вівторок, 4 грудня, 2018, 12:03 Економіка
Причини, що спонукали Катар вийти з ОПЕК
Фото: Getty Images/Global Images Ukraine
Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Це рішення більше стосується політичних проблем у Перській затоці, ніж цін на нафту.

Катар був першою арабською державою, яка приєдналася до ОПЕК після її заснування у 1960 році. Тепер він став першою арабською державою, яка вийшла з організації. Третього грудня міністр енергетики країни Саад аль-Каабі заявив, що його країна виходить з нафтової картелі, щоб «зосередити свої зусилля» на виробництві газу. Рішення набуде чинності 1 січня 2019 року. Нагадаємо, що у 1995 році Габон був виключений з організації. Індонезія, яка стала чистим імпортером нафти, призупинила своє членство у 2016 році, – пише видання Economist.

Крихітна країна, площею всього 11 437 км2, Катар є найбільшим у світі експортером зрідженого природного газу. Однак він є незначним гравцем щодо виробництва нафти, хоча й видобуває близько 600 000 барелів на день. З 15 членів ОПЕК, Катар посідає 11-те місце та виробляє менш як 2% нафти. Катар має мало користі з ОПЕК, а ОПЕК з нього.

Проте рішення Катару аж ніяк не стосується економіки. Більш як половина членів ОПЕК – країни Близького Сходу, які працюють разом, попри запеклу політичну ворожнечу. Навіть Ірану та Саудівській Аравії вдалося знайти щось спільне. Проте торговельне та туристичне ембарго, запроваджене щодо Катару у червні 2017 року, врешті-решт призвело до розірвання відносин з картелем. Дві з чотирьох держав, які оголосили бойкот, – це члени ОПЕК.

ОПЕК втрачає свої позиції, і Катар, можливо, сподівається прискорити це. Наразі ОПЕК відповідає за виробництво лише 1/3 з 99 млн барелів/день нафти у світі. Минулого місяця Америка та Росія, які не є членами ОПЕК, видобули більше, ніж Саудівська Аравія. Ціни на нафту станом на 3 грудня зросли на 2%, частково через те, що Альберта, найбільша в Канаді провінція з виробництва нафти, вирішила скоротити її виробництво на 325 000 барелів/день.

Тим не менше, члени ОПЕК (особливо Саудівська Аравія) сидять на резервних потужностях, які можуть бути використані для зниження цін. Американський президент Дональд Трамп попросив їх зробити це у листопаді, щоб компенсувати запроваджені проти Ірану санкції. Саудівська Аравія погодилася, додавши ще 350 000 барелів/день. Проте тоді Америка дозволила восьми країнам продовжити тимчасове ввезення іранської сировини. Ціни впали з $73 доларів за барель до $59. Саудівці не знали про ці поблажки та розлютилися. Королівство, щоб збалансувати свій бюджет, потребує ціни нафти на рівні $88 за барель.

На зустрічі ОПЕК, запланованій на 6 грудня, Саудівська Аравія сподівається домовитися про скорочення виробництва нафти. Не відомо, чи інші члени зобов’яжуться дотриматися запроваджених обмежень на виробництво нафти або просто зроблять порожні обіцянки, – аналізує у статті видання Economist.

Більш високі ціни на нафту не вельми сподобаються Дональду Трампу, найважливішому союзнику Саудівської Аравії. Він вже ненавидить ОПЕК. Деякі члени Конгресу намагаються відновити так званий «законопроект НОПЕК» (Закон проти картелів з виробництва та експорту нафти), який дозволить Америці подавати на членів нафтових картелів до суду за змову. Минулі президенти обіцяли накласти на нього вето, проте пан Трамп може бути більш піддатливим.

З моменту запровадження ембарго Катар грав у дипломатичну гру, здобуваючи прихильність скептичних членів адміністрації Трампа, обіцяючи припинити фінансування тероризму та розширити аль Удейд – основну американську військово-повітряну базу у регіоні. Вийшовши з картелю, він захистив себе від можливих судових позовів та від злісних твітів президента.

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій.
* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2018-12-15 10:41 :40