Новини » Київ 29 листопада, 2018, 16:59
У Києві з’явиться вулиця приятеля України – Єжи Ґедройця
Засідання Київської міської ради. Фото: kmr.gov.ua
Засідання Київської міської ради. Фото: kmr.gov.ua

На сьогоднішньому пленарному засіданні Київської міської ради депутати дали нове ім’я ще одній столичній вулиці. Зокрема, перейменовано вулицю Тверську, що у Голосіївському та Печерському районах на вулицю Єжи Ґедройця – видатного польського публіциста і громадського діяча, активного прихильника польсько-української співпраці.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

Участь у громадському обговоренні, яке тривало з 28 грудня 2017 року до 15 січня 2018 року взяли 2228 осіб. Із них 1495 громадян, а це 67%, підтримали перейменування.

Перейменування підтримали 79 депутатів Київради.

Довідка IA ZIK.

Єжи Ґедройць народився у 1906 р. у Мінську. Навчався в школах Мінська, Москви та Варшави, куди сімя переїхала в 1919 році. Згодом навчався на юридичному (1924–1929) та історичному (1930–1931) факультетах Варшавського університету та був активним діячем студентських організацій. На початку Другої світової війни опинився в Румунії (1939–1940). Воював у складі Окремої Бригади Карпатських Стрільців, був учасником лівійськової кампанії і боїв у Тобруку (1942), керував відділом військових часописів і видавництв Бюро пропаганди 11 Польського корпусу (1941–1944), працював у Центрі підготовки танкістів у Ґалліполі (Італія) (1944–1945). У 1945 р. – директор Європейського департаменту Міністерства інформації Польської Республіки (Лондон). Засновник Літературного інституту в Римі (1946), з 1947 рокувидавець та головний редактор часопису «Культура». У жовтні 1947 року переїздить до Мезон Ляффіт під Парижем, де розгортає широку видавничу діяльність, співпрацює з видатними польськими еміграційними публіцистами та письменниками: Юзефом Чапським, Єжи Стемповським, Константином А. Єленським, Юліушем Мерошевським, Чеславом Мілошем, Вітольдом Ґомбровичем, Ґуставом Герлінгом-Ґрудзінським. З «Культурою» активно співпрацювали також еміграційні українські діячі: Богдан Осадчук, Юрій Лавріненко, Юрій Шевельов, Іван Лисяк-Рудницький, Борис Левицький, Іван Кедрин, Іван Кошелівець та ін.

З 1953 рокуініціатор видання «Бібліотеки Культури», з 1962 року видавав «Історичні зошити», присвячені новітній історії Польщі та країн Центрально-Східної Європи. До вересня 2000 року вийшло 511 томів «Бібліотеки Культури», серед яких132 числа «Історичних зошитів» і 636 видань «Культури».

Входив до складу редакційної колегії російського дисидентського часопису «Континент», був членом редакційної ради українського квартальника «Віднова», брав активну участь у акціях на захист свободи творчості і вільного культурного розвитку.

1982за його ініціативою був заснований Фонд допомоги незалежній польській літературі і культурі.

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці «Культури» з’явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років «Розстріляне відродження», що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. У 1969 році у Бібліотеці «Культури» з’явилася друга українська антологія – «дисидентська» – яку на замовлення Ґедройця впорядкував Іван Кошелівець: «Україна 1956–1968».

Протягом 50 років прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття державної незалежності він завжди вірив.

* Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
реклама
більше новин
Top
2019-06-19 01:42 :47