Новини » Суспільство

Журналіст про зброю російських пропагандистів: Найпершою зброєю фейкової інформації є емоція

ZIK

Російські фейки атакують і залякують українців псевдоновинами через усі засоби комунікації. Психологічний терор сіє серед населення тривогу, кажуть експерти. Але є способи, як йому можна протистояти.

Про це йшлося у програмі новин «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Україну атакують фейки та інформаційні вкиди з боку Росії. Фальшивки розсилають громадянам через усі засоби комунікації.

«Дуже багато фейків було в месенджері, а також у соцмережах: Twitter, Facebook, Instagram», – зазначає редактор німецькомовної версії «Stopfake» Галина Шиманська-Гаєр.

Галина разом зі спільнотою «Stopfake» активно бореться проти брехні з 2014 року. Тоді на Україну почало насуватися справжнє цунамі фальсифікованої інформації. Не стихає буревій псевдоновин і нині. Голод, холод, бідність населення – найбільший наклеп припадає на соціальну царину.

«У магазинах офіційно закінчилась сіль. Такі новини лунають із декількох областей, і це не жарти», – говорять у російських ЗМІ.

«Все робиться для того, аби показати, що Україна – failed state, тобто така країна, яка не вдалася, яка провалилася і не здатна функціонувати без Росії», – наголосила Шиманська-Гаєр.

«Треба дезорієнтувати, а також зробити те, що роблять під час війни вороги – дегуманізують. Це означає, що пересічні росіяни мають вірити, що ми виродки», – зазначив журналіст і документаліст Іларіон Павлюк.

Як населення потрапляє на гачок маніпуляції, добре знає саме Павлюк. Його проект «Зомбі -2. Промивка мізків» демонструє певні технології. І найпершою зброєю фейкової інформації є емоція.

«Фейк має обурювати, бо коли ви емоційно-збуджені, ви не здатні аналізувати. Ви внутрішньо готові до дій, не аналізуєте, дієте. Тобто робите репост, розповідаєте комусь, що ви думаєте про те, «який твориться жах». Тобто ви рефлексуєте з цього приводу, не аналізуючи», – наголосив він.

Далі створюється асоціативний ланцюг.

«Для того, щоб у фейкових новинах зробити когось крадієм, не треба навіть стверджувати що ця людина крадій. Можна всього лише 100 разів запитати: «Петров крадій?». І слова «Петров» і «крадій» створять у вас у голові міцну асоціативну ланку», – зазначив Павлюк.

Ефекту пропагандисти досягають і завдяки кричущим заголовкам, де використовують слова: увага, небезпека та інші.

А також повідомлення без конкретики: де, хто, куди, наприклад, має прийти – все це приманка ворога, з якою варто бути особливо обачними. Фахівці заспокоюють: протистояти фейкам можливо. Насамперед, треба навчитися скептично ставитися до будь-яких новин, а надто в Інтернеті. Також варто завжди перевіряти першоджерела, навіть фотографій.

«Якщо ви бачите, що щось вам не подобається з цим зображенням, то ви його просто шукаєте. І вам система покаже, чи воно використовувалося раніше, чи був якийсь фотошоп, обробка цього зображення та інше», – зазначила Шиманська-Гаєр.

Та найпростіше звертатися до сайтів, які систематично викривають псевдоновини. Адже лише власна внутрішня дисципліна й так звана інформаційна гігієна здатні здолати гібридну війну.

До слова, 80 новинних сайтів, які містять 25% або більше маніпулятивної інформації, мають загальний обіг близько 50 мільйонів відвідувань на місяць. Їх виділили за допомогою комп’ютерної нейромережі, яку навчили розпізнавати маніпуляції. 

Ірина Зімен, Антон Андрущенко, «Перші про головне»

Loading...