української календарно-побутової обрядовості, зібраних в етнографічний цикл «За нашим звичаєм Бога величаєм» (1992, у рукописі). У 2015 році у видавництві «Сполом» побачила світ перша книжка з цього циклу «Осінь. (Спаси в українському народному календарі; Пречисті в українському народному календарі; «А наш Волох сіно косить…»; «Свята Мокрина осінь приносить…»)».

Лауреат міжнародної літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2016) за унікальний цикл сходознавчих досліджень «Міфологія Стародавнього Сходу» – міфологічні словники Єгипту та Шумеро-Аккаду та драматичні візії до них – «Горизонт Хуфу» і «В садах Семіраміди» (Видавництво Львівського музею історії релігії «Логос», 2013). У 2014 році у видавництві «Сполом» вийшла з друку історична драма-феєрія з часів Османської імперії «Епоха вянучих троянд».

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-16 05:13 :38